Нові правила розширення ЄС: змінити все, не змінюючи нічого
Євросоюз вводить нові правила оцінки реформ та готовності країн-кандидатів до повного членства в ЄС. Це стало наслідком «провалу» ЄС із початком переговорів з двома балканськими кандидатами – Північною Македонією й Албанією.
Нагадаємо, у жовтні минулого року під час саміту ЄС – Франція, разом із Нідерландами та Данією, заблокували початок переговорів про входження до ЄС з Північною Македонією й Албанією. Хоча інші члени ЄС, як і Єврокомісія, такий початок підтримали «обома руками».
І саме з метою уникнення таких провалів у майбутньому, запроваджується оновлена методологія переговорів із розширення ЄС, визнає єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.
ДИПЛОМАТІЯ
Все ж таки Олівер Варгеї, колишній постійний представник Угорщини при ЄС – геніальний дипломат. Коли минулої середи він представляв цю оновлену методологію, журналісти спитали його, що називається, у лоба, – яким чином ці пропозиції змогли задовольнити вимогу Франції, яка, власне, і наполягала на більш жорстких правилах прийому для потенційних кандидатів.
Питання не таке просте, як здається. Адже стара дипломатична мудрість говорить – суверенітет будь-якої країни завершується там, де починається суверенітет іншої. Отже, принцип консенсусу ЄС за певних умов може перетворитися на психологічну пастку, коли погляди однієї або кількох країн абсолютно ігнорують, і навіть блокують погляди інших. Тож питання журналіста – про те, чи задоволена Франція – було абсолютно правомірним. Як і друга, неозвучена його частина – як почувається Євросоюз, який за всієї своєї «консенсусності» був змушений грати по правилах однієї, хай і впливової країни ЄС?
«Ми розглядаємо можливість підвищити шанси для цих країн-кандидатів. Ми маємо підвищити якість здійснення реформ у регіоні. Це занепокоєння, яке було висловлене багатьма країнами-членами, не лише тими, хто був критичним чи хто був проти, а набагато більшою кількістю країн-членів. Нам необхідно, щоб ці реформи продовжувалися і працювали», – зауважив Варгеї.
Цю ідею, у різних інтерпретаціях, протягом пресконференції він повторив, принаймні, тричі, щоб усі, нарешті, зрозуміли: «французьке питання» – це не лише питання від Франції. Це європейське питання. Тож Єврокомісія намагається вирішити його як європейську проблему, що відповідає інтересам не лише ЄС, а й країн Західних Балкан.
МЕТОДОЛОГІЯ
Викладена єврокомісаром Варгеї оновлена методологія переговорного процесу є зрозумілою. Головні ідеї щодо вдосконалення процесу переговорів із країнами-кандидатами зосереджені на чотирьох головних напрямах.
Перший – надійність процесу, який має будуватися на взаємній довірі та чітких зобов’язаннях сторін. У цьому контексті ЄС приділятиме ще більше уваги змістовності фундаментальних реформ у країнах-кандидатах, особливо в таких сферах як верховенство права, функціонування демократичних інституцій та реформа системи державного управління, а також економічний розвиток. При цьому, за словами єврокомісара, Євросоюз рухатиметься вперед лише після ретельної оцінки цих зусиль, яка робитиметься на підставі досягнень та зусиль кожної окремої країни.
Другий напрям – більш потужна політична спрямованість процесу входження, розвиток політичного діалогу з країнами Західних Балкан, зокрема, в рамках двосторонніх угод з Євросоюзом щодо так званого процесу стабілізації та асоціації, який передує входженню країн до ЄС. Знову країнам ЄС пропонується бути більше залученими на двосторонньому політичному рівні до моніторингу виконання зобов’язань країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на входження до ЄС. Новацією у цьому контексті є ширше залучення країн-членів ЄС до роботи Єврокомісії з оцінки прогресу, досягнутого кандидатами, включаючи участь у виїздах безпосередньо у ці країни – для того, щоб побачити на власні очі реальний стан речей.
Третій методологічний підхід – процес розширення має стати більш динамічним. Для прискорення переговорів із країнами-кандидатами Єврокомісія запропонувала шість тематичних кластерів: фундаментальні права; внутрішній ринок; конкурентоспроможність та зростання; зелений порядок денний та сталий розвиток; ресурси, сільське господарство та регіональний розвиток; зовнішні відносини.
Новацією є обмеження по часу для розгляду кожного з кластерів, яке пропонує Європейський Союз.
«Ми виходимо з того, що варто докласти зусиль для завершення переговорів з усіх тем, що входять до кожного окремого кластеру, протягом одного року. Це пропозиція з боку ЄС, хоча її реалізація залежить виключно від іншої сторони. Це той шлях, яким ми зможемо дійсно прискорити процес, пам’ятаючи, що зараз погодження та переговори навколо таких подібних кластерів тривають від 6 до 8 років, які необхідні, щоб закрити бодай одну главу переговорів», – зазначив із цього приводу єврокомісар.
При цьому він наголосив – переговори розпочинатимуться із кластеру, який охоплює фундаментальні права та питання верховенства права, і ним же ЄС завершуватиме весь переговорний процес.
Четвертий напрям – вдосконалення переговорів щодо членства, – за словами Олівера Варгеї, полягає в тому, що цей процес має стати більш передбачуваним. Єврокомісія буде більш чіткою у формулюванні очікувань від зусиль країн-кандидатів на різних етапах процесу переговорів. При цьому така ясність стосуватиметься як стимулювання країн за більші досягнення, так і роз’яснення наслідків негативних тенденцій або відступу від критеріїв, які є необхідними для інтеграції в ЄС.
Такий підхід має включати «попереднє» включення країн, які проводять успішні реформи, до програм та політики ЄС у певних сферах, зокрема, у дослідженнях та в освіті, а також розширений доступ таких країн до спільного ринку ЄС.
Для країн, які допускатимуть порушення процесу, наприклад, за рахунок відступу від демократичних норм та свобод, передбачені певні санкції. Це може бути уповільнення або повне припинення переговорного процесу, повторне відкриття вже завершених «кластерів», заморожування участі таких країн у програмах та у політичних ініціативах Євросоюзу. Як і припинення програм фінансування, що інколи є більш «переконливим» важелем за все перераховане вище.
Зрозуміло, що у майбутніх переговорах не буде «пакетного підходу». Принаймні, про це заявив Варгеї. За його словами, кожна країна-кандидат оцінюватиметься за власними заслугами і досягненнями. Втім, це не новий підхід. Євросоюз має сталу політику «більше за більше або менше за менше» у відносинах з усіма третіми країнами. Зокрема, цю тезу ми вже не раз чули у форматі Східного партнерства і конкретно у вимірі відносин між ЄС і Україною.
ПОКИ НЕ ПРО НАС
Україні варто уникати хибних оцінок та самоомани. Питання щодо нової методології переговорного процесу ЄС з країнами-кандидатами не стосуються України, принаймні, на цьому етапі.
І справа тут не в тому, що нас хтось не любить чи ігнорує. Швидше навпаки, вся риторика довкола нещодавньої Ради Асоціації Україна–ЄС, що щедро звучала у Брюсселі, явно свідчить – Євросоюз повільно, але впевнено усвідомлює реальне значення, яке Україна відіграє у новітній історії континенту, зокрема – у відстоюванні тих європейських цінностей, з певною кризою яких зіткнувся сам Європейський Союз.
Але у контексті розширення ЄС зараз намагатиметься вирішити, хоч як це парадоксально, внутрішні інституційні проблеми, які ставлять під похмурий знак запитання майбутнє всього Європейського Співтовариства.
Адже Європа переживає просто зараз кризу власної ідентичності. Сплеск національного егоїзму, у деяких випадках – прямий відступ країн-членів від фундаментальних норм (наприклад – правова сутичка між Єврокомісією і Польщею у питаннях незалежності судочинства), або «неолібералізм» країн членів, які дозволяють собі лобові атаки на Єврокомісію (як це нещодавно трапилося з Угорщиною), як і уповільнення темпів економічного зростання, – примушують Євросоюз зосередитися саме на внутрішніх проблемах.
Незважаючи на «добрий вигляд за поганої гри», який намагається зберігати Євросоюз, вихід Великої Британії, що відбувся в ніч із 31 січня на 1 лютого, став важким ударом для всього Європейського проекту. Тому прискорення процесів розширення – це своєрідний компенсаційний механізм для загоєння ран, який потрібен самому Євросоюзові аж ніяк не менше, аніж потенційним країнам-кандидатам.
Саме зараз Україні варто підтримати Євросоюз у його зусиллях із розширення на Західних Балканах. Врешті, ми всі розуміємо, що успіх ЄС на цьому напрямі відкриє нові перспективи і для України, і для усього «Тріо асоціації», до якого, крім нас, входять ще Молдова і Грузія, які, як і ми, не приховують власних євроінтеграційних амбіцій.
«Ну що, буде єврокомісар оголошувати про вступ України після виходу Великої Британії? – жартома запитала перед початком пресконференції Олівера Варгеї знайома британська журналістка. «Я була б лише рада цьому», – додала вона після її завершення.
Дмитро Шкурко, Брюссель
Перше фото: EPA
