Порада туристу: «Фантастичні звірі і де їх шукати»
Поки людство сходить з розуму у віртуальному світі, ганяючись за вигаданими мультяшними покемонами, ми пропонуємо альтернативу – відправиться у подорож, щоб побачити справжніх фантастичних звірів. Ви здивуєтеся, наскільки казковий наш світ або наскільки реальні казкові істоти...
Ми зробили підбірку одних з найбільш унікальних і фантастичних тварин у світі і місця, де їх можна побачити. Кожне царство можна досліджувати окремо і дуже довго. Це просто неймовірно, скільки на нашій планеті дивовижних птахів, комах, тварин і який багатий водний світ. Після перегляду стає ясно, що більшість анімалістичних героїв мультиплікацій і фантастичних фільмів змальовані з реальності.
Листяний морський дракон
Можливо, раніше предки і відали про величезних страшних чудовиська з морських глибин, іменуючи їх морськими драконами. Але зараз від цих створінь залишився лише безневинний нащадок довжиною у 40 см. Насправді це родичі морського коника. Листяний морський дракон може змінювати колір своого «листя»: забарвлення змінюється в тон морського пейзажу, залежить від їжі і навіть стресу!
В особливо небезпечних ситуаціях листяний дракон чіпляється за рослину, що на дні, і стає абсолютно непомітним. Два абсолютно прозорих плавці дозволяють дракону розвивати максимальну швидкість у 150 метрів в годину. Зустріти листяного морського дракона можна лише на одному куточку Землі — біля південних берегів Австралії. Напевно їх можна побачити під час дайвінгу на Затоці Сент-Вінсент. Вони також популярні в океанаріумах і не тільки місцевих, а також європейських і американських. Наприклад, в океанаріумі Барселони (Іспанія) і в каліфорнійському Birch Aquarium в Ла-Хольї.
Але це не єдиний «плаваючий» дракон. Блакитний дракон – вид молюска, який досягає всього лише 3-4 см в довжину. Не менш красивий і загадковий. Зустрічаються вони в помірних і тропічних водах по всьому світу, а найчастіше трапляються на узбережжях Австралії і США. Його можна побачити навіть викинутого хвилями на морському березі. А також можна завести у себе вдома в акваріумі.
Ангорський Кролик
Це декоративний кролик, дуже милий і дуже пухнастий. Його хутро дуже цінне, з нього отримують ангорську шерсть — дуже м'яку на дотик вовняну тканину з характерним ніжним ворсом. Ангорскі кролики є однією з найстаріших порід кроликів, яких розводили в Туреччині. Назва цих тварин була дана від імені столиці Анкари, раніше називалася Ангора (аналогічно ангорським козам і кішкам). У Європі ці тварини спершу з'явилися у Франції в середині XVIII століття, де швидко стали дуже популярними, а до початку XIX століття ангорські кролики поширилися практично по всьому континенту. Ангорські кролики дуже активні, грайливі і соціальні, тому є досить поширеними домашніми тваринами у Європі. А побачити цей білий і пухнастий клубочок щастя можна, наприклад, у зоопарку «Зелена Галерея» у Грінвічі (Великобританія).
Мала панда
Ссавець з сімейства пандових загону хижих, який, тим не менш, харчується переважно рослинністю; розміром трохи більше кішки. Мала панда веде сутінковий спосіб життя, а вдень спить у дуплі, згорнувшись і накривши голову хвостом. По землі панди рухаються повільно і незграбно, зате відмінно лазять по деревах. Цей вид включений у списки Міжнародної Червоної книги зі статусом «Піддається небезпеці». Вид класифікували як вимираючий, оскільки залишилося всього 2500 особин. Зустріти цього звіра можна на території Індії та Китаю, а також у Гімалайських горах. Їх можна знайти майже в будь-якому зоопарку Китаю.
Найвідоміша мультиплікаційна мала панда в світі – це Майстер Шифу з «Конг-Фу Панди». Ігровий персонаж Brewmaster і кур'єр Redpaw з комп'ютерної гри Dota 2 є так само втіленнями малих панд.
Зірконіс
Вид ссавців сімейства кротячих, що живе в Північній Америці. Відрізняється від інших представників сімейства, насамперед, двадцятьма двома шкірними наростами на мордочці, що нагадують зірку. Вони служать в якості органів дотику, за допомогою яких протягом частки секунди виявляється і аналізується на їстівність потенційна здобич. Зірконоси мешкають на сході Північної Америки. Їх ареал простягається від Манітоби і Лабрадору в Канаді (завдяки чому вони найбільш північні кроти Нового Світу) до Північної Дакоти і Огайо, а також до Джорджії на океанському узбережжі.
Зовнішність цієї тварини межує з повною потворністю. Його часто порівнюють з Білою людиною з фільму «Лабіринт фавна».
Аксолотль
У дослівному перекладі аксолотль (axolotl) — «водяна собака (монстр)» (atl — вода, xolotl — собака, разом - axolotl, тобто ашалотль в правильній транслітерації), що цілком відповідає його зовнішньому вигляду. Аксолотль схожий на великого головатого тритона з трьома парами зовнішніх зябер, що стирчать зі сторін. Голова у аксолотля дуже велика і широка, несумірна з тілом, рот теж широкий, а очі маленькі — створюється враження, що істота весь час посміхається. Крім того, ці тварини мають здатність регенерувати втрачену частину тіла. Загальна довжина — до 30 см. Найбільше дивує, що ця істота – просто личинка. Але дивлячись на неї, так і хочеться запитати: «Лунтік, це ти?»
Середовище проживання аксолотля — Ксочимайлко і Чолко — гірські озера Мексики. Їх також часто заводять в акваріумах і їх можна зустріти в океанаріумах.
Ай-ай або Руконіжка
Ссавець із загону напівмавп. Веде нічний спосіб життя у тропічних лісах Мадагаскару. Найбільший представник нічних приматів. Має буре забарвлення в білу цятку і великий пухнастий хвіст. Мешкає на півночі Мадагаскару. Вид занесений в Червону книгу. Руконіжка викликає у мальгашів сильний забобонний страх. Вони вважають, що, якщо вб'єш руконіжку, за рік помреш. Її справжня назва на мальгашській мові до цих пір невідома науці, оскільки його бояться вимовляти вголос. З цієї ж причини тварина зовсім не згадується у фольклорі мальгашів.
У повнометражних мультфільмах «Мадагаскару» один з персонажів — руконіжка, на ймення Моріс, мудрий радник короля лемурів.
Сайгак
Парнокопитий ссавець з підродини справжніх антилоп. Відрізняється своїм носом у вигляді м'якого, роздутого, рухомого хоботка з округлими зближеними ніздрями, які створюють ефект «горбатої морди». Роги бувають тільки у самців. Вид був віднесений до категорії «знаходиться у критичному стані». Спочатку сайгаки заселяли велику територію в степах і напівпустелях Євразії від підніжжя Карпатських гір і Кавказу до Джунгарії і Монголії. Зараз сайгаки мешкають тільки в Казахстані, Узбекистані, Киргизії, з заходами в Туркменії, в Росії (в Калмикії, Астраханської області, республіці Алтай) і західній Монголії. У Республіці Калмикія (Росія) був створений заповідник «Чорні Землі», в якому живуть тільки сайгаки.
Гримпотевтис або Восьминіг Дамбо
Восьминіг Дамбо – це м'якотіла або напівстуденна глибоководна тварина, яка отримала свою назву завдяки двом плавникам, нагадуючи слонячі вуха. Восьминіг може спливти прямо з поверхні дна і ніби парити над морським дном, виглядаючи слимаків, черв'яків або іншу здобич. Мешкає в основному в Тасмановому морі. Кажуть, що він названий на честь слоненяти Дамбо, персонажа однойменного мультфільму компанії "Дісней". А все через те, що схоже на величезні «вуха», що стирчать по обидві сторони того, що схоже на голову.
Нетопир Дарвіна
Вид Променепері риб з сімейства нетопиревих. Нетопир Дарвіна мешкає біля узбережжя Галапагоських островів на глибині 30 метрів і більше. Вигляд близько споріднений кокосовому нетопирю, який зустрічається поблизу острова Кокос (Коста-Ріка). Характерною особливістю риби є яскраво-червоні губи. І чомусь ця риба нагадує Обліну з мультфільму «Реальні Монстри»...
Китоголов
Птах із ряду лелекоподібних, дуже велика, її висота в середньому становить 1,2 м, розмах крил 2,3 м. Живе в тропічних болотах Східної Африки. Схожий на дерев'яний черевик дзьоб робить китоглава майстром рибної ловлі. Той же дзьоб заважає птиці здобувати якусь іншу їжу, і, якщо зі звичними кормами стає туго, їй загрожує голодна смерть. На відміну від більшості інших птахів, очі китоглава розташовані в передній частині черепа, а не з двох боків, що дозволяє йому бачити все об'ємним. Зважаючи на масивність дзьоба, птах кладе його на груди під час відпочинку.
Окапі
Чи то кінь, чи то жираф, чи то зебра... Але дослідження показали, що ні до одного з виду цих тварин окапі не належить. Це абсолютний самородок. Дивовижна тварина! Єдиною державою, на території якої зустрічаються окапі, є Демократична республіка Конго. Окапі населяють густі тропічні ліси на півночі і сході країни, наприклад у заповідниках Салонга, Маіко і Вірунга. Окапі популярні і в зоопарках, наприклад, їх можна побачити у Берлінському зоопарку.
Канчілі
Одні з найдрібніших копитих і найменші олені в світі. Довжина тіла становить від 40 до 75 см, маса від 0,7 до 8 кг. Забарвлення шерсті світло- або темно-бура. Безрогі. Мешкають у Південній і Південно-Східній Азії. Є хорошими плавцями і нирцями, але воліють жити в більш посушливих місцях. При небезпеці звірята прагнуть десь зачаїтися, а якщо зробити це не вдалося, то відразу ж чинять опір ворогові: за допомогою своїх гострих іклів, розташованих на верхній щелепі, вони можуть дуже боляче вкусити хижака або людину. Їх також можна побачити в зоопарку Берліна.
Цивета
Рід хижих ссавців родини виверових. Живуть у субтропічних та тропічних країнах Африки та Азії.
Особливість цивет — поїдати кавові ягоди — людина використовує в своїх цілях. Зерна, що пройшли через травний тракт цивет, збирають і, злегка обсмажуючи, варять з них своєрідну каву Копі Лювак. Ринкова вартість такої кави набагато вище натуральної зернової кави. Випорожнення збирають лувака в джунглях Індонезії, Філіппін, В'єтнаму та Південної Індії. У деяких з цих країн існують квоти на ліміт збору та продажу лувака.
Їх існує багато видів, але одна з найкрасивіших – африканська. За формою тіла африканська цивета схожа на кішку. У неї широка голова з загостреною мордою, короткими, гострими вухами, трохи косо прорізаними очима і зіницями круглої форми. Поширена в Африці південніше Сахари, за винятком південної Африки і Сомалійського півострова.
Панголін
Рептилії, назва яких походить від малайського pengguling - «згортається в кулю». Населяють відкриті місцевості і тропічні ліси Південної та Екваторіальної Африки та Південно-Східної Азії. Досить повільні ящери; найшвидший з панголінів (степовий ящір) бігає зі швидкістю 3,5—5 км/год. Можуть, подібно кенгуру, підніматися на задніх лапах з опорою на хвіст. При небезпеці панголіни згортаються в клубок. Розгорнути його під силу тільки великому хижаку — наприклад, тигру чи леопардові. Однак якщо звір відчує це, то він випускає з анальних залоз рідину з огидним запахом, яка відлякує ворогів. У панголінів поганий зір і слух, але прекрасний нюх. Панголіни погано переносять неволю, тому їхнє утримування викликає чимало труднощів. У світі покемонів йому також є аналог.
Кускус, Галаго, Лорі, Довгоп'ят
Усіх цих тварин об'єднує одна схожість – великі очі, які роблять цих тварин наймилішими істотами на землі. Ці тварини часті жителі багатьох зоопарків, особливо азіатських. У кожного роду безліч підвидів, усі вони переважно живуть на деревах і харчуються зеленню, фруктами і комахами.
Кускусів, наприклад, існує 13 видів, і мешкають вони на Молуккських островах, Тиморі, Сулавесі, у Новій Гвінеї, на Соломонових островах і півострові Кейп-Йорк на північній частині Австралії. Селяться в лісах і чагарникових заростях.
Галаго є найчисленнішими приматами в Африці, водяться практично в кожному великому лісовому масиві на континенті. Їх теж налічується більше 10 видів. Їх вважають предками лемурів.
Лорі поширений в Південно-східній Азії — у вторинних лісах В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі. Існує 19 видів. Також лорі люблять заводити в якості домашнього улюбленця.
Довгоп'яти живуть у Південно-Східній Азії, насамперед на островах Суматра, Калімантан (Борнео), Сулавесі, на Філіппінах та багатьох прилеглих островах. Їх нараховують понад 10 видів. У минулому довгоп'яти відігравали велику роль у міфології і марновірстві народів Індонезії. Індонезійці думали, що голови долгоп'ятів не прикріплені до тіла (оскільки можуть обертатися майже на 360°), і боялися стикатися з ними, тому що вірили, що з людьми в цьому випадку може трапитися така ж доля. Філіппінці вважали долгоп'ятів домашніми тваринами лісових духів.
Вомбат
Риючі нірки травоїдні тварини, зовні нагадують маленьких ведмедів. У задній частині спини, на тазових кістках, у вомбата є щось на зразок щитка, що захищає його при нападі ззаду. Він завдає також сильні удари головою — б'ється, як баран або козел. Якщо хтось залазить в його нору, він чекає його, не сходячи з місця, а потім намагається загнати в кут, до стінки нори, і там задушити за допомогою щитка. Вомбати мешкають у південній і східній частині Австралії, в штатах Південна Австралія, Вікторія, Новий Південний Уельс, Квінсленд і Тасманія. Їх легко знайти в місцевих заповідниках і зоопарках.
Тасманійський диявол
Його чорне забарвлення, величезна паща з гострими зубами, зловісні нічні крики і люта вдача дали першим європейським поселенцям підстави прозвати цього кремезного хижака «дияволом». Назва роду «Sarcophilus» утворено від слів ін-грец. σάρξ — м'ясо та ін.-грец. φιλέω — люблю («любитель плоті»). Сьогодні сумчастий диявол водиться тільки на острові Тасманія, на нього можна подивитися в національних парках острова. Звір дуже агресивний і здобич він поїдає цілком, разом зі шкірою і кістками. А взагалі дуже милі тварини.. поки не відкриють свою пащу.
Найвідоміший мультиплікаційний тасманійський диявол - герой Таз із шоу Луї Тьюнса.
Деревний кенгуру
Мешкають у тропічних лісах острова Нова Гвінея (півострів Чендравасіх, індонезійська провінція Західна Нова Гвінея і дощові ліси Папуа — Нової Гвінеї), в північно-східній частині австралійського штату Квінсленд (півострів Кейп-Йорк) і на прилеглих островах. Більшість видів зустрічається в гористій місцевості, хоча деякі з них можна знайти на рівнинах.
