Укрінформ закликає міжнародні журналістські організації відреагувати на вирок Сущенку

Про це йдеться у заяві Укрінформу.

"Ми закликаємо "Репортерів без кордонів", Комітет із захисту журналістів, представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та інші міжнародні організації і відповідальних осіб разом з нами засудити неправомірний вирок українському журналістові та вимагати від російської влади звільнити його і повернути додому. Нам конче необхідна ваша підтримка, аби Росії не вдалося змусити замовчати ні Романа, ні інших жертв політичного режиму у Кремлі, які піддаються репресіям лише через свою політичну позицію, професійну діяльність або через своє громадянство", - йдеться у заяві. 

Як повідомлялося, 12 вересня Верховний суд Росії визнав законним вердикт Московського міського суду про 12 років ув'язнення для журналіста Укрінформу Романа Сущенка. 

Власного кореспондента Укрінформу у Франції Романа Сущенка, порушуючи міжнародні правила, затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня йому висунули обвинувачення у шпигунстві. 

У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. У ГУР Міноборони це спростували.

Наводимо повний текст заяви Укрінформу:

"Це рішення було передбачуваним, але всім нам, друзям і колегам Романа Сущенка, хотілося вірити у диво. 

Дива не сталося. Верховний суд Російської Федерації залишив у силі вирок Московського міського суду, який засудив журналіста Укрінформу до 12 років ув’язнення. 

Говорити про справедливість або несправедливість цього рішення російського суду сенсу немає. В країні, де військові злочини вважаються доблестю, де свобода слова сприймається як державна зрада, де заковані у лати російські силовики безкарно б’ють російських же дітей під час мирного протесту, де знущання, тортури і приниження людської гідності стали нормою поведінки, - в такій країні не може за визначенням бути справедливого судочинства. 

Тому вся так звана «справа», побудована на підтасовках і провокаціях, є нічим іншим, як політичною розправою. Є лише дві справжні причини, чому Кремль руками російської «Феміди» засудив Романа Сущенка: за те, що він журналіст, і за те, що він українець. Російська влада помстилася Роману, який посмів любити свою Батьківщину, який не піддався шаленому фізичному та психологічному тиску тюремників, за жодних умов, жодним словом або вчинком не зрадив своїх переконань та зберіг силу духу. 

Наш колега сьогодні в черговий раз відкинув всі звинувачення, які йому намагалися приписати російські спецслужби. Він не визнав обвинувачень, у жодному з пунктів не визнав. Й в нас у тисячу разів більше підстав вірити єдиному слову Романа, ніж тисячі томів сфабрикованої проти нього справи. Ця обставина й обумовлює подальші наші вчинки.

Ім’я Романа Сущенка лунатиме на всіх наших заходах. Ми боротимемося за його звільнення всіма доступними засобами, аж поки не доб’ємося його повернення додому. Сподіваємося на солідарність з нами усієї журналістської спільноти України, на солідарність Європи і Світу. 

Ми закликаємо «Репортерів без кордонів», Комітет із Захисту Журналістів, представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та інші міжнародні організації і відповідальних осіб разом із нами засудити неправомірний вирок українському журналістові і вимагати від російської влади звільнити його і повернути додому. Нам конче необхідна ваша підтримка, аби Росії не вдалося змусити замовчати ні Романа, ні інших жертв політичного режиму у Кремлі, які піддаються репресіям лише через свою політичну позицію, професійну діяльність або через своє громадянство. 

Роман Сущенко – не символ. Він жива, дуже талановита та доброзичлива людина. Суворе випробування розкрило для всіх нас якості, про які ми раніше могли лише здогадуватися – мужність, стійкість, володіння собою. Любов до своєї родини та до України. 

Переконані – не острах і не гнів – саме любов надає сил нашому Роману Володимировичу. Колезі, другу. Відданому сину, чоловіку й тату для своєї родини. 

З такими людьми, з такою любов’ю ми і будемо продовжувати нашу боротьбу, за себе і за Романа Сущенка. Ніколи про нього не забудемо. Не дамо спокою російським загарбникам,  які і є справжніми злочинцями. Ця боротьба не закінчиться, поки бодай один українець залишатиметься у російських в’язницях за політичними звинуваченнями, поки останній російський військовий не полишить суверенну територію України.  

Ми з тобою, Романе. Зараз і завжди".