Наближеному до Путіна олігарху закрили доступ до активів у швейцарському банку

Про це, як передає Укрінформ, пише швейцарська Tages-Anzeiger.

Мільярдер вважає блокування банком його активів невиправданим і вимагає доступу до рахунку в цінних паперах, частину яких хотів продати і використати для виплати позики в сумі 160 мільйонів доларів. Однак банк через побоювання потрапити під санкції не виконав цього прохання. Росіянин подав позов через свою холдингову компанію Lamesa.

16 листопада господарський суд Цюриха виніс рішення на користь банку і відхилив позов Lamesa Holding. Якщо банк ігнорує санкції, йому загрожують високі штрафи. «У найгіршому випадку йому доведеться рахуватися з виключенням із системи фінансового ринку США, що загрожує існуванню відповідача як міжнародного банку, який залежить від доступу до американського фінансового ринку для своїх операцій у доларах США», - йдеться у рішенні суду.

Вексельберг хоче оскаржити рішення. У нього на це є 30 днів. Наступною інстанцією розгляду справи стане федеральний суд.

Bank Bär - не єдиний банк, з яким Вексельберг веде юридичну суперечку: він також подав позов проти Postfinance, оскільки той відмовився відкрити йому рахунок через санкції США. Розгляд цієї справи в Бернському господарському суді розпочався в середині вересня.

США внесли Вексельберга до санкційного списку 6 квітня 2018 року. В результаті наближеному до Путіна мільярдеру довелося реорганізувати свою участь в швейцарській промисловій групі Sulzer, щоб уникнути санкцій, що йому вдалося. Менш успішним Вексельберг був у намаганнях зберегти доступ до своїх активів у швейцарських банках: санкції не лише мають наслідком блокування активів, вони також забороняють банкам використовувати інфраструктуру фінансового ринку США для ведення бізнесу зі сторонами, які підпадають під каральні заходи. Це ускладнює доларові операції, отже Вексельберг втратив можливість вільно розпоряджатися своїми активами.