Вчені пояснили, чому COVID-тест буває позитивним після одужання

Вчені пояснили, чому COVID-тест буває позитивним після одужання

Дослідження
Укрінформ
Вчені пояснили, чому у багатьох людей, які перенесли COVID-19, продовжують виявляти РНК коронавірусу через тижні або місяці після одужання.

Як передає Укрінформ, дослідження опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Свою відповідь пропонують учені з Інституту біомедичних досліджень Уайтхеда, Національного інституту раку і Массачусетського технологічного інституту (США).

Дослідження показали, що генетичні послідовності з РНК-вірусу SARS-CoV-2 можуть інтегруватися в геном клітини-господаря за допомогою зворотної транскрипції. Потім ці ділянки геному «зчитуються» в РНК і в результаті виявляються за допомогою ПЛР-тесту.

«Збудник COVID -19 - не єдиний вірус, який вбудовується в геном людини: близько восьми відсотків нашої дезоксирибонуклеїнової кислоти складається із залишків стародавніх вірусів. Деякі, звані ретровірусами, реплікуються за допомогою інтеграції в ДНК.

Читайте також: Науковці знайшли помилки та невідповідності у результатах випробувань Sputnik V

«SARS-CoV-2 не відноситься до ретровірусів, відтак, йому не потрібна зворотна транскрипція для реплікації. Однак неретровірусні послідовності РНК-вірусу були виявлені в геномах багатьох видів хребетних, включаючи людину», - цитує Naked Science першого автора дослідження Лігуа Чжана з Інституту Уайтхеда.

Щоб перевірити гіпотезу, вчені провели експеримент в лабораторії: вони заразили людські клітини коронавірусом, а через два дні секвенували їхні ДНК, щоб подивитися, чи містить вона сліди генетичного матеріалу патогена.

Читайте також: Від COVID-19 здатен захистити вірус, що викликає звичайну застуду

Для більшої достовірності використовували три різні способи секвенування. За підсумком у всіх зразках виявили генетичний матеріал вірусу, хоча жодного з фрагментів було б недостатньо для відтворення живого SARS-CoV-2. Потім вчені досліджували ДНК, що фланкує невеликі вірусні послідовності, щоб зрозуміти механізм, за допомогою якого вони туди потрапили.

Звичайно, щоб точно встановити, наскільки таке явище поширене в реальному житті, знадобиться більший обсяг даних. Ймовірно, тільки деякі клітини людини піддаються будь-якій вірусній інтеграції. Якщо взяти інший РНК-вірус, що вбудовується в геном клітини-господаря, то тільки 0,001-0,01 відсотка інфікованих клітин містило б вбудовану ДНК патогена. Частота ж інтеграції SARS-CoV-2 у людей наразі не відома.

Читайте також: Вчені показали, як можна заразитися COVID-19 при розмові навіть у масці

«Частка клітин, які інтегруються, може бути дуже маленькою. Але навіть якщо це трапляється рідко, мільйони людей уже інфіковані, чи не так?», - додали вчені.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-