Український прорив: Наукові відкриття і винаходи
Укрінформ продовжує серію публікацій, присвячених 29-й річниці проголошення незалежності України 
Незалежності - 29 22.08.2020 09:00

Останні роки вітчизняна наука переживає складні часи. Але, попри це, українські вчені стали авторами багатьох наукових розробок і відкриттів, визнаних проривними в усьому світі. Укрінформ вирішив зібрати для вас найцікавіші винаходи українців за період незалежності.

1. БОРОТЬБА З РАКОМ

Ольга Броварець, науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, вирахувала закономірність, з якою пари хромосом з мутацією вбудовуються в ДНК людини, в результаті чого виникають небезпечні і смертельні хвороби, зокрема рак.

Це відкриття у майбутньому дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.

Вчена (разом з доктором біологічних наук Дмитром Говоруном) стала лауреаткою Міжнародної премії Scopus Awards Ukraine 2016 року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій».

2.ТЕСТ-СИСТЕМИ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ КОРОНАВІРУСУ

В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України розробили власну тест-систему для діагностики коронавірусу 2019 nCoV. Робота над нею тривала з січня 2020 року за завданням РНБО. В інституті ще на початку карантину виготовили тисячу тестів за власні гроші і відправили в регіони.

          3. ГІДРОСТРУМЕНЕВИЙ СКАЛЬПЕЛЬ

Ідея різати людські органи водяним струменем спала на думку інженерам-авіаторам. Вони винаходили гідроструменеві технології для різання сталі та каменю. І, взявши за основу технології, що використовуються в авіапромисловості, юні уми під керівництвом професора Віктора Бочарова винайшли в 2012 році рідинний струменевий скальпель. Як зі шприца, із скальпеля під великим тиском б'є тонкий струмінь води. Він ріже тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини.

Одними з перших у проведенні складних оперативних втручань гідроструменевий скальпель почали використовувати хірурги Київської міської клінічної лікарні № 1.

4. АНАЛІЗ КРОВІ БЕЗ КРОВІ

Провідний науковий співробітник Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, доктор медичних наук Анатолій Малихін спільно з ТОВ НПК «Біопромінь» і його директором Анатолієм Пулавським створили (у середині 2000-х) неінвазивний аналізатор крові – апарат «Біопромінь» (АМП), який може робити аналіз крові більш ніж за 130 показниками, при цьому не використовуючи ні краплі крові пацієнта. Похибка не перевищує 2%, як і у звичайному аналізі крові. Прилад без забору крові видає дані протягом 180–720 секунд. Цей прилад не має аналогів у світі.

Прилад «Біопромінь» однойменний науково-виробничий комплекс випускає з 2006 року. Він зареєстрований у 28 країнах, зокрема в Білорусі, Чехії, Китаї, ОАЕ та інших. У Китаї та Мексиці АМП впроваджено на державному рівні, а в Білорусі використовується в пансіонатах і санаторіях для моніторингу стану пацієнта.

У липні 2018 року, такі аналізатори були передані Першому добровольчому мобільному госпіталю ім. Миколи Пирогова.

5."КРОВОСПАС"

У 2015 році українські учені-волонтери створили унікальний кровоспинний засіб. Вітчизняний "Кровоспас" став дешевою альтернативою імпортного Целоксу, який конче необхідний нашим військовим.

Винахідники розповіли, що препарат забезпечує утворення щільного масивного згустку, який надійно закупорює рану, і цей же носій дозволяє досить легко видалити засіб з рани. Він повинен забезпечити гемостаз менш як за 3 хвилини.

Розробники відзначають, що при створенні препарату передбачалося, що його може застосувати будь-хто на полі бою, коли мова не йде про якусь кваліфіковану медичну допомогу, або якщо йти до кваліфікованого лікаря надто далеко.

У травні 2016 року засіб отримав сертифікат відповідності. Таким чином, стало можливим серійне виробництво "Кровоспаса", який можна використовувати як на фронті, так і в мирному житті, зокрема, в медицині катастроф, у службі швидкої допомоги, травматології та хірургії.

6. ТИТАНОВИЙ ЕНДОПРОТЕЗ

У 2015 році учені з Національної академії наук України представили ендопротез кульшового суглоба, виконаний з титану. Розробка істотно дешевша західних аналогів.

Розробники розповіли, що титанові ендопротези є найкращим рішенням для імплантації в організм – метал демонструє високу біосумісність і не відторгається тканинами тіла людини, на відміну від часто використовуваного сплаву кобальту, хрому і молібдену.

Інша чеснота українського винаходу – надвисока зносостійкість. Він зношується у 6 разів повільніше, ніж будь-який інший сучасний аналог. Імовірність крихкого руйнування при цьому повністю виключається.

У результаті проведених досліджень (а саме - "проходження" шляху тертя, рівного 200 км або 23 млн циклам навантаження) учені не виявили ніяких ознак зносу. При цьому їхня розробка дозволяє людині вільно рухатися, не відчуваючи дискомфорту.

7. ЕКО-ІН’ЄКЦІЙНИЙ ШПРИЦ

У 2013 році учений з інвалідністю Іван Бондаренко, який родом з Донецька, винайшов еко-ін'єкційний шприц. Учений розповів, що шприц не містить пластику і скла, а тому не шкодить екології, а крім того спеціальне пристосування дозволяє знизити ризик поширення СНІДу і гепатиту С.

За словами винахідника, голка шприца ламається, не даючи можливості вторинного використання.

Інноваційний шприц не залишився без уваги. Продуктом вже зацікавилися великі іноземні виробники медикаментів. Цей шприц дозволяє не тільки  врятувати  багато життів, а й зберегти довкілля.

8. МАМОГРАФ НОВОГО ТИПУ

У 2013 році учені Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна створили новий тип мамографа. Цей прилад унікальний тим, що діагностує пухлину індикатором, який дає дуже точну термокартинку всієї молочної залози, виявляючи по локально підвищеній температурі найдрібніші новоутворення. При цьому не потрібно робити ніяких аналізів.

Такий метод дозволив зробити обстеження грудей нешкідливим (оскільки не потрібно використовувати рентгенівське опромінення), а також виявляти пухлини на ранніх стадіях. Згодом МОЗ прийняв розпорядження поставити цей мамограф в усі державні медичні установи України.

9.ФАЗАГРАФ

Учені з Києва розробили прилад Фазаграф, що дозволяє виявляти проблеми з серцем на початкових стадіях і який заздалегідь діагностує інфаркт.

Фазаграф може перевірити стан людини за хвилину і не вимагає спеціальних знань для використання. Прилад вже апробований у клінічній практиці, в діагностичних центрах, на підприємствах з техногенним ризиком, в середніх загальноосвітніх навчальних закладах та спортивних організаціях.

10. ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТРЕНАЖЕР "ТРЕНАР"

У 2009 році учені Науково-навчального центру інформаційних технологій і систем створили дивовижний апарат, здатний допомогти людям, які пережили інсульт, страждають від патології центральної або периферичної нервової системи, церебрального паралічу та багатьох інших захворювань, які впливають на м'язи і руховий апарат.

"Тренар" дійсно працює як персональний тренер, який робить те, чого не вміють і дорожчі зарубіжні аналоги. Прилад за допомогою електроімпульсів навчає пошкоджені м'язи рухам не тільки за заздалегідь заготовленими програмами, а й імітуючи його дії під час тренування.

Масове виробництво "Тренар-01" розпочато ще в 2010 році – з тих пір він встановлений в 13 клініках і санаторіях по всій Україні. Апарат має компактні розміри і автономну підзарядку. Пізніше був випущений більш складний "Тренар-02".

11. КОМП’ЮТЕРНИЙ ФОНЕНДОСКОП

У 2006 році група вчених-акустиків з Національної академії наук України створила комп'ютерний фонендоскоп.

Унікальний комп'ютерний комплекс для реєстрації та обробки звуків дихання дозволяє не тільки за лічені хвилини встановити точний діагноз, а й контролювати клінічний перебіг захворювань дихальних органів. В основі дії комплексу лежить багатоканальна реєстрація звуків за допомогою чотирьох сенсорів з подальшим аналізом отриманої інформації.

Відзначається, що традиційна система обробки звуків дихальної системи, прийнята у лікарській практиці, дає до 20% помилок в діагностиці, а український винахід дозволяє повністю відмовитися від традиційного "прослуховування".

12. ШОВ - БЛИСКАВКА

Винахід полтавчанина Віталія Запеки здається неймовірним. Відтепер не треба знімати шви перед наступною операцією й потім знову їх накладати на те саме місце – цю проблему вирішує пластикова блискавка. Ні гною, ні шрамів, ні голок, ні перев’язок, ні швів. Сама блискавка до тіла клеїться за допомогою клейкої перфорованої плівки типу пластиру, щоб шкіра могла дихати в ділянці кріплення. Неартеріальну кровотечу шов-блискавка зупиняє за лічені секунди.

Важливо, що накласти шов може навіть людина без спеціальної підготовки, наприклад сам постраждалий. Винахід полтавчанина також може бути використаний для самоліквідації поранень у військово-польовій хірургії. Для накладення шва потрібно всього 10–15 секунд.

У 2002 року Віталій Запека отримав деклараційний патент на свій винахід «Накладний хірургічний шов SAPEK» № 51950 A.

13. РЯТІВНА АВАРІЙНА КАПСУЛА

Інженер-літакобудівник Володимир Татаренко розробив відстрілювальну капсулу, яка відділяється від літака за лічені секунди та дозволяє врятувати пасажирів. За задумом розробника,  капсулою, в якій розміщуватимуться пасажири, слід обладнати салони літаків. Механізм дії системи порятунку такий: капсула з кріслами для пасажирів і екіпажу повинна вилітати з фюзеляжу літака через задній люк за 2-3 секунди. Спочатку з літака виштовхується маленький парашут, він тягне за собою великий, який витягує власне капсулу. Капсула летить зі швидкістю 8–9 м/с; у конструкції передбачено датчик, який визначає відстань до поверхні. Коли відстань скорочується, включаються порохові двигуни, вони гальмують контейнер, і в результаті він приземляється з нульовою швидкістю.

На жаль, поки що розробка Володимира Татаренка залишається лише кресленнями. Володимир Миколайович Татаренко – автор близько 100 патентів і декількох книг, що стосуються літакобудування, лауреат багатьох премій, наприклад Держпремії Української РСР в галузі науки і техніки за участь у створенні Ан-225 «Мрія». 

14. ПРИБОРКУВАЧ УРАГАНІВ

Кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри методики викладання фізики та хімії Рівненського державного гуманітарного університету Віктор Бернацький створив пристрій, який може приборкати ураган. Зовні він нагадує циліндр, усередині якого розташована система вентиляторів. У дію пристрій приводить сама стихія, яку він і гасить. Чим більшим буде порив вітру, тим ефективніше працюватимуть вентилятори, зменшуючи силу вітру до безпечного рівня. Винахід українського вченого може бути корисним також і в народному господарстві: використання енергії звичайного вітру для забезпечення будинків електроенергією. Цікаво, що особливих матеріалів пристрій теж не потребує: його можна зробити з металу чи пластмаси. Автор розробив і стаціонарні, і пересувні «приборкувачі ураганів».

Український геній отримав 15 патентів на свій винахід, щоразу вдосконалений, і здобув нагороду Європейської науково-промислової палати.

14. ВІТРОГЕНЕРАТОР «РОТОР ОНІПКА»

Український вчений-фізик, доктор технічних наук, заслужений винахідник України, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, Олексій Оніпко має на своєму рахунку більш як 150 наукових праць і винаходів. Але найвідоміший для українців - вітрогенератор «Ротор Оніпка». Унікальність його в тому, що вітроколесо має об’ємну аеродинамічну форму, яка забезпечує максимальний відбір вітрової енергії і, обертаючись, створює мінімальний опір вітру. Завдяки такій конструкції турбіна може обертатися від незначного вітру (мінімальна достатня швидкість якого – 0,5 м/с) і при цьому виробляти електрику, запасаючи її в акумуляторах.

За свій винахід український учений отримав багато нагород і призів, з-поміж яких медаль Леонарда да Вінчі, вручена Асоціацією Європейських винахідників «AEI», Премія «Зелений Оскар», присуджена Міжнародною федерацією асоціації винахідників (IFIA), Диплом учасника виставки «GREENEXPO/Альтернативна енергетика» і безліч інших.

15. ОПРІСНЕННЯ МОРСЬКОЇ ВОДИ

Леонард Смирнов, професор Одеської державної академії холоду, розробив технологію опріснення морської води, що робить її придатною навіть для пиття.

Заморожена особливим чином вода з моря перетворюється на кристали, з поверхні яких видаляються не тільки солі і шкідливі домішки, а й дейтерій і тритій — важкі ізотопи водню, що пригноблююче діють на ДНК, гени і нервову систему людини.

16. ВИМІРЮВАЧ ШВИДКОСТІ 

Оригінальний пристрій для визначення швидкості автомобіля в момент аварії розробив вінницький вчений Віталій Огородніков. За словами професора, пристрій обчислює швидкість по залишковій деформації автомобіля. Це набагато точніше, ніж визначати його з гальмівного шляху. Винахід Огороднікова зацікавив китайських підприємців, і вони підписали угоду про співпрацю з Вінницьким національним технічним університетом на 100 тисяч доларів.

17. АНТИБІОТИК « БАТУМІН»

У 2005 році учені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів у світі.

Дослідження тривали 30 років. Батумін діє на всі види стафілококів, навіть ті, які не вбивали інші препарати. Після успішного завершення розробки препарат був проданий у Бельгію, де і було розпочато масове виробництво.

18. ГНУЧКИЙ СУПЕРКОНДЕНСАТОР

Фахівці з Львівської політехніки винайшли гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон. Пристрій являє собою компактну систему енергозбереження, котра гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. Це український винахід увійшло в топ-100 кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine.

19. ЗВАРЮВАННЯ ЖИВИХ ТКАНИН

Ідея зварювання живих тканин з'явилася серед вчених Інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона - сина винахідника різних методів електрозварювання, були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції.

Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

Мар’яна Рабченюк-Петриченко. За матеріалами Укрінформу та інших ЗМІ.

Фото: newsdaily.org.ua, МННЦІТС НАН України та МОН України, IPTC, patonmed.com.ua та на основі відкритих джерел.

Читайте також: “Український прорив: Суспільство”, “Український прорив: Мистецькі проєкти”, Український прорив: Обличчя культури”,Український прорив: Аграрний сектор”, “Український прорив: Спортивні рекорди”,”Український прорив: Інноваційні технології”

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-