Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла кандидатка юридичних наук у галузі космічного права, постдокторантка кафедри космічних досліджень Вищої нормальної школи (ENS–PSL) у Парижі Анна Гурова.

«Є ефект Кесслера: сміття стає так багато, що виникає ефект доміно. Уже не треба нічого нового запускати: зіткнення самі породжуватимуть нові уламки й руйнування», — пояснила Гурова.

За її словами, подальше накопичення уламків загрожує можливості безпечно використовувати навколоземні орбіти.

«Якщо сміття ставатиме дедалі більше, ми ризикуємо втратити можливість безпечно користуватися навколоземними орбітами. Можемо втратити супутники й технології, до яких звикли. Отак це стосується кожної людини», — наголосила науковиця.

Вона зазначила, що вже існують принципи ООН щодо мінімізації космічного сміття, які дають орієнтири для національного регулювання та проєктування супутників. Водночас уламки утворюються не лише внаслідок зіткнень: супутник може й сам вибухнути.

За словами експертки, вимоги до тривалості перебування супутників на орбіті після завершення роботи посилюються, однак самого регулювання недостатньо.

«Це як із кліматичними змінами: правила є, а проблема залишається і часто не розв’язується відповідно до встановлених правил», — зауважила вона.

Науковиця також розповіла, що компанії вже запускали й тестували технології видалення непрацюючих супутників з орбіти, проте їх ще не застосовують у промисловому масштабі, оскільки така діяльність потребує не лише технічних рішень і фінансування, а й узгодження з державою-власником космічного апарата.

Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному астронавтичному конгресі в Туреччині Анна Гурова представила власну гру «Від сміття до дипломатії», яка моделює космічні загрози та пошук спільних рішень.