Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль під час зустрічі з українським дипломатичним корпусом, передає Укрінформ з посиланням на Міненерго.

«Формуємо аварійний резерв на зиму. У 2026 році до хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тис. тонн допомоги. Але наше завдання — створити трикратний запас усього критичного обладнання», – зауважив Шмигаль.

Зазначається, що на зустрічі скоординували позиції щодо взаємодії з міжнародними партнерами для посилення енергетичної стійкості України напередодні зими. Зокрема, обговорили потреби енергосектору - ремонт енергетичної інфраструктури, залучення міжнародної підтримки, розвиток розподіленої генерації, забезпечення фінансування імпорту природного газу та підготовку до чергового засідання Групи G7+.

Міністр енергетики повідомив, що триває робота із залучення обладнання, яке виводиться з експлуатації за кордоном, але ще може використовуватися в Україні. Отримано понад 3,3 тис. тонн такого обладнання з ТЕЦ Литви та Німеччини, очікуються поставки з Латвії.

Шмигаль також наголосив, що непокриті потреби Фонду підтримки енергетики України перевищують 507 млн євро, а українським енергокомпаніям необхідно 600 млн євро для фінансового оздоровлення балансуючого ринку.

За його словами, Україна продовжує розвивати розподілену генерацію, локальне теплопостачання та мережу «енергетичних сот». Для реалізації цих проєктів необхідне додаткове обладнання, яке допоможе зробити громади більш енергетично стійкими.

Крім того, Шмигаль повідомив, що додаткова потреба Групи «Нафтогаз» у фінансуванні імпорту природного газу становить 400 млн євро. Триває робота із залучення міжнародної підтримки для покриття цих потреб.

Окремою темою зустрічі стала підготовка до п’ятого міністерського засідання Групи G7+ з підтримки української енергетики («Енергетичний Рамштайн»), яке відбудеться у вересні та буде присвячене посиленню міжнародної координації підтримки українського енергосектору.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив чіткі завдання для дипломатичного корпусу України: головна мета - конвертувати міжнародні рішення в реальні контракти, залучення фінансування та захист економіки.

Фото: Міненерго