Літнє щастя у великому місті

Літнє щастя у великому місті

Укрінформ
Харківський вікенд: сховатися від спеки у садах і парках

У цьому сенсі думка кореспондента Укрінформу повністю співпала з рекомендаціями начальниці відділу Харківського організаційно-методичного центру туризму Ірини Кондакової.

- Тим, хто не бував у Харкові, здається, що цей визнаний промисловий центр України відрізняється типово заводським пейзажем, де сусідами висоток є труби підприємств-гігантів на кшталт відомих і за кордоном заводу Малишева, "Турбоатому", ХТЗ або "Електроважмашу". Насправді Харків, за визнанням фахівців і на переконання його жителів, – одне з найзеленіших міст країни. Тут нараховується більше 30 парків, півтора десятка міських садів і півтори сотні скверів і бульварів, додайте до цього кілька упорядкованих зелених ярів, а також престижні дачі колишніх керівників міста, починаючи з генерал-губернатора Сабурова, які увійшли до зони рекреації. За підрахунками фахівців, на кожного жителя міста-мільйонника припадає мало не по 18 м2 багаторічних зелених насаджень", – зазначила Ірина Кондакова.

- Інакше кажучи, у Харкові є куди піти у вихідні...

- ... і провести вільний час з користю для себе та членів сім'ї. У місті діє кілька десятків туристичних маршрутів, і екскурсоводи – а серед них є і кандидати наук – не лише покажуть наші пам'ятки, але і розкажуть про їхню історію та сьогодення.

Втім, прохолодою парків і садів можна насолодитися самостійно, адже майже усі вони розташовані у пішій досяжності.

Взяти хоча б Центральний парк культури та відпочинку імен Горького, який розташувався вздовж головної Сумської вулиці аж до лісопарку. Створений ще наприкінці XIX століття коштом містян і меценатів, парк загальною площею до 100 га сьогодні входить до переліку кращих парків розваг світу: на його алеях розміщені близько 40 атракціонів, і серед них – колесо огляду рекордної для України висоти у 55 метрів.

Щоб обійти увесь парк – дня не вистачить, а щоб покататися на усіх атракціонах – від каруселей, американських гірок, катапульти, батута до мотузяної траси, скеледрому, лабіринту, кімнати страху – треба запастися грошима: середня вартість квитка – 40 грн. Та хіба ж не скористаєшся шансом прокотитися ще й на підвісній канатній дорозі, яка веде з парку до житлового мікрорайону "Павлове поле", щоб протягом 20 хвилин милуватися околицями з висоти у 10-25 метрів. І вже точно не відмовишся проїхатися разом із дітьми у вагончиках побудованої ще у 40-роки вузькоколійної Малої південної залізниці, відомої серед харків'ян під назвою Дитяча, де обов'язки машиністів і провідників під наглядом дорослих наставників виконують члени школи "Юний залізничник", яка діє на базі депо Південної залізниці. Між іншим, за досягнення у сфері розваг парк імені Горького нагороджений міжнародною премією "Golden Pony Awards-2013".

Не гірше за цей парк і заснований у XIX столітті міський сад у самому центрі міста, де у 1935 році був встановлений один з кращих у світі, за визнанням фахівців, монументів Тарасу Шевченку роботи відомого скульптора Матвія Манізера. Пам'ятник виконаний з бронзи і каменю загальною висотою більше 16 метрів, а 4-метрову Фігуру Кобзаря оточують скульптурні зображення героїв його творів. Моделями виступили актори харківського театру "Березіль" (нині у Харківському академічному українському драматичному театрі імені Шевченка діє Мала сцена "Березіль"), а для відтворення образу Катерини позувала народна артистка України Наталя Ужвій. Харків'яни люблять фотографуватися "біля Тараса", пам'ятаючи про одну байку: хто знайде зображення колеса серед численних деталей скульптурної композиції, обов'язково знайде і своє кохання...

Сад Шевченка унікальний кількістю встановлених пам'ятників знаменитим землякам. Ось, приміром, пам'ятник харківському просвітителю і громадському діячу Василю Каразіну, який увійшов в історію міста як засновник у 1804 році класичного університету, названого нині його ім'ям. А поруч – пам'ятник українському літератору Петру Гулаку-Артемовському, якому свого часу довелося бути ректором цього вузу. Неподалік – пам'ятники трьом нобелівським лауреатам, чиє життя було пов'язано з Харковом – фізику Льву Ландау, мікробіологу Іллі Мечникову та економісту Семену Кузнецю.

Останніми роками на алеях саду в рамках міського проєкту увічнення пам'яті знаменитих земляків з'явилися скульптури Іллі Рєпіна, Леоніда Бикова, Марка Бернеса, Клавдії Шульженко, Ісаака Дунаєвського.

У саду Шевченка є і такий талісман: 300-річний дуб, який називають покровителем міцної сім'ї. Достатньо написати записочку зі своїм проханням і знайти для неї щілину у корі дуба, і ваше бажання здійсниться. Гарантій немає, але записочок повно...

Після недавньої ландшафтної реконструкції в саду Шевченка з'явилися нові алеї, клумби, дитячі майданчики і фонтани – від звичайних, питних, до світло-музичних і каскадних.

Є тут і фонтан, на чиїх сходах розміщені фігурки мавпочок, які завдяки схованим механічним пристроям грають на музичних інструментах...

До речі, безкоштовно випити водички у спеку, до того ж найчистішої у місті, джерельної і водночас мінеральної, під назвою "Харківська", яку розвозять у цистернах по всьому місту, можна і в улюбленому місці відпочинку харків'ян – Саржиному яру, який знаходиться у центральному Шевченківському районі міста. Цей яр добре видно з підвісної канатної дороги, він тягнеться на 12 км і свого часу був природною перешкодою до міської фортеці на шляху завойовників-кочівників.

Води достатньо: потік у понад 300 тисяч літрів щодня виливається тут із землі, щоб по трубах дійти до бювету, в якому харків'яни набирають її в баклажки, пляшки, чи то просто в долоню: смачно! Колись по сусідству з джерелом діяв завод з розливу води в скляні пляшки, але зараз його немає, кажуть, збанкрутував: навіщо платити за пляшку, якщо багату на мінерали воду можна безкоштовно набрати у джерелі.

Для любителів екстремального відпочинку тут обладнана купальня, або, як люблять казати харків'яни, купіль, в якій температура не піднімається вище 10 градусів з плюсом. Зануритися в купіль можна і влітку, і взимку.

По сусідству з купіллю – майданчик для воркауту, дитячий майданчик, столи для пінг-понгу, майданчики для масових занять, приміром, хатха-йогою.

За окремим замовленням можна долучитися і до риболовлі: у водоймі, облаштованій групою підприємців, водиться запущена ними форель. Бери у прокаті вудку, наживку – і лови на здоров'я, форелі подобається тутешня холодна вода. Правда, за кожен кілограм виловленої риби доведеться заплатити, але ж скільки радості: форель - це вам не піскар, а на риболовлю можна приїхати навіть на метро: станція "Ботанічний сад".

Якщо у вас є час, запрошую на цілий день виїхати на безкоштовних автобусах концерну "АВЕК" від станції метро "Університет" до ландшафтного "Фельдман Екопарку", що був облаштований за ініціативою земляка, народного депутата України Олександра Фельдмана у 2013 році на окружній дорозі під Харковом.

Сьогодні в екопарку мешкають 5000 тварин 300 видів. Витрати на їхнє утримання становлять близько 1,5 млн грн на місяць, при цьому відвідування екопарку безкоштовне.

Цієї весни він відкрив свої двері для відвідувачів 11 травня – тільки-но пом'якшили карантин. Поки що вхід на територію рекреації дозволяється лише у захисних масках, а відвідувачі мають дотримуватися соціальної дистанції.

В екопарку діє Центр порятунку диких, екзотичних і домашніх тварин. За останні 10 років тут реабілітували понад 6 тис. диких тварин і знайшли нових господарів для 22 тис. домашніх вихованців.

Зараз, у 30-градусну спеку, для тварин введений новий режим утримання, який включає в себе щоденний одноразовий душ у відкритих вольєрах. У деяких тварин є свій басейн, де регулярно оновлюють воду. Купання найбільше полюбляють ведмеді, гієни і майже усі великі котячі хижаки, а також примати.

В екопарку стежать, щоб їжа для тварин була менш калорійною і не важкою для шлунка: меню приматів урізноманітнюють льодом з фруктами, а хижакам дають охолоджені шматочки м'яса і риби. Головним залишається вільний доступ до питної води. Для того, щоб вода не нагрівалася, поїлки перенесли до будиночків на території вольєрів, де тварини перечікують полуденну спеку і ночують.

Деякі мешканці екопарку, приміром, вихідці з тропіків, навіть радіють спеці, а для шпороносних черепах це майже ідеальна температура.

Але люди все-таки намагаються у спеку сховатися в тіні дерев, а ще краще – щоб вони були на березі річки.

Є у Харкові і таке екзотичне місце, як сквер під назвою "Стрілка". Він отримав свою назву через те, що тут, у центральній частині міста, зливаються, як би зустрічаються, річки Лопань і Харків. На території скверу, що відкрився навесні після дворічних ремонтних робіт, які включали і оновлення набережної, є чим зайнятися на дозвіллі. Для початку – взяти на човновій станції, а їх тут дві, човен і познайомитися з новими місцями: тут тобі і причали, і гранітні парапети, і береги у квітах і газонах, і оригінальні світильники...

Ще романтичніше виглядає з води головна визначна пам'ятка скверу – Міст закоханих. Це справжній міст з ажурними кованими поручнями, який з'єднує сквер "Стрілка" з територією цирку на Харківській набережній. Сюди приходять молодята, щоб за давньою традицією прикріпити до поручнів свій замочок, який має заховати їхнє кохання від підступів заздрісників. Замочків збирається так багато, що у вітряну погоду вони видають срібний дзвін.

Міст пофарбований у білий колір, і особливо красиво виглядає влітку, на фоні зелені і підсвічування з берега – прямо не міст, а білий вітрильник.

Тепер і ви знаєте адреси літнього щастя у великому місті: парки, сади і сквери – найкращий порятунок від спеки, до того ж доступний всім і кожному.

Світлана Лігостаєва, Харків
Фото В'ячеслава Мадієвського, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-