Ліхтарики проти кийків: у Росії продовжуються акції протесту проти режиму Путіна

Масштабні акції протесту в підтримку Навального, що відбуваються впродовж січня-лютого в різних містах Росії, зробили холодну зиму 2021 справді гарячою – і для суспільства, і для влади. Рекордні цифри затриманих, розширення географії протестів та зміна форматів протестного руху – цьому підтвердження. Подібних змін та подій Росія не бачила щонайменше 10 років. 

У неділю, 14 лютого, у багатьох містах Росії й за кордоном знову відбулися акції прихильників Олексія Навального. Цього разу у іншому форматі, але з тим же змістовим наповненням. Напередодні голова мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков повідомив про припинення масових мітингів до весни, пояснюючи це тим, що у регіонах нікому організовувати акції через арешти місцевих координаторів та прихильників Навального після акцій протесту 23 і 31 січня. Окрім того, вже час зосередитися на підготовці до виборів у Держдуму, запланованих на осінь 2021 року. Але, як бачимо, людей не можливо стримати і флешмоб "Любов сильніша за страх", що охопив десятки російських та закордонних міст, тому підтвердження. Акція полягала у тому, що о 20:00 за місцевим часом росіяни виходили на подвір’я або на вулиці, запалювали ліхтарики і постили фотографії в соцмережі з тегом #любовьсильнеестраха, що швидко став топовим. 

До цього, зранку та вдень 14 лютого у Москві та Петербурзі, демонструючи солідарність з Юлією Навальною та жінками-політв’язнями, небайдужі утворили своєрідні ланцюги протесту і єдності. До протестів проти затримань, репресій та змін виборчого законодавства долучилася також Казань. Там дев’ятьох активістів руху "Соціалістична альтернатива", які тримали банер з написом "Новому царю – новий 1917" було затримано. Хоча цього разу обійшлося без масових затримань, на відміну від попередніх акцій на підтримку Навального. 

Не минулося і без провокацій з розкиданням доларів та підбурюванням мітингуючих. Влада ж не спромоглася вигадати нічого іншого, як протиставити флешмобу з ліхтариками власний флешмоб – із ветераном, якого, за версією звинувачення, обмовив Навальний. Учасники цієї акції розміщували фотографію ветерана Гната Артеменка з підписом "Я/Ми Гнат" і тегами #защитимветеранов. Такі пости активно публікували провладні політики і активісти, державні видання, регіональні адміністрації та бюджетні установи.

А напередодні флешмобу на підтримку Навального Роскомнагляд почав розсилати виданням вимоги видалити матеріали про акцію 14 лютого, а ті, хто не зробив цього, були просто заблоковані, зокрема сайт видання "Спектр". Аргумент – "заклики до участі в масових заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку".

За даними соціологічних опитувань, серед російських протестантів – більшість молоді люди, зокрема, 24% становлять люди від 18 до 24 років та 42% – від 25 до 35 років. Як бачимо, результати показові й свідчать про зміну настроїв суспільства, де рушійною силою є саме молодь.

Та й Путін зразка 2021 – це вже далеко не той, що був на піку чи навіть на початку своєї кар’єри. Міжнародна ізоляція, погіршення ситуації та зміна суспільного настрою в країні безперечно розхитують крісло та розвінчують міф про всемогутність і безумовну любов до російського диктатора.

Тож, відбувається не лише зміна настроїв, а й зміна поколінь, які можуть вплинути на подальший розвиток країни. Як бачимо, і протести стають іншими, більш близькими саме молоді, отримуючи нові форми та нові технології. Можна говорити про те, що протести набули нового формату та перейшли з політичного підтексту у сферу моралі та етики.

Змінюється і географія протестного руху. Якщо раніше активність проявляли лише великі міста, то ця зима стала гарячою для десятків російських міст і містечок. Навіть мирна акція з ліхтариками 14 лютого відбулася на Берингових островах, у Хабаровську і Владивостоці, Сибіру й містах центральної Росії, у багатьох закордонних містах.

Масовими цієї цими для росіян були не лише затримання, а й звільнення через громадянську позицію та протести. Серед звільнених – поліцейські, представники культури, вчителі, викладачі вузів, відраховують і студентів, які брали участь у акціях на підтримку Навального. А міністр освіти Росії Сергій Кравцов навіть заявив, що міністерство запланувало щомісяця проводити всеукраїнські батьківські збори, щоб уникнути залучення школярів до мітингів.

Влада боїться, а масові затримання, заборони, звільнення через погляди – все це вже стало абсолютною нормою життя російського суспільства. Але, як усім відомо, на будь-яку силу знайдеться антисила, а агресія викликає відповідну агресію. Та чи може бути диктатура нормою у 21 столітті? Відповідь очевидна усім, окрім, мабуть, тих, хто боїться втратити владу і хапається за неї усіма можливими методами, основний з яких – сила та залякування.

Нинішня влада тримається на кийках силовиків, залякуванні та репресіях. І Путін, і його влада панічно бояться будь-яких протестів, навіть таких мирних з ліхтариками. Адже навіть за цим світлом, за кількістю ліхтариків можна вже побачити зміни настроїв і ту кількість людей, які готові протестувати проти корупційної влади. Та чи стануть ці ліхтарики символом світла у кінці політичного тунелю Путіна і його режиму? Поживемо –побачимо.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства