Герої 2020 року в Росії: Навальний, «Новічок» і COVID-19

Герої 2020 року в Росії: Навальний, «Новічок» і COVID-19

Укрінформ
Випадковості і закономірності у політичному житті РФ

Залишається тиждень до новорічного свята. Цими днями підбивають підсумки року в різних сферах життя. Мені видається важливим поговорити про те, як за рік змінилася ситуація у нашого північного сусіда, він же – країна-агресор, він же – просто Росія.

Як часто буває в історії, дуже важливою виявилася подія випадкова. Це не стільки навіть отруєння Навального, скільки те, що він залишився живим після замаху. І до кінця 2020 року, в якому, як здавалося, ніщо не може змагатися з феноменом короновірусу, розвиток цієї теми – викриття отруйників Навального, причому за участю отруєного – виявилося найважливішою подією в РФ. Ну і сам Навальний тепер - «медийный мегаперсонаж», як назвав його один популярний російський експерт.

РОЗСЛІДУВАННЯ НАВАЛЬНОГО - БОГ ТРІЙЦЮ ЛЮБИТЬ?

У понеділок, 14 грудня, надбанням громадськості стало велике розслідування про отруєння Навального. Рівно за тиждень, 21 грудня, вийшло «розслідування+», більше схоже на геніальний пранк, у якому Навальний під запис поговорив з одним зі своїх отруйників. Обидві події стали інформаційними вибухами, що змінили інформландшафт не лише в РФ, але і в світі. Так, але попереду цього року ще один понеділок – 28 грудня.

Автор: ALESHA STUPIN
Автор: ALESHA STUPIN

Команда Навального відома своєю серійною, сюжетно вибудуваною роботою. Тому цілком логічно, що багато хто зараз задається питанням, чи варто чекати чогось ще у продовження теми - вже просто під новорічну кремлівську ялинку? Упевнений, що у навальненців і структур, що кооперуються - Bellingcat і Insider, були мозкові штурми з цього приводу. Правда, видавати подібні хіти щотижня, тричі, дуже складно. Втім, подивимося.

А поки згадаємо, як Кремль реагував на перше розслідування. Тоді у тиждень, що почався 14 грудня, все ще ускладнювалося майбутньою пресконференцією Путіна (четвер, 17 грудня). Тому - мовчання з боку влади, тому - напрацювання з різних сторін варіанту відповіді-одповіді від Головного (детальніше про це тут).

Схоже, що у цьому випадку, як і у 2018 році, коли Путін звертався «К гражданам России» у зв'язку з підвищенням пенсійного віку, він сподівався на свою чарівну харизму, здатну переконати кого завгодно у чому завгодно. На жаль, тоді вийшов пшик. А зараз - звук гірше пшику. Путін не просто визнав наявність зовнішнього стеження за опозиціонером, але і з чарівним, як йому здавалося за попередніми роками, підхихикуванням, ляпнув про Навального «кому он нужен, если б хотели убить, убили бы». Однак, коли слідом усі почули пояснення ефесбешника Кудрявцева, чому вбити не вдалося, слова Путіна стали з одного боку зловісними, з іншого – фанфаронськими. (Як сказав хтось із тих трьох декабристів, у кого обірвалася гнила мотузка при повішенні: «Несчастна страна, где даже повесить, как следует, не умеют»).

РОСІЯ СЬОГОДНІ: ПРО БІДНОГО ЧЕКІСТА ЗАМОВТЕ СЛОВО…

Після другого розслідування реакція посилилася. У пропагандистських ефірах Рос-ТВ почалося виття, мовляв, треба ретельніше захищати доблесних чекістів, інакше повторяться жахи перебудови, коли вони були беззахисними перед журналістами, які знахабніли в умовах гласності. Але головною відповіддю на другу публікацію стали репресивні закони, ухвалені Держдумою у вівторок-середу. Особливо закон, який забороняє публікувати особисті дані і відомості про роботу співробітників спецслужб, правоохоронних органів, військових і суддів.

Така підвищена нервозність, майже істерична реакція (нагадує Лукашенка) тим більш є показовою. Адже поки що велика частина населення Росії (на відміну від Білорусі) аж ніяк не налаштована на активне вираження протесту. І це - дуже точний показник того, що у разі загострення обстановки і масових протестів на «мирную сменяемость» сподіватися в РФ теж не доводиться. Кремлівські за свою владу чіплятимуться так само відчайдушно, жорстоко, не рахуючись з жертвами, як і «колхозный диктатор». При цьому Путіна, який з якоїсь причини зліз з трону, вже ніякі закони, що гарантують безпеку колишнім президентам, не врятують. Йому гарантований судовий розгляд по багатьох епізодах.

Тому Кремль зараз погрожує Навальному реальними строками у наново заведених справах або через перекваліфікацію старих, з умовними строками. Для російського «правосудия» - це справа техніки. І якщо «берлинский пациент» після повного одужання все ж наважиться повернутися до Росії, його посадка (з туманною подальшою долею), схоже, стане неминучою.

СМІХОВА ДЕСАКРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ - ДОБРЕ, АЛЕ МАЛО

Про традиційну сакралізацію влади в Росії сказано чимало. Так само, як і про те, що влада, яка стає смішною, перестає бути сакральною. У цьому сенсі інформація про те, що отрута наносилася на гульфік навальненських трусів, а потім спеціально підготовленим чекістом з цих трусів змивалася, спровокувала цунамі народного гумору. Роспроп правда, постарався розгорнути цю хвилю у зворотному напрямку, щоб сміялися над Навальним, а не над ФСБ (Нова розшифровка «Федеральная стирка белья»; новий слоган «ФСБ – трусы» з плаваючим наголосом у другому слові). Але якось не дуже вийшло.

Автор: ALESHA STUPIN
Автор: ALESHA STUPIN

Однак перебільшувати значення подібної дискредитації засобами сміхової культури не варто. Ну ось були чотири роки тому викриття Родченкова у зв'язку з держсистемою допінгу в російському спорті, підміною аналізів сечі силами все того самого ФСБ, одразу ж прозваного орденом «моченосцев». Ну і що? Жарти забулися, строки дискваліфікації скоротилися, ФСБ від сечі втерлася і бадьоро пішла далі. Потім ще були ГРУшні любителі «солсберецких шпилей» з іншою рідиною у пляшечках. Над ними теж посміялися. І все... "І це пройде", як казали древні.

Такі викриття, дискредитація є важливими, проте не визначальними. Вони видаються такими тим, хто і до того розумів убогість, тупиковість нинішньої кремлівської влади. А поняття «медийный мегаперсонаж» не є рівнозначним поняттю «электоральный мегаперсонаж» Навальний. Тим більше, коли при владі - персонажі, готові битися за свої мегастатки.

НОВОРІЧНІ ПРИВІТАННЯ ВІД ... НАВАЛЬНОГО І ТИХАНОВСЬКОЇ

До речі, 31 грудня виповниться 21 рік знаменитому єльцинському «Я устал. Я ухожу» і відповідно «Здрасьте, я прихожу» від новачка Путіна. (Уявіть, були часи, коли слова «новичок Путин» іншого сенсу не мали. Сьогодні ж вся Росія отруєна цим - хто новачком, хто «Новічком»).

Так от, новорічна тема в умовах всесвітнього сплеску інтересу дає Команді Навального ще одне вікно можливостей. А саме - новорічне привітання росіянам від лідера опозиції. Проводити якісь прямі аналогії з Україною і новорічним привітанням-2019 від артиста і майбутнього президента Зеленського було б некоректно. Тому що в Україні хоч недосконала, але демократія, а в Росії – хоч і зрілий, але авторитаризм.

Однак саме тому, що суспільство в Росії ментально є більш архаїчним і пострадянська традиція вважати Новий рік головним святом є більш сильною, таке вторгнення на «путинскую территорию» могло би стати сильним ходом. За умови, що привітання буде зроблено точно, стильно, дотепно, із сильною стрижневою ідеєю, що перекреслює нудні, нещирі привітання Путіна. (До речі, знову проводячи паралелі з Білоруссю, – немає сумнівів, що наразі команда іншого національного лідера в еміграції, Тихановської, вже працює над новорічним привітанням).

Автор: ALESHA STUPIN
Автор: ALESHA STUPIN

Ну, а Путін до своєї новорічної п'ятихвилинки почав готуватися ще у середу, 23 грудня, коли на засіданні нещодавно створеної Держради підтримав ініціативу різних регіонів РФ зробити 31 грудня вихідним днем. («О каждом из нас думает Путин в Кремле»).

ЧИ МОЖЛИВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІДЕР РОСІЇ НА ДИСТАНЦІЙЦІ?

Отже, головний підсумок року для Росії - Навальний у політичному квесті перейшов на новий рівень: лідер опозиції, який героїчно вижив, не втратив розуму і чарівності. Правда, багато хто вважає його нинішнє становище тупиковим: опинившись в еміграції, він втрачатиме популярність; а приїхавши до РФ, може бути заарештований і ліквідований. Але тут, окрім політичних факторів, є пандемічні. До перемоги над коронавірусом далеко, тому не виключено, що і наступний рік виявиться таким же карантинним, як цей. Але якщо так, то чим емігрантська дистанційка більш молодого, енергійного і дотепного Невбиваного буде гірше за «бункерную» дистанційку Ботоксного?

І тут, «под ёлочку», ще одна паралель напрошується. За 10 років до Єльцина з політичного життя пішов інший «национальный лидер». Але, на відміну від ЄБМ, він наприкінці року пішов з життя не тільки політичного. 25 грудня 1989 року був розстріляний Ніколає Чаушеску. Тому що, якщо перефразувати одного письменника родом з Києва, «всякий политический режим смертен. Но авторитарный политический режим иногда внезапно смертен, вот в чем фокус!»

Олег Кудрін, Рига

Карикатури Сергія Йолкіна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-