Лядівський скельний монастир. Тисячолітня молитва Подільського Афону

Лядівський скельний монастир. Тисячолітня молитва Подільського Афону

2806
Ukrinform
У молитві та покаянні ченці тут служать Господу вже понад тисячу років

Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир вважається одним із семи чудес Вінниччини. Він височіє на скельній терасі 90-метрової гори над Дністром, що протікає поблизу с. Лядова Могилів-Подільського району. Це один із найдавніших православних скельних монастирів України: в молитві та покаянні ченці тут служать Господу вже понад тисячу років. А заснував його славнозвісний родоначальник православного чернецтва у Київській Русі преподобний Антоній Печерський. Той, що започаткував і Києво-Печерську лавру.

ЗІ СВІТОГО АФОНУ — НА ПОДІЛЛЯ

Як розповідають у Могилів-Подільській Єпархії УПЦ, у віданні якої перебуває монастир, Антоній Печерський потрапив на територію нинішньої Вінниччини повертаючись зі Святого Афону. Принаймні, так сказано в легендах, що дійшли до наших часів. Там він (в миру Антипа) прийняв чернечий постриг у монастирі Есфігмену і 1013 року на зворотному шляху до Русі зупинився в цьому благодатному краї. Адже тоді саме по Дністру проходив один із найбезпечніших торгових шляхів до Скандинавських країн, Галицьких князівств і Візантійської імперії. Антоній висік у крейдяному крутосхилі лівого берегу Дністра келію, яка збереглася незмінною донині, і вважається однією з головних святинь монастиря.

Заклав скит Преподобний Антоній з благословення Афонських святих. Він проповідував християнство серед місцевих жителів – тиверців, і навколо нього швидко згуртувалися послідовники. Згодом святий Антоній залишив скит Лядову вже як монастир, який пізніше почали називати Подільським Афоном, і вирушив у Київ.

У вересні 2013 року монастир широко відзначав своє тисячоліття. З нагоди знаменної дати Укрпошта випустила поштовий блок «Свято-Усікновенський Лядівський монастир. 1000 років», а Нацбанк ушанував ювілей монастиря введенням в обіг срібної пам’ятної монети номіналом 20 гривень «1000-ліття Лядівського монастиря».

Того ж року на території монастиря відбулися й масштабні відновно-реставраційні роботи. Зазначимо, відбудова Лядівського скельного монастиря йшла не без скандалу. Тодішній Президент України Віктор Янукович обіцяв виділити на ці потреби 25 млн грн із державного та місцевих бюджетів. Насправді ж весь тягар фінансування реставрації та благоустрою території історичної пам’ятки ліг на плечі області та місцевих громад.

Перша літописна згадка про обитель відноситься до 1159 року – про монастир ідеться у розповіді про похід князя Івана Берладника на Пониззя. Наприкінці ХІХ століття за рішенням археологічного з'їзду для вивчення монастиря у Лядову був направлений київський професор В.Б.Антонович, який очолив експедицію «Скельні монастирі Подністров'я». Він погодився з датуванням появи монастиря і, зокрема, писав: «Є всі підстави вважати, що тут у 11-12 століттях дійсно був монастир печерного типу».

З часів заснування тут збереглася згадана вже келія преподобного Антонія, а також печерні храми, висічені у скелі ченцями багато століть тому. Перший і головний печерний храм Лядівського монастиря - церква Усікновення глави Іоанна Предтечі. Біля храму височіє величезний монумент - неотесана брила вапняку, вкрита стародавніми написами різними мовами і емблематичними зображеннями. Їх залишали упродовж сторіч відвідувачі та паломники монастиря. Деякі історіографи православної церкви вважають їх єдиним відомим древнім монастирським літописом, який дійшов до наших днів.

Під храмом і поряд із ним збереглися древні крипти - кістниці. У печеру-кістницю можна пройти і роздивитися останки древніх монахів. За словами ченців, деяким з них - понад 400 років.

Другий храм - це церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці. Вона з'єднана з першим храмом переходом у крейдяній товщі. Третій храм був створений на пам'ять про преподобного Антонія. Він розташований поруч із його келією і з’єднаний з нею печерним переходом.

Наприкінці XIX ст. печери були закриті новою парафіяльною церквою святого Миколи - двоповерховою квадратною спорудою з низьким восьмигранним верхом.

ЧУДЕСНЕ ПОВЕРНЕННЯ ІКОНИ ТА АНТОНІЄВЕ ДЖЕРЕЛО

Однією зі святинь монастиря є надзвичайно шанована ікона XVII століття Усікновення чесної глави Хрестителя Господнього Іоанна. Вона з давніх часів вважається чудотворною. На ній є часточка мощів пророка Святого Іоанна Хрестителя.

У лютому цього року з нею сталася містична історія: цінний раритет украли, але він протягом доби «повернувся» до храму. Під час проведення огляду місця події неподалік монастиря під снігом було виявлено викрадений образ та кілька золотих виробів, які зазвичай прочани залишають на святині на знак подяки за зцілення.

Віряни переконані, що чудодійну силу має й розташоване на території Лядівського скельного монастиря старовинне Антонієве джерело, яке століттями напувало і зцілювало паломників. Вони порівнюють властивості води цього джерела з водою з колодязя Антонія, який преподобний власноруч заклав і на території Києво-Печерської лаври.

Та повернімось до історії монастиря, яка була дуже насиченою і буремною. Він пережив нашестя татаро-монголів, та все ж 1672-го на 27 років припинив своє існування. Завойовники пограбували монастир, але й досі живі легенди, що в його підземеллях заховано безцінні монастирські старожитності та фоліанти. Коли ж завойовників вигнали, у монастирі освятили дві його нові скельні церкви - Усікновення голови святого Іоанна Предтечі і Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.

РОЗКВІТ І ЗАНЕПАД

Цікаво, що Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир у XVII столітті відіграв неабияку роль в сповненій трагічних сторінок історії України і був осередком, де вершилась велика політика. Так, першими послами Богдана Хмельницького до російського царя Олексія Михайловича були ігумен Лядовського монастиря Павло і троє монахів.

У 1734 році в лядівських печерах оселяються ченці ордену василіан, але через брак коштів монастир у Лядовій закрили і приписали до Шаргородського монастиря. У 1772 р. тут була заснована парафіяльна греко-католицька церква, однак на початку ХІХ століття за сприяння російської влади Лядівський монастир знову повернули у власність православних. Саме тоді він перетворився на один із помітних господарських центрів свого часу. Церковному приходу належало понад 50 десятин землі в долині Дністра, монастир організовував знамениті Лядовські ярмарки.

Так тривало до революції 1917 року, а за радянських часів монастир почав занепадати. У 30-х роках більшовики пограбували і сплюндрували монастир. Частину монастирських книг та ікон передали церкві села Слобода-Яришівська, а частину книг та унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем, було розкрадено і безповоротно втрачено.

Коли ж настав 1938 рік, монастир з оборонних міркувань підірвали, оголосивши парафіян і монахів ворогами народу та контрабандистами. Усе тому, що по Дністру тоді проходив кордон із Румунією і під командуванням генерала Карбишева тут будували секретну лінію оборони.

Згідно з переказами, саперові, який підірвав храм, випала страшна доля - він загинув у кар'єрі від власноруч закладеної вибухівки. Начебто напередодні знищення храму він чув янгольський спів, та не зважив на застереження. Утім, жодних документальних свідчень на користь цієї історії немає.

Відродження монастиря почалося аж через 60 років, вже у часи незалежності України. У 1998 році з Почаївської Лаври до Лядови прийшли ченці, які почали відновлювати обитель.

Нині Лядівський скельний монастир перетворився на один із духовних центрів Поділля, місце релігійного паломництва та популярну туристичну локацію. Адже тисячолітня історія монастиря вабить і світський люд. Аби побачити його, туристи піднімаються крутими стежками на майже стометрову гору.

До того ж, місцевість, у якій розташована обитель, надзвичайно мальовнича: з оглядового майданчика відкривається чудовий краєвид на долину Дністра, який звивається, утворюючи вигадливі форми рельєфу.

Антоніна Мніх, Вінниця

Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-