Що обіцяє Україні «Східне партнерство плюс»?

Що обіцяє Україні «Східне партнерство плюс»?

Блоги
957
Ukrinform
Про європейські перспективи України

Саміт «Східного партнерства», який має відбутися цього тижня у Брюсселі, окреслить нові горизонти співпраці ЄС і країн, які входять до цієї ініціативи. Ідея формату «Східного партнерства», яку запропонували Польща та Швеція у 2009 році, вписувалася у межі політики сусідства Євросоюзу зі східними країнами-сусідами. Брюссель запропонував шести країнам — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні вести двосторонній і багатосторонній діалог щодо підписання угод про асоціації й проведення глибинних демократичних реформ. Оскільки ці країни тією чи іншою мірою демонстрували бажання рухатися в бік Європи.

РОСІЙСЬКИЙ ЧИННИК

Проте майже за десять років, які минули від урочистого травневого саміту в Празі, де було презентовано «Східне партнерство», у цих країнах та і в самому ЄС відбулися глобальні зміни. Грузія, Молдова та Україна, попри шалений тиск Росії, яка наполегливо за допомогою військової сили намагалася відмовити ці країни, які вважала і вважає своєю вотчиною, від зближення з Європою, все-таки підписали угоди про асоціацію з ЄС. І, виконавши усі вимоги Єврокомісії щодо зміни законодавства, отримали право на безвізовий режим із країнами Шенгенської зони.

А Азербайджан, Білорусь і Вірменія опинилися у хвості євроінтеграції. Бо президент Азербайджану Ільхам Алієв має власне, відмінне від європейського уявлення про права людини в успішній нафтовій країні з яскраво вираженими елементами кланового правління. Так само, як білоруський «бацька» Олександр Лукашенко, який з 1994 року незмінно керує своєю країною, ефективно розправляючись з опозицією й час від часу присідаючи у глибоких реверансах перед Росією, з якою злився у міцних обіймах Митного союзу.

Несподіваний розворот у бік Москви у 2013 році зробив і Єреван, заявивши, що також приєднується до Митного союзу з РФ, чим викликав подив Брюсселя, який вже був готовий парафувати угоду про асоціацію з Вірменією. Проте Кремль з єзуїтською вигадливістю НКВДистського слідчого вміє переконувати. Зазнавши у 2013 році провальних поразок своїх євразійських проектів на пострадянському просторі, зокрема в Україні та Молдові, Росія вирішила відкинути дипломатію і поставила Єревану ультиматум, натиснувши на больову точку Вірменії — Нагірний Карабах.

Формально Баку, Мінськ і Єреван співпрацюють у межах «Східного партнерства», зокрема їхні делегації, за винятком білоруської, працюють у Євронесті, який є парламентським виміром «Східного партнерства». Проте у Брюсселі усвідомлюють, що Київ, Тбілісі й Кишинів уже переросли прокрустове ложе «Східного партнерства» і для них треба шукати нові, глибші форми співпраці.

ТОНКОЩІ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Кілька тижнів тому в ЗМІ потрапила інформація, що між Києвом і Брюсселем виникло непорозуміння через те, що українські дипломати наполягали внести до підсумкового документа саміту «Східного партнерства» пункт про визнання Євросоюзом європейської перспективи України.

Річ у тім, що останнім часом Брюссель дуже болісно ставиться до будь-яких згадок про навіть гіпотетичну можливість розширення та введення до лав ЄС нових членів. Європейські чиновники кажуть, мовляв, без образ, але ЄС ще не перетравив неофітів останньої хвилі розширення, а тут ще міграційна криза, терористичні загрози, наші громадяни нервуються і не дуже охоче голосують за політиків, які не відмовилися від риторики про відкриті двері ЄС.

Проте так само болісно на цю позицію ЄС реагують і в Києві. Адже право кожної європейської країни, яка відповідає визначеним критеріям, приєднатися до ЄС записано у 49 статті Лісабонського договору, який визначає принципи функціонування Євросоюзу. Тим більше, що 49 статтю згадано в тексті Угоди про асоціацію України та ЄС. Зрештою, за деякою інформацією, під об’єднаним тиском Києва, Тбілісі та Кишинева у Брюсселі таки погодилися згадати у підсумковому документі саміту «Східного партнерства» про європейську перспективу для трьох країн. Проте сформулювали цю згадку такими обережними англійськими словами, що їхні мовні нюанси навіть не мають відповідників в українській мові.

ПАРТНЕРСТВО ЗІ ЗНАКОМ «ПЛЮС»

Крім цього, під час саміту Євросоюз готується запропонувати Україні, Грузії та Молдові формат «Східне партнерство плюс», куди входять заснування трастових фондів, новий інвестиційний європейський план і механізми фінансової підтримки для виконання угод про асоціацію з ЄС. Такі пропозиції Єврокомісії викладено в резолюції Європарламенту щодо саміту «Східного партнерства», яку було проголосовано у Страсбурзі цього тижня. «Коли настане час, буде виконано домашню роботу і всі необхідні умови, потенційне членство для цих країн та приєднання до Митного союзу (не плутати з кремлівським варіантом), союзу цифрових технологій та Енергетичного союзу повинні розглядати як варіант, — про це під час дебатів у Європарламенті заявила авторка тексту резолюції євродепутат Лайма Андрікіте. — У Європарламенті хочуть, щоб результати саміту «Східного партнерства» були конкретні, відчутні й скеровані на довгострокові інвестиції й добробут людей цих країн».

Проте і євродепутати, і Єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган, який напередодні саміту відвідав Київ, не втомлюються нагадувати партнерам, зокрема Києву: ЄС готовий надавати фінансову допомогу, відкривати принади європейського ринку і безвізову свободу доти, доки країни «Східного партнерства» рухаються шляхом демократичних реформ, хоч би якою важкою для них була ця дорога. 

Вікторія Власенко
«Урядовий кур’єр»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-