Каппадокія: загадковий світ фей та космічних пейзажів

Каппадокія: загадковий світ фей та космічних пейзажів

Укрінформ
Місцевість на території сучасної турецької провінції Невшехір претендує на лаври туристичної мекки

Туристична пора в Туреччині – у самому розпалі. Днями Мінтуризму країни оголосило, що один із популярних турецьких регіонів побив абсолютний рекорд зростання відвідуваності туристами – за півроку на 21% у порівнянні з аналогічним періодом 2018-го. Спробуйте вгадати – який.

Перша думка, звичайно ж, що це Анталія, куди зараз без зупину й перерви, вночі й удень, летять літаки, їдуть автобуси та автівки. А от і ні. Це турецька Каппадокія. Регіон, що у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, приваблює своїми космічними рельєфами, неймовірної краси краєвидами, загадковою історією та унікальними історичними місцями. Хіба що моря немає тут, але натомість – відвідання Каппадокії гарантує отримання моря вражень та незабутніх емоцій.

КОЛИ ГОРИ БУЛИ ВИСОКИМИ, А ВУЛКАНИ ГРІЗНИМИ

Каппадокія географічно – невелике плато на висоті 1000 метрів над рівнем моря в центральній частині Туреччини, що оточене горами Ерджяс, Хасан та Гьоллюдаг. Колись це були грізні вулкани, виверження яких приблизно 70 тисяч років тому й призвело до створення неймовірних рельєфів, які нині приваблюють туристів з усіх куточків світу. Тисячі років тому цей район повністю залило лавою та засипало попелом, але з часом вулканічні породи «поборола» сила вивітрювання, створивши неповторні рельєфи.

Далі більше – завдяки кліматичним особливостям регіону та процесу окислення тутешні рельєфні утворення поміняли колір. Нині тут можна зустріти пагорби із застиглого сірого попелу, нерівні, ніби зубаті, фіолетові плити, гладкі, різних відтінків охри, пологі виступи, білі туфові скелі й чорні базальтові стовпи. Разом усе це різноманіття створює унікальне видовище, більше схоже на поверхню Марса, аніж Землі. Гіди розповідають, що Джордж Лукас при створенні своєї космічної саги «Зоряних війн» надихнувся цими ландшафтами і планував знімати фільм саме в Каппадокії. Але через політичну ситуацію в 1970-х роках зйомки так і не відбулися. А шкода.

У РОЖЕВІЙ ДОЛИНІ – НАЙКРАЩІ ФОТО, У ДОЛИНІ ЛЮБОВІ ЗБУВАЮТЬСЯ БАЖАННЯ

Куди б ви не пішли чи не поїхали в Каппадокії, всюди знайдете унікальний для себе краєвид. Тут є спеціально облаштовані оглядові майданчики, місця для фото, але насправді – на який пагорб чи гору ви не піднялися б, вона стане для вас і оглядовим майданчиком, і місцем для неповторних селфі чи романтичного пікніка.

Найбільш популярні та доступні територіально – Рожева та Червона долини, долини Кохання та Голубів, долина Мескендір. Це каппадокійські must see.

Червона долина – протяжністю 1,5 кілометра – має найдовші тунелі. Рожева, найближча до Гьореме, вражає кольором своїх скель та неймовірною красою у променях на заході сонця.

Долина Любові – найулюбленіше місце туристів. Тут загадують бажання, зізнаються в коханні, роблять пропозиції та вірять, що навіть ті пари, які втратили своє кохання, можуть відновити його, відвідавши Долину Любові.

Долина Мескендір складається з двох частин: каньйону й рівнинної частини, зручної для самостійних прогулянок. Долина Голубів має велику кількість голубиних гнізд, розміщених прямо в скелях та на них. А ще – долини Іхлара, Біла та Медова долини, долини Сабель, Земі, Гьоркюндере, Бабрджик. Гуляти – не перегуляти.

А особливі грибоподібні утворення, які зустрічаються по всій Каппадокії, називають peri bacaları – «димарі фей». Звідки пішла ця назва – нині вже ніхто достеменно сказати не може. Припускають, що нашим пращурам було важко пояснити й обґрунтувати виникнення загадкових рельєфних форм без магічного впливу. Тому вони й вірили, що саме феї обрали для себе Каппадокію місцем мешкання, а в якості домівок селилися в загадкових конусоподібних скелях з кумедними «дашками».

Нині ж у скелях, з вікнами, дверима та cупутниковими антенами на «дашках» живуть звичайні люди.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК ГЬОРЕМЕ

Центром туристичної Каппадокії є національний парк Гьореме з однойменним селищем неподалік, в якому можна знайти безліч готелів. Цікаво, що більшість із них пропонують номери, на будь-який смак і гаманець, вирубані в тих самих магічних скелях. Тут, у Гьореме, розміщуються й центральні офіси компаній, що пропонують прогулянки Каппадокією, екскурсії, польоти на повітряних кулях.

Обов'язкове місце для відвідання в Гьореме – Музей під відкритим небом. Тут зосереджені скельні церкви та монастирі, на стінах яких збереглися старовинні фрески. Датовані ці святині XI століттям. Загалом у музеї є двадцять вирубаних у скелях церков, для відвідування туристами відкриті вісім із них. Найвеличніша з них – Karanlık Kilise, що в перекладі означає «темна церква». Сюди вхід оплачується окремо, а фото і відео заборонені для збереження унікальних відреставрованих зображень біблійних сцен.

фото: Arkeolojik Haber
фото: Arkeolojik Haber

ПІДЗЕМНІ МІСТА – АВТОНОМНЕ ЖИТТЯ НА ГЛИБИНІ 65 МЕТРІВ

Окрім скельних монастирів і церков, Каппадокія відома своїми підземними містами. В регіоні знайдено більш як сорок підземних міст, в яких місцеві мешканці тисячі років тому ховалися від арабських загарбників. Найбільш популярні, відкриті та облаштовані для відвідувачів – Каймакли і Деринкую. Також доступні Озконак, Татларін, Газіемір і Мази. Я відвідала Дерінкую, що в перекладі означає «глибокий колодязь».

Фото: Pinterest
Фото: Pinterest

Достеменно не відомо, коли було створено цю грандіозну, 12-поверхову підземну споруду з унікальними для тих часів системами вентиляції, водопостачання та оповіщення. Вчені схиляються, що місто, глибиною 65 м, було засноване у ІІ-І столітті до нашої ери. Тут місцеві, для порятунку від загарбників, мали постійно напоготові налагоджений для тривалого існування під землею побут, що передбачав відсутність потреби виходити нагору. У системі тунелів та приміщень, на площі пару квадратних кілометрів та 12 поверхів униз, знаходилися житлові приміщення, комори, зали для зборів, школи, церкви, збройові арсенали й навіть було налагоджене виробництво рослинного масла та вина.

Фото: Pinterest
Фото: Pinterest

АБРИКОСОВИЙ ШОКОЛАД І КАПАДОКІЙСЬКЕ ВИНО

Каппадокія – благодатний край. Клімат регіону – ідеальний для землеробства. І коли під веселу розмову гіда про те, що в Каппадокії росте навіть палиця, яка торкнулася землі, а виноградники, абрикосові сади, поля картоплі та пшениці – дають величезні врожаї, я намагалася оцінити умови для вирощування всього перерахованого, то висновки були не зовсім на користь природних умов. Якщо врахувати, що ґрунти тут схожі більше на глину, аніж на чорнозем, перемішані з камінням різного розміру, а зміна денних і нічних температур сягає 20 градусів, та й опади влітку – не дуже часте явище, то секрет, швидше, полягає у працьовитості самих каппадокійців. А перед туристами вони славлять свій край, передусім, чудовим вином, абрикосовим шоколадом та особливого виду гарбузовим насінням. Екскурсії у винні погреби та дегустація абрикосового шоколаду – невід’ємна частина кожної екскурсії.

Фото: kayisichi.com
Фото: kayisichi.com

ПІСЛЯ УНІКАЛЬНИХ ПРОГУЛЯНОК – УНІКАЛЬНІ ЧАСТУВАННЯ

Кухня регіону – не менш оригінальна, аніж все, що ви тут бачите. Завдяки розвиненому скотарству дуже популярні м'ясні страви. Наприклад, дуже схожі на равіолі з яловичиною kayseri mantı або sac tava – смажено-тушкована баранина з овочами, або ж kuru fasulye – квасоля з бараниною в томатному соусі. Подають тут і особливе каппадокійське рагу з баранини, айви і абрикосів. Ну, а королева страв – це, безперечно, testi kebabı – шматочки м’яса та овочів закладають у глиняний горщик, зверху замазують глиною й відправляють готуватися у тандир-піч. Після того, як страва готова, її виносять гостям і вже при них, з усім артистизмом, відбивають великим ножем горлечко горщика або розрубують горщик навпіл. Смак та аромат страви дійсно варті уваги найвибагливіших гурманів, а відпрацьовані горщики – дизайнерів. Після того як горщики виконують свою гастрономічну місію, їх використовують у якості декору: розвішують на парканах, складають композиції з уламків, висаджують у них квіти.

Фото: kayisichi.com

СХІД СОНЦЯ НА ПОВІТРЯНІЙ КУЛІ

Каппадокійці пропонують безліч привабливих прогулянок, екскурсій на будь-який смак, гаманець та наявність часу. Серед них найбільш популярні: джип-сафарі, поїздки на раритетних авто, квадроциклах і беззаперечно – конях, адже Каппадокію ще називають Країною прекрасних коней (як переклад стародавньої назви регіону і місце, де й нині розводять цих чудових тварин). Але безперечною перлиною і символом регіону стали екскурсії на повітряних кулях. Щоранку, коли дозволяють погодні умови, в небо над Каппадокією піднімається від 20 до 150 повітряних куль. Тут можливість прогулянки на будь-який смак: від групового (20-40 людей в кошику) до індивідуального (від 1 до 4 людей).

Фото: kayisichi.com

Обіцяють незабутні враження і краєвиди, головне – погода. Аби ще більше популяризувати цей вид відпочинку, цього року в Каппадокії вперше провели міжнародний фестиваль повітряних куль: в небо піднімалися не лише звичайної форми повітряні кулі, а й «бджоли», «миші», «роботи».

Я ж двічі їздила в Каппадокію кататися на кулі, але так і не вдалося здійснити це бажання. Уперше – через сильні пориви вітру, вдруге – через похмуру погоду і погану видимість. Але у ранок від’їзду все ж поталанило помилуватися кулями із землі. Вони пропливали прямо перед нами та вгорі – гігантські й легкі одночасно, постійно видаючи звук: фух-фух як великі міхи, виблискували у світанкових променях сонця. Здавалося, що повітря було дійсно наповнене якоюсь магією. Тепер знаю напевне, що дива існують, – і живуть вони в Каппадокії, де кожен може ними помилуватися і насолодитися.

Фото: kayisichi.com

Ольга Будник, Гьореме-Анкара

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-