Іван Ліптуга, президент Національної туристичної організації України - 14.03.2018 16:22 — Новини Укрінформ
Іван Ліптуга, президент Національної туристичної організації України
Цього року робимо акцент на гастрономічному туризмі
14.03.2018 16:22 12671

Світовий туристичний бізнес на підйомі, показники – найкращі за останні кілька десятиліть, зростання – на 6,5% минулого року. Люди подорожують планетою, незважаючи на війни, природні катаклізми та загрози тероризму. Туроператори не шкодують сил, щоб заманити людей, постійно підвищуючи планку і розширюючи пропозиції.

Про те, як йдуть справи з цим в Україні, Укрінформ поговорив на полях Міжнародного туристичного ярмарку – ITB BERLIN, який завершився в неділю в Берліні, з президентом Національної туристичної організації, радником першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Іваном Ліптугою. Він – людина, що називається, в темі, у курсі того, що діється у ввіреному йому господарстві, вільно оперує цифрами, не підглядаючи в «шпаргалки».

ТРЕНД ТУРИЗМУ В УКРАЇНУ – FOOD AND WINE

- Перше запитання, природно, про те, як була представлена цього року наша країна на головній світової «туристичній біржі»?

Акцентуємо на гастрономічному туризмі. Але у нас є і медичний туризм, і Чорнобиль, і розваги, і екотуризм

- Цього року об'єдналися Київська міська державна адміністрація з міністерським (МЕРТ) департаментом. Також взяли участь 22 компанії і 7 міст: Одеса, Львів, Харків, Дніпро, Чернівці, Івано-Франківськ та Київ. Національний стенд – розміром 110 кв. м.

Загалом за останні 2,5 роки в Україні вдалося змінити ідеологічне відношення до туризму в багатьох областях. З'явилися бюджети, плюс бізнес почав розуміти.

- Організатори ще до відкриття анонсували, що фокус цього року буде зроблено на «революційних формах подорожей», відпочинку в сегменті люкс, медичному туризмі і так далі. Наскільки Україна відповідає цим трендам?

- Дивлячись, що вважати трендами. Україна – велика і різноманітна. Ми цього року робимо акцент на гастрономічному туризмі. Україні є чим пишатися на напрямку Food and Wine – зросла кількість концептуальних ресторанів, з'явилися нові фермерські господарства, винні виробництва.

Але у нас є і медичний туризм, і Чорнобиль, і розваги, і екотуризм. Пропонуємо все це на виставці.

ТОП-З ІНТУРИСТІВ В УКРАЇНІ: МОЛДАВАНИ, БІЛОРУСИ ТА РОСІЯНИ...

- А як виглядають цифри турпотоків?

- У 2017 році кількість іноземців, що відвідали Україну, збільшилася до 14,6 млн – десь на мільйон порівняно з попереднім роком. На першому місці, як не дивно, молдавани. На другому – білоруси, яких минулого року до нас приїхало майже 1,9 млн осіб. Причому вони і в Затоку їдуть, і в Карпати, і на шопінг, і на відпочинок. Збільшилася кількість туристів з Ізраїлю та Туреччини. Середня та Центральна Азія їде в наш Трускавець пити «Нафтусю», в Моршин, в Одесу – відпочивати на пляжі.

Традиційна наша аудиторія зосереджена в Центральній і Східній Європі. Це, в основному, пострадянські країни, які звикли до нашого рівня сервісу. Але, звичайно, треба проводити роботу з популяризації країни в інших регіонах і континентах.

- Наскільки можна говорити сьогодні про туризм з Росії?

- Він знаходиться на 3-му місці після Білорусі. Якщо раніше росіяни приїздили в регіони Одеси, Миколаєва, Херсона, Крим – у нас влітку до 90% росіян там було, то зараз це десь 20-25% – 1,2 млн осіб.

Швидкими темпами розвивається внутрішній туризм, оскільки не у всіх є фінансові можливості для подорожей за кордон. Хоча, на фоні введення влітку минулого року безвізового режиму, кількість українців, які виїжджають за межі країни, зросла до 28 млн, роком раніше ця цифра складала близько 23 млн.

НА ОДНОГО ПОДОРОЖУЮЧОГО ТУРИСТА – ДВОЄ ВИЇЖДЖАЮТЬ

- Тобто, безвіз створює конкуренцію внутрішньому туризму, підриває його?

- Ні, не підриває, просто збільшилася кількість виїжджаючих. Це нормально. До 2013 року була рівна кількість тих, хто в'їжджає і виїжджає. З 2014 року різниця була майже в 2 рази: тих, хто виїжджає залишилося майже стільки ж, а ось тих, хто в'їжджає вдвічі менше.

А зараз ще більше збільшився розрив.

- Багато говорилося про туристів з Китаю. В тому числі і про те, що їх можна залучити «червоним туризмом». Чи стали до нас їздити гості з Піднебесної?

- Минулого року було прийнято рішення про спрощення візового режиму. Ну зрозуміло, що зі 130 мільйонів китайців, які подорожують, в Україну заїжджає дуже небагато. Минулого року було 20 тисяч.

Ми до масового китайського туриста самі поки не готові. Взагалі, до цього треба досить обережно підходити: з одного боку, звичайно, за китайських туристів всі борються в світі. Ми вже бачимо вивіски у магазинах, рекламні сайти китайською для цієї аудиторії в Європі, в Америці, в Росії.

З іншого боку, китайці, якщо вони заходять і їм подобається кудись їздити, то вони цей ринок повністю заповнюють собою – їхні туроператори, їхні гіди... І з ними конкурувати дуже складно, тому що вони працюють по своєму якомусь ланцюжку.

- Однією з заманух для туристів з КНР були комплексні, комбіновані маршрути – Україна-Росія і подібні. Концепція, мабуть, змінилася?

У будь-якого туроператора, який на території України пропонує тури в Росію, в Крим, забирають ліцензію

- Зараз за це СБУ ліцензію забирає. У будь-якого туроператора, який на території України пропонує тури в Росію, в Крим, забирають ліцензію.

Загалом же комбіновані маршрути мають сенс для туристів, які приїжджають здалеку, – таких якраз, як китайці. Вони спеціально до Одеси, наприклад, навряд чи поїдуть, але, вирушивши до Стамбула, захочуть побувати і в Одесі. Тому ми проводили в Туреччині презентацію в грудні. Також можливі комбіновані тури з Польщею, з Молдовою.

Але нам треба не гнатися за кількістю, а за якістю.

ВНУТРІШНІЙ ТУРИСТ ЯК СТРАШИЛКА ДЛЯ ІМПОРТНОГО

- Проблему якості, точніше, відповідності стандартам, ми з вами вже обговорювали рік тому на цій самій виставці...

Середній чек на добу на українського туриста – 200-300 грн. А іноземного – 200 доларів. Наші люблять поторгуватися навіть у музеї

- Ми 2 роки брали міжнародні стандарти ISO, зараз ми займаємося тим, щоб зробити інтегровану систему якості в туризмі і працювати над поліпшенням якості сервісу у всіх суб'єктів туристичної діяльності – туроператорів, гідів, готелів.

У нас внутрішній туризм значно перевищує частку в'їзного. За всіма опитуваннями, близько 80% – це внутрішні туристи, і вони готові до будь-якої якості. Тобто, туроператори, гіди та екскурсоводи їм не потрібні. Тому туристична галузь від них нічого не отримує. А ось в плані вражень – іноземних туристів наші внутрішні туристи іноді відлякують. І це відчутно в місцях з високою сезонністю. Наприклад, в Одесі влітку неможливо купити куди-небудь квиток, тому що все заповнено українцями з інших регіонів.

Коли ми проводимо соцдослідження, то виявляється, що середній чек на добу на такого туриста становить 200-300 грн. А середній чек іноземного туриста – 200 доларів, тому що він проживає у готелі, харчується в ресторанах, користується послугами гідів. Наші люблять поторгуватися навіть у музеї...

- І все ж таки. Рік тому ви казали, що переважна більшість туроператорів не відповідають ліцензійним вимогам. Ситуація за рік якось зрушила?

Стандарти – мінімальна планка, яка повинна бути у всіх, а далі конкуренція відбувається за межами стандартів. І ми до цього прагнемо

- В Україні в державному реєстрі туроператорів – 2700 компаній, у яких є ліцензії, з них відповідають ліцензійним умовам 370. З 4 з половиною тисяч місць розміщення (2 тис. – готелі та 2,5 тис. – спеціалізовані заклади – санаторії, пансіонати), мають «зірки» (від 1 до 5) загалом 270, хоча, за законом, всі вони мають.

Питання в тому, що стандарти якості - це добровільна історія, ми не в плановій економіці, коли зобов'язують, це просто твоя маркетингова перевага перед конкурентами. Ти маєш або відповідати, або не відповідати, але тебе ніхто не може змусити проходити ISO 9000 і ISO 14000, або ISO 26000. Стандарти - це мінімальна планка, яка повинна бути у всіх, а далі конкуренція відбувається за межами стандартів. У світі, принаймні, так. І ми до цього прагнемо.

Тому ми зараз разом з SGS (провідною світовою компанією з перевірки, тестування та сертифікації) проводимо добровільну сертифікацію і будемо за цими стандартами пропонувати українським компаніям все ж таки підтягувати рівень.

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото: Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>