Справа на мільярд. Чергове викрадення безцінних експонатів з німецького музею

Тиждень виявився для німецьких правоохоронців не просто важким, а прямо таки трагічним.

За хвилину до 5 ранку 25 листопада в поліцейському управлінні Дрездена, столиці землі Саксонія пролунав сигнал – проникнення в скарбницю «Зелене склепіння».

Кілька хвилин знадобилося, аби півтора десятка патрульних авто прибули на місце інциденту, але було пізно: з музею винесли майже повністю 3 діамантові гарнітури XVIII сторіччя, виготовлені для саксонських царів Августа Сильного та Августа III. Вони складаються з близько сотні окремих деталей. Зникли так звані «Діамантовий трояндовий гарнітур», «Діамантовий гарнітур» і «Діамантова прикраса і перли королеви».

Німецька преса одразу охрестила це «найбільшою крадіжкою у повоєнній історії Німеччини». Адже у грошовому еквіваленті вартість украденого становить, за грубими прикидками, понад мільярд євро. Але, як завжди, коли йдеться про історичні та культурні скарби, – оцінити збитки навряд чи можливо.

Керівництво музею – у відчаї. Та що там музею! Прем’єр Саксонії трагічно заявив: обікрали не музей, обікрали наш народ!

Єдина втіха – що деякі прикраси, які спершу вважали зниклими, знайшли на місці розгрому.

Розкрити злочин по гарячих слідах не вдалося. У четвер слідчі вирішили йти в народ і пообіцяли винагороду за інформацію, яка допоможе в розслідуванні, затриманні зловмисників та виявленні викрадених коштовностей. Півмільйона євро. Перші понад 200 «свідків» уже заявили про себе.

Тим часом самі слідчі та терміново створена спецкомісія у складі 40 фахівців намагаються працювати з тим матеріалом, який мають на руках. Передусім, це записи з камер відеоспостереження. Вони продовжували функціонувати, хоча зловмисники перед проникненням змогли відключити електрику. Відключили її банально – підпалили трансформатор у катакомбах під мостом через Ельбу (відрубивши разом кілька музеїв у центрі міста, так що можна було спокійно орудувати й там).

Багато побачити на записах – важко, адже в приміщенні темно. Єдине, що можна сказати напевно – на місці «працювали» люди невеликого зросту. Поліція схильна думати, що це були підлітки.

Утім, конкретних підозрюваних поки що немає. Поліції наразі не відомо навіть, скільки точно людей брали участь у нальоті, є підстави думати, що злочинців було четверо. Щонайменше. У залі діяли двоє. На вулиці на них чекав автомобіль Audi A6. (Подібне авто було підпалене пізніше на одній із підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена, залишки вивчають криміналісти).

Зрозуміло, що діяла банда, яка добре підготувалася. І керували операцією зовсім не діти, адже знали – і як проникнути, й як розбити вітрину з куленепробивного скла (на відео видно, що гатили сокирою), і як вибратися назад, і що брати, і як замести сліди (грабіжники спорожнили порошковий вогнегасник на місці події з цією метою). І як все це провернути в лічені хвилини.

Як завжди буває після кожного (на жаль) подібного інциденту, виникають питання щодо заходів по захисту музеїв. Як можна було швидко розпиляти товстелезні грати на вікні (хай, навіть, і на тому, що виходить у двір), щоби ніхто нічого не почув і не зацікавився підозрілими маніпуляціями? Чи чому, скажімо, не витримало скло? Захисні вітрини перевіряли 4 роки тому та стверджують, що все було на найвищому рівні. Компанія, яка скло встановлювала, запевняла: для того, щоб його пошкодити, треба не менш як 15 хвилин. Те, що вдалося грабіжникам, охоронці називають «місією нездійсненною».

До речі, щодо охоронців: вони, отримавши сигнал, не побігли стрімголов до зали, а взялися телефонувати в поліцію. Щось воно не дуже професійно…

Музейні керівники сподіваються, що, зважаючи на всесвітню славу вкрадених ювелірних ансамблів, знайти їх вдасться дуже швидко.

Але ж це станеться лише у випадку, якщо вони потраплять на ринок коштовностей. Правда життя, однак, полягає в тому, що такі пограбування здійснюються не з розрахунком – порадувати таємних колекціонерів (хоча й таке, звісно ж, буває). На жаль, скоріше за все, прикраси будуть розкурочені, камені будуть виколупані з оправи й продані поодинці. Адже вага найбільшого з діамантів – «Саксонського білого» – становить 49,84 карата. Є такі, які важать 39,5 і 21 карат. А в намисті королеви Августи Амалії – 600 діамантів, хоча й не таких великих.

…Неможливо не згадати інше «яскраве» музейне пограбування – у березні 2017 року з берлінського музею «Боде». Тоді звідти витягли… 100-кілограмову золоту монету. Монету унікальну, таких було викарбувано 5 штук. Діаметром 53 см і товщиною 3 см, із профілем королеви Єлизавети II – з одного боку, і кленовим листом – з іншого. Вона експонувалася в «Боде» з 2010 року. Її номінальна вартість становила близько 1 млн доларів, реальна – 3,75 мільйона.

Можливих грабіжників тоді ніби знайшли. Але – жодного сліду коштовності. І ніхто не сумнівається, що її переплавили на дорогоцінний метал майстри відомого арабсько-німецького клану, який займається не лише законною діяльністю. Втім, вдіяти проти нього, попри всі підозри, нічого не можуть.

«Зелене склепіння» – це колишня скарбниця саксонського курфюрста Августа Сильного. Один із найстаріших музеїв Німеччини – працює у такому статусі з 1723 року – і, безумовно, один із найкрасивіших. У бароковій скарбниці є дорогоцінні предмети із золота, срібла та коштовного каміння. У тім числі – найбільший із коли-небудь знайдених зелений діамант. В одній лише постраждалій історичній частині музею представлено близько 3000 об’єктів.

Коли численні відвідувачі зможуть знову насолодитися… тим, що залишилося, – невідомо. В постраждалій залі музею розпочато ремонтні роботи.

Ольга Танасійчук. Берлін

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства