Литовські вибори-2020: якою буде коаліція консерваторів і лібералів

Литовські вибори-2020: якою буде коаліція консерваторів і лібералів

Укрінформ
25 жовтня відбувся другий тур виборів до парламенту Литви

Їхні результати видаються доволі очевидними - поразка правлячої лівої коаліції, перемога консерваторів і лібералів. Але при цьому в картині, що з'явилася, є цікаві і важливі деталі для України та української політики.

ДРУГА ХВИЛЯ КОРОНАВІРУСУ ТА ДРУГИЙ ТУР ВИБОРІВ

Два тижні тому, після оголошення результатів першого туру виборів до Сейму Литви, ми надали короткий огляд відтінків політичної палітри в країні, підбили підсумки виборів за загальнопартійними списками і дали обережний прогноз на другий тур. І ось вибори закінчені.

Вибачте за самоцитування, але в умовах "двосерійного матеріалу" це неминуче – треба коротко оголосити зміст "першої серії". Ось кілька речень з фіналу того матеріалу:

"Ну, а які в принципі можливі коаліції (на чолі з консерваторами, тобто Союзом Вітчизни – християнських демократів Литви, - авт.), що можна розглянути, виходячи з уже наявної картини? Партія свободи ... Аналогічно - може увійти в коаліцію з консерваторами і Рух лібералів. А якщо союз трьох правоцентристських партій виявиться крихким, недостатньо стійким через невелику кількість голосів, то СВ-ХДЛ може спробувати залучити в коаліцію соціал-демократів, які три роки тому вийшли з коаліції з "селянами і зеленими"…

Такий цікавий багатобарвний "тетріс" складається за результатами першого туру виборів. Але у другому турі картина може змінитися на протилежну - переможці і переможені поміняються місцями. Тож чекаємо 25 жовтня, як кажуть церемонімейстери – "буде цікаво".

Справді, консерватори могли програти у другому турі, якби по мажоритарних округах їхні суперники домовилися і створили коаліції з дисциплінованим голосуванням прихильників. Але цього не сталося. З низки причин, і не в останню чергу - через спалах COVID-19, його "другу хвилю". За цих умов у правлячої коаліції з "селянами і зеленими" на чолі була безвиграшна ситуація. Якби вони різко посилили карантинні заходи, то ризикували б викликати невдоволення електорату, який втомився від обмежень. Але, не роблячи цього, отримали жорстку критику у зв'язку із зростанням кількості хворих.

Ингрида Шимоните / Фото: BFL/Tomas Lukšys
Інгріда Шимоніте / Фото: BFL/Tomas Lukšys

Невипадково і кандидат у прем'єр-міністри від консерваторів Інгріда Шимоніте по гарячих слідах після закінчення виборів заявила, що першочерговими її завданнями будуть "перегляд бюджету і зміна моделі управління коронавірусною кризою, щоб при ухваленні рішень можна було більше прислухатися до думки медичних експертів". І у неї, як у представника політсили, що отримала мандат довіри на останніх виборах, є право на рішучі антикоронавірусні заходи - якщо вони будуть ефективними і добре аргументованими.

ПРАВОЦЕНТРИСТСЬКА КОАЛІЦІЯ - МАЙЖЕ НЕМИНУЧІСТЬ

А тепер, перед тим, як зайнятися арифметичними коаліційними підрахунками, дивимося на результати виборів. Отже, Сейм Литви складається зі 141 парламентарія, тож для правлячої коаліції потрібно не менше 71 голосу. І ось що у кого в засіках:

● Союз Вітчизни - Християнські демократи Литви - 50 мандатів;

● Литовський союз селян і зелених - 32;

● Рух лібералів - 13;

● Соціал-демократи - 13;

● Партія свободи - 11;

● Партія праці - 10;

● Виборча акція поляків Литви - Союз християнських сімей - 3;

● Соціал-демократична трудова партія - 3.

Ще дві партії змогли провести по одному кандидату по мажоритарці. По округах до Сейму також пройшли 4 кандидати-самовисуванця.

Тепер, за принципом "від противного", подивимося для початку на позиції правлячої коаліції нинішнього парламенту. Якщо до 32 голосів "зелених і селян" додати голоси, отримані їхніми партнерами по коаліції, по 3, то вийде 38 (партія, яка була четвертим учасником коаліції, цього літа розпалася). Припустимо, їм вдалося б залучити на свій бік популістську Партію праці. Виходить 48 голосів. І все - на цьому очевидні "коаліційні резерви" закінчилися. Оскільки із соцдемами "селяни і зелені" посварилися ще на початку минулого виборчого циклу. А ліберали і литовські "свободівці" видаються партіями занадто далекими за програмою для "лівого" Союзу.

Таким чином, за підсумками цих виборів, створення у Сеймі Литви правоцентристської коаліції видається майже неминучим. Тому не випадково, що вже в ніч проти понеділка голови трьох партій зустрілися в Сеймі, де прийняли спільну декларацію про те, що готові сформувати уряд на чолі з Інгрідою Шимоніте. СВ-ХДЛ у союзі з РЛ і ПС, у цифрах це буде: 50+13+11=74. Цілком достатня більшість для створення коаліції.

Фото: LRPK / Robertas Dačkus
Фото: LRPK / Robertas Dačkus

У понеділок вранці до президента країни Гітанаса Науседе вирушили кандидат на посаду прем'єра Інгріда Шимоніте і лідер СВ–ХДЛ Габріелюс Ландсбергіс (онук Вітаутаса Ландсбергіса, який, коли у 1990 році став головою ЗС Литви, очолив боротьбу за вихід з СРСР). На зустрічі з президентом були сказані обов'язкові для всіх демократій слова, що компетентність кандидата є важливішою за арифметичний підрахунок при розділі портфелів між учасниками коаліції. Але все ж чистий ідеалізм у політиці не проходить. І корисно розглянути, які попередні судження про коаліцію зробили в пресі ліберали і Партія свободи.

ХТО ЩО ПРОСИТЬ І ХТО ЩО ОТРИМАЄ?

У 2019 році після кількох розколів і скандалів Рух лібералів очолила знаменита литовська шахістка Вікторія Чміліте-Нільсен. Молодий політик, яка викликає емпатію і не замішана у розколах, вона сьогодні має непоганий рейтинг. Можливо, цим пояснюються переговорні позиції, оголошені лібералами: три міністерські посади у "тих сферах, які наразі забуксували", вони ж – посади, які "пов'язані з пріоритетами програми" лібералів. Це посади міністрів: а) науки, освіти і спорту; б) охорони навколишнього середовища; і в) економіки (з 14 посад литовського Кабміну). Але крім того, ліберали хочуть ще посаду спікера парламенту!

иктория Чмилите-Нильсен / Фото: Seimo kanceliarijos / Dz.Barysaite
Вікторія Чміліте-Нільсен / Фото: Seimo kanceliarijos / Dz.Barysaite

Такі прохання/вимоги, враховуючи кількість голосів, які вносяться до загальної скарбнички - 50 і 13 - зізнатися, все ж виглядають дещо завищеними. Однак тут можна побачити закони будь-якого торгу, в тому числі політичного: якщо хочеш виторгувати щось, спочатку проси більше, ніж сподіваєшся отримати…

Другий молодший партнер коаліції - Партія свободи - в сенсі прихильності до різних свобод позиціонує себе більшими лібералами, ніж рух лібералів. Лідер ПС Аушріне Армонайте не говорить про кількість бажаних посад так чітко. Але все ж і її висловлювання досить відверті. Литовські "свободівці" хотіли б мати своїх представників у сферах освіти, економіки та захисту прав людини. Тут відразу ж видно два перетини з лібералами - посади міністра освіти та міністра економіки. Щодо другого з цих побажань молодших партнерів по коаліції – позиції, можливо, вдасться розвести завдяки тому, що в економічному блоці є ще кілька міністерств, крім Мінекономіки – Мінфін, а також галузеві міністерства: сільського господарства, енергетики, транспорту та зв'язку.

Аушрине Армонайте / Фото: DELFI / Kiril Čachovskij
Аушріне Армонайте / Фото: DELFI / Kiril Čachovskij

Але не так все просто і з побажаннями Партії свободи в сфері захисту прав людини. "Свободівці" не раз критикували консерваторів за занадто жорстку позицію у відстоюванні національної та історичної своєрідності Литви, що на погляд Партії свободи суперечить принципам лібералізму. Приміром... Литва (як і Латвія) строго зберігає ідентичність своєї давньої мови балтійської групи і на основній сторінці документа (паспорта) наполягає на написанні прізвищ усіх громадян країни за законами литовської граматики. А ось Партія свободи прагне до того, щоб узаконити оригінальне написання прізвищ громадян нелитовського походження. Хтось скаже: які дрібниці! Але ні, для обох сторін ці позиції є принциповими, світоглядними…

Гинтаутас Палуцкас / Фото: delfi.lt
Гінтаутас Палуцкас / Фото: delfi.lt

Ще одне природне запитання. Якщо переговори з якоюсь із двох партій, потенційних партнерів по коаліції, закінчаться невдало, то якими є "коаліційні резерви"? Мабуть, соцдеми. Показово, що лідер соціал-демократів Гінтаутас Палуцкас у своїй риториці наразі дуже акуратний: "Більш-менш все вже зрозуміло – майбутні чотири роки буде влада правих, соціал-демократи, схоже, залишаються в опозиції зі своєю твердою виборчою програмою, у нас буде фракція, з якою ми цю програму зможемо активно і акуратно реалізувати на підставі цінностей". Зверніть увагу на велику кількість пом'якшуючих слів у першій частині заяви: "більш-менш", "схоже". У цьому можна побачити натяк на те, що за умов, якщо консерватори пристануть на певні умови, соцдеми насправді готові увійти в коаліцію з правими.

ЛІНАСЕ ЛІНКЯВІЧУС, ДО ПОБАЧЕННЯ І СПАСИБІ ЗА РОБОТУ

Що ж означатиме зміна правлячої урядової коаліції у Литві для України? Великою мірою, не дуже багато. Литва, як була, так і залишиться вірною принципам євроатлантичної єдності, протистояння імперській політиці Кремля, підтримці України та Білорусі. Ба більше, риторика консерваторів у цих питаннях є навіть дещо жорсткішою, ніж у нинішньої лівої коаліції. Але можливі зміни в різних нюансах, в стилістиці.

Приміром, все ж поки незрозуміло, на якому рівні у шкалі "національна своєрідність – права національних меншин" буде зафіксовано в коаліційній угоді розуміння цих питань Партією свободи. І які міністерські посади отримають її представники (якщо відбудеться коаліція за їх участю). У такому випадку українська сторона має дуже добре знати і розуміти позицію литовських "свободівців" (які так сильно відрізняються від українських).

Линас Линкявичюс / Фото: Žygimanto Gedvilos / 15min
Лінас Лінкявічус / Фото: Žygimanto Gedvilos / 15min

…Якщо запитати українців, кого з нинішніх литовських міністрів вони знають, то, думається, відповідь є очевидною - міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус, який у 2010-х роках був у нас популярним не менше за президента Далю Грібаускайте. Але при цьому мало хто зможе назвати партійну приналежність Лінкявічуса. Так от, у 2012 році він став главою МЗС за квотою соціал-демократів. А коли у 2017-му соцдеми вийшли з коаліції з "селянами і зеленими", Лінкявічус вийшов з цієї партії, щоб залишитися на посаді, на якій тоді став вельми авторитетним. Тепер, за нового складу парламенту, те, що Лінкявічус залишить посаду глави зовнішньополітичного відомства, загалом є неминучим. Шкода прощатися з такою симпатичною особистістю, з таким гострим на язик спікером, але це політика і це демократія – доведеться звикати до нового партнера з Литви.

Загалом, підсумовуючи... Наразі переговори щодо створення парламентської коаліції у литовському Сеймі не виглядають складними і довгими. Але все ж може спрацювати психологічний фактор, якщо раптом якісь з учасників переговорного процесу почнуть проявляти надмірні амбіції. Тому тривалість і особливо результат переговорів, які почалися в такій близькій для України країні, як Литва, є надзвичайно цікавими і важливими.

І ще раз повторимо традиційну для цього випадку мантру: за будь-якої коаліції литовський Сейм, Литва залишаться надійними і вірними союзниками України.

Олег Кудрін, Рига

Перше фото: J. Stacevičiaus / LRT

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-