Росіяни пішли по-англійськи: 27 країн видворили дипломатів-шпигунів
151 особа із 27 країн. Таким наразі є «показник» синхронного видворення російських дипломатів Західними державами. Хоча протягом наступних кількох днів ці числа ще можуть збільшуватися, навряд слід очікувати суттєвих змін. З огляду на це, Укрінформ вирішив детальніше придивитися до «пакету Скрипаля», розібравшись, які держави надумали показати Росії зуби, а які спробували зробити вигляд, що нічого не відбулося.
ЄС: ОДИН ЗА ВСІХ, АЛЕ ЧИ ВСІ ЗА ОДНОГО?
Хоча приводом до видворення російських дипломатів стала солідарність із Великобританією, на території якої було здійснено замах із використанням хімічної зброї, далеко не всі члени ЄС стали на захист Об'єднаного Королівства. Із 28 держав, що входять до Євросоюзу, 9 утрималися від зменшення розміру дипломатичних місій РФ. Хоча кожна держава мала на це свої причини, відсутність справжньої єдності серед членів євроспільноти викликає занепокоєння.
Найбільш неочевидною країною, яка не видворила жодного російського дипломата, стала Австрія. Очолювана одним із наймолодших державних лідерів світу Себастьяном Курцом (який неодноразово бував на Донбасі і отримав звання «друга» від Павла Клімкіна), вона вирішила залишитися нейтральною. «Ми хочемо бути будівельниками мосту і тримати відкритими канали переговорів із Росією», - заявив Курц. Утім, це не так вже й дивно, ураховуючи, що до складу правлячої коаліції у Австрії входить права «Партія свободи», яка уклала угоду про співпрацю із «Єдиною Росією».
На відміну від поведінки офіційного Відня, те, що Болгарія буде шукати будь-яку можливість, аби не погіршувати відносин із Росією, не стало сюрпризом. Однак, причина, на яку послалася Софія, виглядає зовсім сміховинною: президентство у ЄС як привід для збереження нейтралітету. І це при тому, що у посольстві РФ в Болгарії працює більше як 40 дипломатів, тобто «вибір» був досить великим.
Подібну до Болгарії позицію зайняла і традиційно дружня до Росії Греція. «Нам необхідно завжди зберігати канали діалогу із Росією й завершити розслідування відповідною міжнародною організацією до того, як робити остаточні висновки», - прокоментував «справу Скрипаля» прем'єр-міністр Алексіс Ципрас. Він додав, що не хоче дотримуватися «логіки Холодної війни» у зовнішніх зносинах, однак не пояснив, яким чином замах на вбивство колишнього співробітника ГРУ російськими спецслужбами відрізняється від подібних дій СРСР у минулому сторіччі.
Не вжили заходів супроти Росії і маленькі держави Мальта та Люксембург, однак їх пояснення видається більш раціональним. Через дуже малий розмір дипломатичних місій цих членів ЄС у РФ (Люксембург, приміром, має у Москві усього двох дипломатів), якщо Росія вдасться до взаємних обмежувальних заходів, це призведе до фактичного припинення дипломатичних відносин, чого не прагне жодна сторона.
Словаччина та Словенія, які одночасно стали членами ЄС у 2004 році, так само синхронно відмовилися висилати російських дипломатів, хоча й приєдналися до загальної хвилі засудження дій Кремля. На словах. «Розвиток ситуації та відповідь РФ на заклики, звернені до неї від членів ЄС, - у тому числі Словаччини - впливатимуть на кроки, які ми готові вжити у майбутньому», - заявили у Братиславі. Своєю чергою, у Словенії закликали спершу завершити офіційне розслідування інциденту у Солсбері і лише після цього робити висновки. Хоча, як показує сумний досвід розташованої неподалік Чорногорії, яка ледь не стала жертвою спонсорованого Москвою держперевороту, «пізніше» вже може бути надто пізно.
До переліку членів ЄС, які відмовилися ділом підтримати Об'єднане королівство, увійшли також Кіпр і Португалія. Якщо із Кіпром, банківська система якого залежна від мільярдів російських євро, все доволі просто, то Португалія послалася на необхідність вжити конкретних кроків на рівні усього ЄС, а не окремих його членів. «Португалія переконана, що найефективнішим методом реагування на серйозність ситуації є координація на рівні ЄС», - пояснили у Лісабоні.
ЄДНІСТЬ ЄС І НАТО
Утім, більшість країн Євросоюзу вирішили не залишати свого союзника Великобританію наодинці у скрутну хвилину і проявили солідарність із Лондоном. У понеділок про рішення вислати співробітників дипломатичних місій Росії на своїй території заявили 16 членів ЄС, які разом видворили 32 дипломата.
У вівторок до них приєдналися Бельгія та Ірландія, які потребували більше часу на внутрішньополітичне обговорення, але врешті теж оголосили персонами нон-грата по одному російському дипломату. Разом із 23-ма висланими ще кілька тижнів тому із Великобританії, загалом на території ЄС стало на 56 російських дипломатів менше.
Не залишилася осторонь від цього і НАТО, штаб-квартира якої знаходиться на території Бельгії. У вівторок Генеральний секретар організації Єнс Столтенберг оголосив про позбавлення акредитації сімох російських дипломатів зі складу місії РФ при НАТО і відмову у заявленій акредитації ще трьом. Віднині максимальний кількісний склад російської місії при НАТО буде обмежений 10 особами. «Росія недооцінила єдність Альянсу», - заявив з цього приводу Столтенберг.
Дійсно, із великих членів НАТО до нових санкцій проти Росії не приєдналася лише Туреччина, яка вже давно рухається дещо відмінним від решти держав блоку шляхом. Навіть Ісландія, яка не має власних збройних сил, заморозила усі двосторонні контакти на високому рівні з російською владою. Одного співробітника посольства РФ видворила і Норвегія, яка не є членом ЄС, але входить до НАТО.
ДРУЖНЄ ЄВРОПЕЙСЬКЕ КОЛО
Разом із членами ЄС єдиним фронтом проти Росії виступили і держави-кандидати, такі як Албанія й Македонія. Офіційний Скоп'є оголосив персоною нон-грата одного російського дипломата, а Тірана - двох.
Попри супротив проросійського президента Молдови Ігоря Додона , МЗС країни все ж видворило трьох дипломатів РФ .
Зрозуміло, що до «інспірованої Лондоном провокаційної кампанії» приєдналася й Україна. Вже сьогодні й без того спорожнілими коридорами російських дипмісій в Києві, Одесі, Харкові та Львові ходить на 13 осіб менше . До того ж більше за Україну російських дипломатів вислала лише Великобританія (23 особи) та США (60 осіб).
ТРАНСАТЛАНТИЧНА СПІЛЬНОТА
Власне, жорстка реакція США на отруєння у Солсбері стала чи не найбільшою несподіванкою усього процесу. 60 співробітників дипломатичних місій РФ на території Штатів вже незабаром поїдуть додому . Разом із членами родин їх кількість наближається до 200 осіб. Окрім цього, у Адміністрації США вирішили закрити консульство РФ у Сієтлі, яке використовувалося для розвідувальних цілей . Отож, Дональд Трамп, який начебто отримав від Росії серйозне сприяння у обранні на посаду, вислав більше дипломатів, ніж усі члени ЄС разом узяті.
На цьому фоні досить скромно виглядає Канада, яка оголосила персонами нон-грата чотирьох росіян і відмовила в акредитації іще трьом. «Усі четверо були ідентифіковані як розвідники або особи, які використовували свій дипломатичний статус для підриву безпеки Канади й втручання у нашу демократію», - пояснила глава МЗС країни Христя Фріланд. Прикметно, що це рішення підтримала й канадська опозиція, яка закликала до продовження тиску на РФ.
Про згуртованість міжнародної спільноти у протидії Росії говорить той факт, що навіть далека Австралія видворила двох російських дипломатів-шпигунів . Про подібні кроки найближчим часом має оголосити і Нова Зеландія . Схоже, Росія таки «догралася» намаганнями втручатися скрізь і у все на світі.
ПЕРЕПОВНЕНА ЧАША ТЕРПІННЯ
«Сьогоднішня екстраординарна міжнародна реакція наших союзників залишиться в історії як найбільше колективне вислання російських працівників розвідки, яка коли-небудь мала місце, та допоможе захистити нашу спільну безпеку. Росія не може порушувати міжнародні правила безкарно», - наголосив міністр закордонних справ Великобританії Борис Джонсон.
Він же пояснив, що саме стало «останньою краплею», яка переповнила чашу терпіння Західних держав і примусила вдатися до рішучих кроків. «Інші країни протягом останніх 10 років випробували на собі якщо не умисне вбивство із використанням отруйної речовини, то різного роду провокації (з боку Росії - ред.)», - сказав Джонсон. Він згадав про російське втручання у вибори багатьох держав, кібератаки та інші прояви «російської агресії», або нехтування міжнародним правом. Дійсно, Росії й так надто багато сходить з рук, тож час уже на це реагувати. Спільно і рішуче.
Максим Наливайко, Оттава.
