Штаб-квартира ООН в облозі пандемії
Пандемія COVID-19 відчутно вдарила по глобальній економіці, що, за прогнозами МВФ, обіцяє стати найбільшим потрясінням із часів Великої депресії. Коронавірус вніс свої зміни й у процеси міжнародної політики, в якій зараз вимушені проявляти гнучкість і покладатися на можливості сучасних комунікацій.
Тепер політики, дипломати й експерти не збираються на міжнародні конференції й зустрічі в одному місці, як це було лише недавно. Здебільшого, зараз усе відбувається в інтерактивному режимі. Про те, як працює Організація Об'єднаних Націй в епіцентрі пандемії – Нью-Йорку, власний кореспондент Укрінформу розпитав у постійного представника України при ООН Сергія Кислиці.
"НУЛЬОВИЙ" ПАЦІЄНТ В ООН
Коронавірус вперше дістався до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку ще місяць тому, каже український дипломат. З того часу ситуація суттєво змінилася.
"Між послами в Нью-Йорку відбувається постійний обмін інформацією про ситуацію з COVID-19. Пам'ятаю, 13 березня постійне представництво Філіппін повідомило про інфікування однієї зі своїх співробітниць. Це був перший відомий випадок захворювання в ООН", – розповідає Сергій Кислиця.
Тоді одразу був запроваджений самокарантин для всіх філіппінських дипломатів, а також інших людей в ООН, з якими контактувала представниця цієї країни. Потім захворювання почали виявляти в інших працівників штаб-квартири і дипломатів зарубіжних представництв при Організації. Станом на сьогодні у системі ООН по світу 189 осіб отримали позитивний тест на коронавірус, троє з них померли.
"Теоретично, штаб-квартира ООН продовжує бути відкритою. Але майже всі співробітники Секретаріату переведені на дистанційний режим роботи до 30 квітня. Не виключаю, що цей період буде продовжений", – зазначає постійний представник України.
Зараз у штаб-квартирі фізично присутній лише критично важливий персонал – охоронці, технічні працівники, обмежений склад офісу і сам генеральний секретар. Деякі журналісти також продовжують працювати зі своїх студій у головній будівлі ООН.
Тим часом, медична служба Організації мобілізувала ресурси і вже має можливості проводити тестування співробітників Секретаріату та постійних представництв і членів їхніх сімей.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ ГОЛОВНІ ОРГАНИ ООН
Головні органи ООН потроху адаптуються до нових умов, у тому числі, Генеральна асамблея, Рада безпеки, Економічна й соціальна Рада, Секретаріат. Далі – про деякі з них.
Так, Рада безпеки погодила тимчасові правила роботи в період пандемії. "Зараз усі засідання Радбезу відбуваються в режимі відеозв’язку без фізичного контакту між делегатами. Рада вже схвалювала резолюції шляхом електронного голосування", – розповідає Сергій Кислиця.
Втім, за його словами, на даний час, на жаль, значна більшість засідань Радбезу проходять у режимі, не доступному для загальної аудиторії. "Але думаю, що скоро ця ситуація має змінитися, щоб можна було спостерігати хоча би за частиною засідань", – додає він.
У цьому зв'язку дипломат нагадує про недавні обговорення в РБ ООН кримінального розслідування по справі МН17, збитого над українською територією. "І хоча Україна зараз не є членом Ради Безпеки, а умови взаємодії між делегаціями обмежені, наша позиція все ж була належно представлена. Росія отримала гідну відповідь на спроби маніпуляцій людською трагедією", – коментує Сергій Кислиця.
Інший головний орган ООН, Генеральна асамблея, також розробив тимчасову процедуру ухвалення важливих рішень (у тому числі в контексті пандемії) без фізичного контакту, тобто через листування.
Процедура дозволяє блокувати "політично заангажовані ініціативи" та давати хід рішенням, які дійсно зараз потрібні. "У такий спосіб уже була схвалена резолюція про солідарність держав у боротьбі з пандемією, одним зі співавторів якої виступила Україна, й одночасно був заблокований російський проєкт, який передбачав скасування санкцій", – нагадує український дипломат.
Звичайно, більшість заходів, засідань комітетів скасовані або перенесені на потім. Але деякі підрозділи, зокрема П’ятий комітет Генасамблеї, який відповідає за фінансові питання, чи Програма розвитку ООН, регулярно проводять онлайн конференції.
"Нещодавно ми мали предметну дискусію про шляхи реагування ООН на поширення вірусу серед 200 учасників під час онлайн-включення зі своїх кабінетів. Це саме той випадок, коли біда створила можливості для більш ефективного використання ресурсів і часу", – каже український дипломат.
Раніше, щоби провести таке засідання, потрібно було сформувати бюджет, відрядити безліч людей до Нью-Йорка, спланувати приміщення й докласти ще багато зусиль.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ДИПЛОМАТИ В ЕПІЦЕНТРІ ПАНДЕМІЇ
Нью-Йорк наразі залишається епіцентром пандемії в США, і попри заяви місцевої влади, що пік уже пройдено, рівень смертності в місті та околицях залишається дуже високим.
"Дипломатична спільнота, як і інші мешканці мегаполісу, враховують загальні рекомендації влади США та Нью-Йорка, де розташований головний офіс ООН. І зараз про завершення карантинних заходів у перспективі кількох тижнів не йдеться", – зауважує Сергій Кислиця.
За його словами, українське постпредство, як і решта закордонних дипломатичних установ України, переведене на дистанційний режим роботи. "Але я особисто кожний день на робочому місці. Маємо також чергових дипломатів, дотримуємося всіх персональних засобів захисту й гігієни. Попри особливий час, завдань для дипслужби не меншає, а можливо й більшає", – коментує український постпред.
Тим часом, Нью-Йорк помітно спорожнів. На зазвичай перевантажених вулицях Мангеттена, які оточують Постійне представництво України при ООН, зараз майже не зустріти людей. Значна більшість мешканців міста лишаються вдома й свідомо дотримуються рекомендацій щодо карантину. Якщо люди й виходять на вулицю, то лише за продуктами чи в аптеку, або вигуляти собаку. Практично всі носять маски, багато хто – й рукавички.
Нью-Йорк уже кілька тижнів поспіль б'є антирекорди сумних новин на перших шпальтах не тільки американських, а й міжнародних ЗМІ. Лише станом на вівторок, коли готувався матеріал, у штаті Нью-Йорк було зафіксовано понад 202,2 тис. хворих на коронавірус, а це більше, аніж у будь-якій іншій країні крім США.
Отже, не дивно, що потік щоденних новин з місцевих лікарень сприймається тут всерйоз і з острахом. До того ж, крім репортажів з екранів ТВ – люди бачать все на власні очі. Тож усі розуміють, що відповідальність за стримування вірусу лежить на кожному.
Ярослав Довгопол, Вашингтон-Нью-Йорк.
