Подорожі: Бердянськ – альтернатива всім курортам?

Цього разу разом з засновником фонду "Рідна Країна", організатором акції "7 чудес України" Миколою Томенко вирушили в портове місто Бердянськ у Запорізькій області, дізналися про історію міста та про туристичний потенціал сьогодні. Чи може він стати одним з кращих історичних міст і, за сумісництвом, кращим курортом, вирішувати, звичайно ж, вам. Але ось, що ми дізналися...

Почнемо, як завжди, з історії

• Саме місто має не таку вже й довгу історію. Бердянськ заснований у 1827 році. Саме тоді на березі Бердянської затоки почалося спорудження великої пристані. Хоча сама історія міста починається ще в 1817 році, коли питання про будівництво Азовського порту обговорювалося в Уряді Російської держави. Потрібно було відшукати зручне місце для спорудження пристані на Північному Приазов'ї. Але перші пристані були побудовані запорізькими козаками ще в XVI столітті.
• Своєю назвою місто зобов'язане річці Берда, яка впадає в Азовське море. У перекладі з тюркської мови назва річки означає «багата», «найповноводніша». Цікаво, що 17 липня 1939 року місто Бердянськ було перейменовано на місто Осипенко (на честь загиблої героїчної льотчиці Поліни Осипенко). 10 січня 1939 року була створена Запорізька область, в яку увійшло й місто Осипенко. Колишня назва міста повернулося тільки через 19 років.
• У Бердянська той же засновник, що і в Одеси, – М. С. Воронцов. Деякі називають Бердянськ «маленькою Одесою» і кажуть, що тут навіть говірка така сама.
• Місто Бердянськ розвивалось як промисловий і торгово-купецький центр. Тут працювали великі заводи і фабрики. До 1917 року в Бердянську діяли морський торговельний порт, завод Матіаса, Азово-Чорноморський завод (виробництво сільськогосподарських машин), два цегельних і черепичних заводи, шість парових млинів, три маслоробних заводи, кондитерська, галетна, макаронні фабрики, півтора десятка рибних та близько тридцяти дрібних кустарних підприємств... фух!... сімдесят купецьких крамниць, двісті магазинів-складів, п'ятнадцять винних погребів, шість готелів, три кав'ярні, два корчми, шість ресторанів, більше десятка аптек і аптекарських магазинів, п'ять фотоательє.

Знаменитий завод англійця Джона Грієвза (завод Первомайський) був найбільшим у Європі з виробництва сільськогосподарської техніки – «Сталеливарний і машинобудівний завод торгово-промислового анонімного товариства Джон Грієвз і К». У 1987 році майстерні з продажу сільськогосподарських машин і знарядь англійської фірми «Клейтон» були викуплені повіреним фірми Джоном Грієвзом і стали основою заводу. На міжнародній виставці жатка «Ластівка» була відзначена срібною медаллю «За працю і користь». Її оригінал можна подивитися в Музеї історії міста.

• Бердянський порт займав провідне місце з експорту зерна на півдні СРСР, тільки пшениці тут експортувалося понад 15 млн. пудів на рік. Морськими шляхами порт пов'язаний з Росією, Іраном, країнами Середземномор'я та південно-східної Азії. Сьогодні Бердянський морський порт – один з найприбутковіших морських підприємств України. Він є єдиними морськими воротами Запорізької області.
• У 1916 році стрімко у Бердянську налічувалося 30 тисяч жителів, перевищивши за даним показником Олександрівськ і Маріуполь.
• Бердянське земство в 1900 році отримує на Паризькій Всесвітній виставці найвищу нагороду у російському відділі секції народної освіти. На той час тут знаходилося безліч різних навчальних закладів, які славилися своєю високою якістю. Більшість випускниць жіночих гімназій ставали хорошими підприємцями, а випускники чоловічих – ставали відмінними вченими.

Однією з найкращих вважалася Бердянська чоловіча гімназія (нинішній корпус Бердянського державного педагогічного університету). Її видатні випускники – керівник повстання матросів, бердянський градоначальник П. П. Шмідт; видатний лікар, винахідник вакцин від холери і чуми В. А. Хавкін, вчений і письменник А. Єфремов, музикознавець і фольклорист Ю. Д. Эйнгель і багато інших.

Перед входом до Бердянського державного педагогічного університету встановлені бюсти Шмідта і Хавкіна.

Університет по праву може входити до списку одного з найкрасивіших в Україні. Він нагадує чи то замок, чи то палац, хоча і був побудований за проектом звичайного військового інженера К. Єльського в 1876 році. Правда, під час окупації міста у 1941-1943 роках, фашисти влаштували в інституті госпіталь, а при відступі повністю спалили його. Після війни бердянці відновили зруйновану будівлю. Усередині будівлі знаходиться дуже гарний тихий дворик, після відвідин якого не дивуєшься, чому звідси виходять талановиті випускники.

До речі Меморіальний будинок-музей П. П. Шмідта з 1980 року працює в Бердянську, розміщуючись в будинку, де сім'я бердянського градоначальника проживала більше десяти років. У Бердянську ім'я П. П. Шмідта також носить центральний міський парк (перед ним встановлено бюст П. П. Шмідта) — один з двох скверів, розбитих у свій час Шмідтом.

• Бердянськ — грязьовий і кліматичний курорт з 1907 року. У 2005 році місто отримало статус курорту державного значення. Лимани і солоні озера, розташовані біля гирла річки Берда на підставі Бердянської коси, містять унікальні цілющі грязі та мінеральні джерела. Основні лікувальні фактори: грязь і ропа лиманів, таласотерапія, мінеральні води.
• У часи Голодомору місцевих жителів і всю округу врятував саме бердянський бичок. Цієї риби водилося настільки багато, що її вистачило для того, щоб вижити. Бердянський бичок і сьогодні день добувається у величезних кількостях і вважається одним із найсмачніших. Також на набережній встановлено пам'ятник бичку.

Бердянськ і Бродський

Ісаак Бродський — відомий педагог, талановитий графіст, придворний живописець Кремля і автор найдокладнішого опису життя Леніна. У 32-му році в РРФСР його визнали заслуженим діячем мистецтв. Він народився 25 грудня 1883 у селі Софіївка біля Бердянська, в єврейській родині. Навчався в Міському початковому двокласному (нині – четирьохкласному) училищі.

У Бердянську існує Художній музей імені І. І. Бродського. Його заснував у 1930 році сам Бродський на основі власних робіт і врятованих картин з музею Петербурзької Імператорської Академії мистецтв. Багато роботи належать пензлю відомих живописців другої половини 19-20 ст.: Айвазовському, Коровіну, Крамському, Куїнджі, Кустодиєву, Рилову, Рєпіну і багатьом іншим. Загалом, музейний фонд нараховує понад 4500 експонатів. Тут так само можна знайти роботи представників сучасного мистецтва, які періодично змінюються і оновлюються, також проходять різноманітні фотовиставки, презентації скульптур і ляльок місцевих художників.

Відкриттям для вас можуть стати найталановитіші бердянські митці – скульптор і художник Н.Т. Мироненко і майстриня-лялькарка Віра Соніна. У всякому разі, ми отримали абсолютне естетичне задоволення. Ні на що не схожий, свіжий, сучасний і стильний погляд Мироненка і казково-химерні, розкішні, тонкої ручної роботи ляльки Соніної не зможуть залишити байдужим нікого. Якщо коротше, Укрінформ дуже радить цей музей – #musthave до відвідування, усе побачите самі.

«А ще є що відвідати «історичного»?»

Є. Більше історії можна дізнатися в Бердянському краєзнавчому музеї, де представлені археологічні, етнографічні та природничі колекції, історичні документи міста. Тут знаходиться безліч експонатів, від найдавніших археологічних знахідок на території Південного Приазов'я - кістки мамонта, шаблезубих тигрів і південного слона до експонатів часів Другої світової. До речі справжній повний скелет південного слона, знайденого на території Бердянська, був вивезений з музею радянською владою, зараз він знаходиться в Зоологічному музеї Санкт-Петербурга.

Також біля музею знаходяться половецькі статуї «кам'яні баби», які дійшли до нас з глибини століть, це яскраві пам'ятки стародавнього мистецтва. Колекція була зібрана науковими співробітниками в селах бердянського району в минулому столітті.

Безпосередньо про сам Бердянську і його життя ви більше дізнаєтесь, відвідавши Музей історії міста. Тут знаходиться багато експонатів, а також воскові фігури наукових діячів. У музеї «Подвиг» знаходяться експонати з часів Другої світової війни, тут можна дізнатися, що пережив Бердянськ в ці страшні часи.

Також можна відвідати красиву Свято-Троїцьку церкву, зведену у візантійському стилі. Колись її відвідував Огюст де Мармон - маршал Франції, герцог Рагузький, ад'ютант Наполеона, який підписав здачу Парижа. Відвідування Бердянська він також описав у своїх мемуарах.

Цікаво буде поглянути на Лютеранську Кірху, побудовану в готичному стилі. Зараз кірха знаходиться на реставрації, там висить старовинна картина «Зняття з Хреста», збережена парафіянами в 30-х роках.

Ще одним надбанням готичного стилю в Бердянську є Римо-Католицький Костел Різдва Пресвятої Діви Марії, де можна послухати органні концерти. Колись у місті було куди більше храмів і церков, але багато з них були знищені в 30-х роках.

Бердянськ – курорт, в якому все найкраще...?

Таки так! Ну, майже. Якщо не найкраще, то точно одне з кращих. Сам мер міста Володимир Чепурний розповідає, що зараз ідуть усі сили на розвиток туристичної інфраструктури Бердянська, і має надію, що найближчим часом з Бердянськом буде важко конкурувати.

Почнемо з того, що Бердянськ – це не тільки промисловий порт, але й оздоровчий морський курорт. Вода в цій частині Азовського моря продовжує залишатися теплою до пізньої осені і не має різких температурних перепадів, як у Чорному морі. Саме море має 92 хімічних елементи, які добре впливають на здоров'я, приазовське повітря насичене цілющими елементами і ароматами степових трав, увесь комплекс оздоровчих чинників азовського моря добре тренує дихальну систему, цілюще впливає на терморегуляторні й обмінні процеси, підвищує життєвий тонус організму.

До основних лікувальних факторів бердянських здравниць відносяться мулові грязі та мінеральні води. До їх складу входять органічні і неорганічні речовини, ферменти, вітаміни і багато іншого. Найбільш показовий ефект грязелікування – вплив на запальні процеси, покращення живлення тканин, функції кровообігу, розсмоктування патологічних вогнищ. Правда, таке лікування противопоказано тим, у кого проблеми з тиском. Мінеральні хлоридно-натрієві йодобромні підземні води використовуються для лікувальних ванн. А Слаболужна хлориднонатрієва мінеральна Бердянська вода за хімічним складом є аналогом Миргородської та Куяльницької.

Відповідно тут знаходяться різні санаторії, розташовані прямо на березі моря. Найновіший з них – «Арктика», побудований три роки тому. За словами тутешніх медиків, у санаторіях до кожного пацієнта знаходять індивідуальний підхід, у клініках працюють тільки з новим обладнанням. Так само на деяких базах відпочинку в готелях пропонують схожі оздоровчі послуги, наприклад, в «Україні», в акційний період (травень та вересень) тут можна оздоровитися за цілком бюджетну суму. Так, наприклад, один день з проживанням, харчуванням і рядом процедур обійдеться в 200-250 гривень, плюс до всього - ще й море в необмеженому доступі.

До речі всі пляжі Бердянська приватизовані, але абсолютно будь-який охочий має право на них перебувати, навіть якщо він не є мешканцеем того чи іншого готелю, відвідувачем клубу або ресторану тощо.

«Зоопарк «Сафарі»: найкращий в Україні»

У 2004 році в Бердянську Ігорем Кальченко був створений приватний зоопарк під відкритим небом – «Сафарі». Він займає територію 2,5 гектарів на самому початку Бердянської коси. Тут налічується більше ста видів екзотичних тварин, тридцять шість з них занесені в Міжнародну Червону книгу. За час існування зоопарку тут народилося шість особин далекосхідного леопарда, яких залишилося на планеті всього близько сорока. Також народилося шість левенят, чотири дитинчати уссурійського тигра і багато ін. Усі тварини мають дуже чисті і доглянуті вольєри. При вході на територію зоопарку «Сафарі» можна купити корми для самостійної годівлі тварин. Тут можна подивитися на білого лева, амурського і чорного леопарда, полярних вовків, фенеків, поспостерігати за дуже діловитими єнотами або задивитись на мавпу, яка дуже поважно і спокійно попиває сік з трубочки. З деякими тваринами навіть можна пограти, наприклад, з мавпочкою або з гімалайськими ведмедиками. Задоволення ще те!

«Найкращий в Україні» - так себе позиціонує цей зоопарк. Але ми не заперечуємо, і причепитися до чогось не змогли! Або ми просто загралися з ведмедиками...

Також у Бердянську знаходиться найбільший в Україні аквапарк «Мис доброї надії», відкритий у 2006 році, і знаменитий дельфінарій «Немо». Серед екстремальних видів спорту на морі Бердянська популярні вінд - і кайтсерфінг.

Неможливо, опинившись у Бердянську, не побувати на його набережній і Азовському проспекті.

Тут знаходиться безліч цікавих скульптур: крісло матеріалізації і виконання бажань, яке розташоване в "місці сили", на перетині енергетичних полів чотирьох стихій, тому всі загадані бажання, сидячи на ньому, обов'язково збуваються; пам'ятник жабі, яка відображає вади людства - заздрість і жадібність, а також підкова «На щастя», пам'ятник хлопчикові-рибалці, пам'ятник сантехніку, доктору Айболіту і багатьом іншим. До речі майже всіх їх звів той самий Мироненко, від картин якого ми в захваті.

На набережній розташований сонячний годинник Бердянська (2001 рік), циферблат яких виконаний за технікою флорентійської мозаїки. Навпроти нього розташоване друге за величиною в Україні колесо огляду, висотою в 50 метрів. З нього відкривається весь вид на місто і морські простори. Кабінки забезпечені кермом на центральній стійці кріплення, завдяки якому пасажири можуть обертати кабінку і оглядати околиці на 360 градусів.

Також кожного літа до Бердянську приїжджає луна-парк. Усілякі атракціони стають доступними для всіх охочих. Усі вони розташовані в самому центрі міста на набережній.

Схоже, туристу тут нудьгувати не доведеться!

Фото: Наталія Яроповець