Тиждень з життя двічі генерал-майора Рамзана Кадирова

Минулий тиждень, попри середину літа, виявився вельми багатим на події – не завжди заплановані - в Україні; в сусідніх країнах – Білорусі та Росії; в Європі; у світі. І не сказати, щоб правитель Чечні Рамзан Кадиров був цими днями у центрі інтересу, але так вийшло, що від початку і до кінця тижня він постійно був на вустах.

Усі ці сюжети щодо нього, які пов'язані в один вузол, добре і з різних боків описують ситуацію в РФ. Піком цього стало отримання Кадировим звання генерал-майора, а також пояснення з цього приводу, що припали на кінець тижня. Але починалося все у понеділок.

НОВІ САНКЦІЇ І ПОШУКИ НЕМОЖЛИВОЇ ДЗЕРКАЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

На початку тижня стало відомо, що Держдеп США вніс Рамзана Кадирова до «чорного списку» осіб, що помічені у порушенні прав людини. Держсекретар Майк Помпео заявив, що Кадиров відповідальний «за численні грубі порушення прав людини, які мали місце більше десяти років тому, включно з тортурами та стратами поза судом» і «жахливі повідомлення про зловживання щодо ЛГБТ-осіб, правозахисників, представників незалежних ЗМІ та інших громадян».

У цій історії – три важливі деталі. Раніше Кадиров вже був у списку санкцій Мінфіну США і, можливо, вважав, що гірше не буде. Виявилося – буде. По-друге, стало відомо, що внесення до списку поширюється також на його дружину Медні Кадирову та доньок Айшат і Каріну (вона ж Хадіжат) Кадирових. І третє: Помпео заявив, що США закликають своїх партнерів і союзників до «вжиття аналогічних заходів».

Кремлівські «аналитики на довольствии» підняли свій звичайний інфошум, захоплюючись, як сильно і переконливо відповів Кадиров, а також говорячи про нібито непродуктивність та безглуздість санкцій (ха-ха, ну чим це може зашкодити нашому чудовому керівнику чудового регіону?). Але по тому, як злагоджено російські діячі кинулися на захист Кадирова, було видно, що міра якраз є дуже болючою.

Про структури та населення, безпосередньо підконтрольні Кадирову, говорити не будемо. У цьому сенсі 44-секундний ролик про флешмоб #МыСемьяКРА буде більш красномовним.

Поговоримо про людей з більшими, як кажуть у фізиці, «степенями свободы». Насамперед, звичайно, виступили члени Держдуми, в тому числі глава думського комітету з міжнародних справ, заслужений харрасмер Росії Леонід Слуцький. Втім, перша його заява виглядала доволі комічно (для діяча з ЛДПР це швидше правило, ніж виняток): «Ну а принцип взаимности никто не отменял. Россия найдет способ применить ответные меры на это очередное противоправное решение Госдепа». От, їй-богу, важко зрозуміти, що тут малося на увазі. Що РФ внесе до чорного списку когось з американських губернаторів? Або самого Майка Помпео?!.. Далі головний думський міжнародник заявив, що звинувачення в причетності до порушень прав людини мають бути підтверджені тільки в суді, «в противном случае подобные утверждения являются клеветой на одного из самых авторитетных руководителей российских регионов». Пропозиція, до речі, цілком конструктивна. Думається, Держдепу було б що пред'явити в суді, спираючись, як мінімум, на розслідування у російській пресі. Правда, тут вже навряд чи сам Кадиров погодиться. Втім, як звичайне елдепеерівське бла-бла-бла – згодиться.

ВІД «ПОМПЕО, БОЙ ПРИНЯТ» ДО «ПРИЕЗЖАЙ, ПОГОВОРИМ»

Окремо треба сказати про рішучу підтримку глави Чечні, висловлену керівництвом російського правозахисту... Втім, стоп, стоп, так можна подумати, прочитавши лише заголовки новин. А якщо заглянути всередину, то картина інша. Голова Ради з прав людини при президентові РФ (РПЛ) Валерій Фадєєв відбувся кількома мало значущими словами: «У нас так много своих забот и проблем. Меня, честно говоря, не сильно беспокоит решение, которое выносит Госдеп». І ще додав, що це рішення, ймовірно, не дуже турбує і громадянина Росії Кадирова (з натяком – якщо той звернеться, то він займатиметься цим, а так – «не трогайте меня»). Генерал-майор МВС, російський омбудсмен Тетяна Москалькова у своєму виступі власне про Кадирова і конкретний випадок взагалі не говорила, розжовуючи свою давню думку, що вона в принципі проти санкцій.

Цей сюжет, здається, залишився непоміченим, а він сам собою є показовим. «Назначая на правозащиту» замість яких-небудь яблучників, ексдемократів і віцеєльціністів, як було раніше, людей вкрай лояльных, своїх, системних, Кремль розраховував на дещо інше – наступальну «защиту» прав людини не стільки в Росії, скільки за її межами: в США, Україні, ЄС (про що, до речі, Москалькова і Фадєєв самі колись згадували). Однак минув час і за наявних обставин генерали російського правозахисту не так, щоб фрондують, однак і «задрав штаны, бежать за комсомолом» не збираються, намагаються дотримуватися якоїсь пристойності. Тож новинникам доводиться викручуватися, придумувати потрібні заголовки.

(Забігаючи наперед – на цьому тлі прессекретар Кремля і МЗС РФ, захищаючи честь кадировського мундира, виглядали куди менш пристойно).

Сам Кадиров вже до вечора понеділка відповів у властивому йому епатуючому стилі #ктонепонялтотпоймет. Він написав у своєму Telegram-каналі «Помпео, мы принимаем бой! Дальше будет интереснее!», супроводжуючи це фотографією зі збройової кімнати і двома ручними кулеметами в руках. (Принагідно варто зазначити, що такою публікацією Кадиров фактично не так щоб дезавуював претензії до президента України Володимира Зеленського з приводу повторних і «правильных» вибачень, що висувалися напередодні, але зробив їх менш серйозними, поставивши в загальний ряд із зовнішньополітичним «стёбом»).

Вранці, на свіжу голову, правитель Чечні пом'якшив свою риторику (цікаво б дізнатися – сам чи після підказки). Тепер це було відео, опубліковане на ресурсах телеканалу «Грозный»: «…Я до того испугался и приехал в свое родовое село Беной. Так что, Помпео, приезжай, здесь очень красиво, поговорим, посмотрим, кто какие права нарушает».

ПЄСКОВ&ЗАХАРОВА: «БЛУЖДАНИЕ В ПУРГЕ КАЛИНКИ-МАЛИНКИ»

А от далі в справу вступив пресадвокат Пєсков. Пам'ятаєте, Путін якось сказав про свого прессекретаря, що «он несет иногда такую "пургу"». Так от, "пургу" щодо Рамзана Ахматовича Пєсков несе завжди дбайливо і урочисто, як коштовні нагороди на атласних подушечках. От, приміром, якою чергою слів він відстрілявся з приводу фотографії «Помпео, мы принимаем бой!»: «Если ты владеешь оружием в соответствии с законом, и если оно зарегистрировано, и ты имеешь право на хранение или ношение этого оружия, то никаких проблем с этим нет». Хвилинку, а факт погрози держсекретареві США? Ні, не помітив. Пізніше Пєсков ще обурився включенням до санкційного списку родичок Кадирова, сказавши, що це «весьма и весьма труднообъяснимо» і «является крайне недружественными действиями».

Таку ж думку висловила, але в четвер на її традиційному тролінг-брифінгу, офіційний представник МЗС РФ, знатний виконавець дипломатичної калинки-малинки Марія Захарова: «Какое отношение ближайшие родственники Рамзана Кадырова имеют к вменяемым нарушениям?». Принагідно варто зазначити, що у Захарової була і більш гаряча у всіх сенсах понеділкова відповідь у Facebook: «Будет сложно ответить зеркально, но что-нибудь придумаем». М-да, мабуть, до четверга у російському МЗС замучалися думати, але так і не придумали.

Зате придумали в інстанції вище. У четвер Кадиров повідомив, що йому зателефонував Путін і повідомив про присвоєння звання генерал-майора. А перед цим телеканал «Грозный» повідомляв, що Кадирова перевели зі структури МВС до Росгвардії. Тому «для тех, кто понимает», уся ця новина мала би звучати інакше: звання не присвоєно, а перепризначено. Річ у тому, що генерал-майором Кадиров є давно – з 2009 року. Але тоді він став генералом МВС і за указом «президента» Медведєва. Тепер же це звання перепризначено йому в іншій структурі і самим Путіним.

Тим часом Рамзан Ахматович мимоволі, але славно викрив «пургу Пескова». Кадиров повідомив, що на фото – він у збройовій кімнаті Росгвардії під час перевірки «правил содержания оружия». Тоді як зі слів пургоносця можна було подумати, що у Кадирова законно зареєстровано та знаходиться на зберіганні така велика кількість автоматичної зброї, включно з кулеметами.

У п'ятницю Пєсков продовжив давати термінологічно плутані пояснення. Цього разу він пояснював, що «присвоение и назначение» Кадирову звання генерал-майора Росгвардії сталося з тієї причини, що він «сам координирует действия силовиков в случае возникновения террористической угрозы». І знову – ні слова про генерал-майорство МВС, отримане від «Димона». Незрозуміло також, чому з терористичною загрозою не можна боротися в рамках МВС, де навіть є спеціальне «управление по противодействию экстремистской деятельности и терроризму» (Центр “Э”)?

ПУТІН І КАДИРОВ – ХТО КОМУ ПОТРІБНІШИЙ?

Але чому, власне, в Москві, в Кремлі до правителя Чечні ставляться як до улюбленого родича, часом занадто буйного і свавільного, але загалом гарного хлопця, такого собі героя з першої частини ліричної комедії «Іграшка», який подорослішав? Відповідь на це запитання дається давно. Тому що він, отримуючи великі дотації, тримає в шорах такий проблемний регіон, як Чечня. Крім того, Кадиров контролює і чеченські земляцтва по всій Росії, пригальмовуючи земляків, якщо ті здатні десь викликати занадто вже явне напруження на національному ґрунті.

Але далі починаються запитання: хто кому потрібніший – Путін Кадирову чи Кадиров Путіну? І тут аналітики дають прямо протилежні відповіді. Одні кажуть, що Кадиров і його клан встигли образити в Чечні дуже багатьох, що якщо Путін від нього відвернеться, то у Грозному швидко відбудеться зміна влади.

Інші кажуть, і так само переконано, що Кадиров надійно контролює ситуацію в Чечні, його підтримка там є консолідованою. Тому президент РФ, навіть якщо і захотів би, не зміг так просто зняти його з посади. Крім того, висловлюються думки, що (рос)гвардія Кадирова може бути надійною преторіанською гвардією для Путіна, потреба в якій лише зростає.

Ось на третю суботу несанкціонованих протестів у Хабаровську народу вийшло більше, ніж у попередні рази. І місцеві силовики їх не розганяють. Чи погодяться на жорсткий розгін ввезені силовики з умовних Саратова, Володимира або Тули – теж питання (це на ненависно ситих москвичів нацьковувати простіше, а тут така ж провінція і навіть ще більш далека, столицею кинута).

І ось тут знову запитання: чи наважиться Кремль у надзвичайній ситуації використовувати «гвардию Кадырова»? Тут також даються прямо протилежні відповіді. Одні кажуть, що, звичайно ж, наважиться – і це може призвести до великих жертв. Інші настільки ж категорично заявляють: не наважиться, оскільки це загрожує розколом у середовищі самих силовиків, серед яких багато ветеранів чеченських воєн, і так незадоволених занадто великим посиленням тих, з ким вони воювали.

Але у будь-якому випадку – це той варіант, коли загроза є не менш важливою, ніж її здійснення.

ЧОМУ ДО САНКЦІЙНОГО СПИСКУ ВНЕСЕНІ І ЧЛЕНИ РОДИНИ

Цікавим є і зовнішньополітичний аспект. Невдоволення Москви через оголошення нової порції санкцій проти Кадирових частково пояснюється і ним. Правитель Чечні останніми роками заявляв претензії на те, щоб стати одним з помітних діячів ісламу на міжнародному рівні, зав'язуючи і підтримуючи прямі зовнішньополітичні контакти. (От, скажімо, і минулого тижня він надіслав листа зі словами підтримки – емірові Кувейту, який переніс операцію). Для Москви це, загалом, корисно як зайвий канал зв'язку і знаряддя здійснення впливу.

Але американський чинник у сунітських країнах є дуже вагомим. Так, на особистому рівні те, як Кадиров злить Вашингтон, може подекуди викликати схвалення. Але на офіційному – американські санкції зменшують можливість маневру для Кадирова і Москви, яка за ним стоїть. У тому числі і в сенсі «мягкой силы», культурної дипломатії за участю його близьких (і не лише в ісламських країнах). Тому обурення, «недоумение» російських діячів з приводу включення до санкційних списків родичів вкотре виглядає лицемірним. Це ж не новина. Коли вводяться санкції щодо представників політичної та економічної еліти РФ (що, як правило, збігається), то вони часто діють через родичів, і Кадиров тут не виняток. Слідом санкції, у свою чергу, періодично розширюються і до кола родичів.

Простий приклад. У 2009 році Медні Кадирова створила чеченський бренд «Модный дом Firdaws». Згодом управління компанією було передано доньці Айшат Кадировій (і під санкції, як ми пам'ятаємо, підпали обидві). Ще для ілюстрації. У лютому цього року, під час традиційного Тижня моди у Парижі, Firdaws провів показ колекції «История любви» в особняку на Єлисейських полях. Сам Кадиров через вже наявні санкції виїхати туди не міг. Але завдяки доньці його прізвище там звучало. Тепер же, після нових санкцій, нічого подібного не буде – і цей канал зв'язку, і ця можливість поліпшення іміджу закриті. Є через що нервувати.

А імідж Кадирова на Заході дуже потребує поліпшення. Офіційно про це не говорилося, але так вже співпало, що нові санкції з'явилися невдовзі після чергового вбивства чеченського опозиціонера в еміграції. Цього разу жертвою став Маміхан Умаров, відомий в YouTube як блогер «Анзор из Вены», якого вбили 4 липня в австрійській столиці. (В Україні Умаров відомий після того, як проходив свідком у справі про вбивство Аміни Окуєвої, замахи на її чоловіка Адама Осмаєва та ексдепутата Ігоря Мосійчука).

До кінця тижня Рамзан Ахматович, здається, зовсім відійшов від хвилювань і переключився з Помпео і Зеленського на не менш важливі події. Зокрема – коментував в Instagram поєдинок бійців змішаного стилю Магомеда Ісмаїлова та Олександра Ємельяненка... Втім, ні, останнім залпом інформаційної війни на тижні стало інтерв'ю Кадирова телеканалу «Россия-1», яке вийшло у неділю ввечері. Там правитель Чечні розповів, з яким натхненням підвідомчий народ проводить флешмоби на його підтримку. А також скромно зазначив, що він гідний Нобелівської премії миру за боротьбу з тероризмом у регіоні. (А Why би і не not? Може, заодно вже і з фізики, враховуючи, що він з 2006 року – академік Російської академії природничих наук; думаю, його практичні дослідження в галузі «ступеней свободы» є дуже цікавими).

Хай там як, а в Російській Федерації Чечня на сьогодні є єдиним таки СУБ'ЄКТОМ Федерації. І своє слово її правитель ще скаже. Але яким воно буде, залишається лише гадати. У тому числі, і в Кремлі.

Олег Кудрін