NASA показало останні хвилини Cassini
Про це повідомляє espreso.tv.
"Остаточне прощання з космічним апаратом Cassini відбулося 15 вересня приблизно о 15:00 за київським часом. У лабораторії NASA втратили його сигнал, а це означає, що він увійшов до атмосфери Сатурна, де й згорів. Насправді, знищено його було навіть трохи раніше: сигнал з апарату на Землю добирається приблизно 1 годину 20 хвилин", - йдеться у публікації.
Перед падінням в атмосферу газового гіганта автоматичний зонд встиг зробити останні знімки. На Землі їх отримали, коли Cassini уже згорів в атмосфері Сатурна, повідомляється на сайті NASA.
Cassini запустили у космос 15 жовтня 1997 року. До Сатурну він добирався аж сім років по дуже складній орбіті.
Весь проект мав назву "Cassini–Huygens" і складався з двох апаратів загальною вагою близько 2,5 тон. Cassini був призначений для вивчення Сатурна та його супутників, а Huygens - для приземлення на Титані, одному з найбільших супутників газового гіганта.
Щоб доправити обидва апарати до найвіддаленішої планети Сонячної системи, яку видно неозброєним оком, довелося зекономити на пальному. Для цього вчені використали гравіметричне прискорення від інших планет.
Тому апарати двічі пролетіли повз Венеру, один раз повз Землю і ще раз - повз Юпітер. Апарати ніби розкручували та запускали далі як камінь у пращі.
Траекторія польоту "Cassini–Huygens" до Сатурну. Графіка The Guardian
Загалом Cassini пролетів не менше 8 млрд кілометрів у космосі. Джерелом його живлення став радіоізотопний термоелектричний генератор - прилад, який використовує для отримання електрики ізотоп плутонію-238. Тож на борт апарату було завантажено 33 кг плутонію. Тому коли апарат пролітав повз Землю, вчені дуже хвилювалися, аби він не зазнав аварії та радіоактивний елемент не потрапив у земну атмосферу.
Запуск космічного апарату до Сатурну було задумано ще у 1980-х роках. Після складних переговорів було вирішено, що це буде спільний проект NASA та Європейського космічного агентства (ESA).
Загалом його вартість склала близько $4 млрд. З них трохи більше $3 млрд виділило NASA, ще $500 млн - ESA. Також до проекту долучилось Космічне агентство Італії, їхній внесок склав $160 млн. NASA збудувало апарат Cassini, ESA - зонд Huygens, а італійці надали антени далекого зв'язку та радарний висотомір.
Одне з фото, зроблених Cassini. Під кільцями Сатурну видно Землю. Фото: NASA.gov
Названо проект на честь двох видатних астрономів 17-го сторіччя - голандця Хрістіана Гюйгенса та італійця Джованні Доменіко Кассіні. Перший відкрив супутник Сатурна Титан та кільця навколо планети. Другий - ще чотири супутники.
Cassini багато досліджував місяці Сатурна та знайшов на них дуже багато цікавого. Зокрема, зонд виявив метанові дощі на Титані. З метану на супутнику сформувались ріки, три моря та сотні озер.
Окрім того, апарат виявив на покритому льодом супутнику Енцеладусі підземний океан. На південному полюсі він випускає в космос потужні водяні струмені.
Вчені припускають, що на обох супутниках можливо знайти форми життя. Звісно, мова йде про бактерії, здатні вижити в метановому середовищі, або ж у воді.
Одне з фото, зроблених Cassini. Сатурн та його супутники. Фото: NASA.gov
Власне через ці відкриття було вирішено спалити апарат в атмосфері Сатурна. Вчені боялися, що його уламки можуть нашкодити можливим формам життя на двох супутниках.
Окрім того, Cassini додав розуміння щодо того, як з уламків кілець Сатурна можуть формуватися нові супутники планети. Також він відкрив сім нових супутників, про які вчені раніше не знали. Тож зараз у Сатурна нараховується 62 місяці.
Cassini також підтвердив існування "спиць" у кільцях Сатурна. Проте вчені і досі до кінця не розуміють природу цього явища.
Окрім того, він сфотографував красиву шестигранну пляму над північним полюсом Сатурна. Виявилося також, що вона загадковим чином міняє свій колір - її апарат бачив то блакитною, то золотистою.
Одне з фото, зроблених Cassini. Шестигранна пляма на полюсі Сатурна. Фото: NASA.gov
Крім того, зонд зробив у 2010 році детальні спостереження за штормом Великої Білої Плями, яка складалася переважно з етилену. Це явище на Сатурні відбувається лише раз на 30 років.
Одне з фото, зроблених Cassini. Шторм на Сатурні. Фото: NASA.gov
У квітні 2017 року апарат увійшов в зону між кільцями та власне планетою. Цей етап досліджень відкладали наостанок, бо побоювались, що апарат знищать уламки в цій зоні, яку раніше не досліджували і не мали про неї жодного уявлення. Втім, Cassini не виявив жодних перешкод, що також додало вченим розуміння щодо планети та її оточення.
Звісно, що Cassini дослідив і кільця. Вважалося, що вони складаються з уламків, з яких могла утворитися вся Сонячна система. Але вони виявилися молодшими, аніж уявляли вчені.
Деяким вченим було нелегко прощатися з місією, адже вони працювали в ній з 1980-х років. Кінець Cassini означає, що ми не побачимо свіжих знімків Сатурну зблизька ще десятиліття, бо НАСА поки що не планує нову місію до планети. Вона досліджу Марс, Юпітер та готується до запуску апарату "Europa Clipper", який буде вивчати один із супутників Юпітера. Вчені припускають, що у підлідному океані Європи можна знайти форми життя.
Одне з останніх фото, зроблених Cassini. Фото: NASA.gov
Можна сказати, що Cassini загинув героїчно. Апарат до кінця передавав телеметрію. Його останнім завдянням було "винюхування" хімічного складу атмосфери Сатурну.
Планета залишила вченим ще багато загадок. Наприклад, вони не знають швидкість обертання газового ядра планети, від якої залежить тривалість дня на ній. Також вчені досі не встановили точну масу кілець Сатурну.
