Війна і гроші: як Україна стала ключовим фактором економічної безпеки ЄС

Війна Росії проти України сьогодні визначає не лише безпекову ситуацію в Європі, а й економічну стабільність усього східноєвропейського регіону. Саме тому справедливий і тривалий мир дедалі частіше розглядають як ключову умову майбутнього розвитку Європи.

Російсько-українська війна давно вийшла за межі двостороннього військового конфлікту. Вона впливає на глобальні ринки, енергетичну безпеку, логістику, фінансову стабільність Європейського Союзу та формує нову політичну й економічну реальність регіону. Саме тому в міжнародних політичних колах дедалі частіше звучить думка: майбутнє України нерозривно пов’язане з майбутнім усієї Європи.

Одним із підтверджень цього стала міжнародна конференція “Strengthening Economic and Financial Resilience of the EU Eastern Border – Search for Strategic and Coordinated Actions”, що відбулася у Вільнюсі.

Під час заходу міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що справедливий і тривалий мир для України є ключовою передумовою економічної трансформації всієї Східної Європи. Ця теза стала центральною у його виступі, однак, її значення виходить далеко за межі дипломатичного формулювання. Ідеться про фундаментальні зміни в розумінні безпеки, економіки й ролі України в новій архітектурі Європи.

Війна змінила економічну карту Європи

Повномасштабне вторгнення Росії стало найбільшим викликом для європейської економіки за останні десятиліття. Після 2022 року країни ЄС були змушені кардинально переглянути свої фінансові та безпекові стратегії. Те, що раніше вважали другорядними питаннями — оборонні бюджети, енергетична незалежність, захист кордонів і кібербезпека, — сьогодні стало основою державної політики.

Особливо це стосується країн східного кордону Європейського Союзу. Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія фактично формують новий центр безпекової політики Європи. Для цих держав війна в Україні — не абстрактна геополітика, а прямий фактор економічної стабільності.

Через війну Європа зіткнулася зі стрімким зростанням цін на енергоносії, інфляцією, перебоями в логістиці та необхідністю збільшення військових витрат. Багато країн були змушені витрачати мільярди євро на підтримку населення та бізнесу в умовах енергетичної кризи. Водночас стало очевидно: без стабільної України неможлива стабільна Східна Європа.

Саме тому питання миру сьогодні має не лише гуманітарний чи політичний вимір, а й безпосередньо економічний.

Українська економіка між виживанням і трансформацією

Виступ Сергія Марченка став важливим також тому, що продемонстрував: попри війну Україна не лише утримує фінансову систему від колапсу, а й закладає основу для майбутнього розвитку.

За словами міністра, понад 68 % видатків державного бюджету у 2026 році буде спрямовано на сектор безпеки та оборони. Це безпрецедентний показник для сучасної європейської держави. Фактично більшість ресурсів країни працює на забезпечення обороноздатності.

Водночас навіть за таких умов держава продовжує фінансувати соціальні виплати, медицину, освіту та критичну інфраструктуру. Це свідчить про високу адаптивність української державної системи.

Показовими є й економічні результати. За перший квартал 2026 року доходи державного бюджету перевищили планові показники та становили 17 мільярдів доларів — на 25 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це свідчить про поступову адаптацію української економіки до умов війни.

Частково цьому сприяють релокація бізнесу, розвиток оборонно-промислового комплексу, цифровізація державних сервісів і збереження роботи експортних галузей. Українська економіка фактично перейшла в режим воєнної мобілізації, однак продовжує функціонувати.

Водночас очевидно: без підтримки міжнародних партнерів така стабільність була б неможливою.

Міжнародна допомога як інвестиція в безпеку Європи

Від початку повномасштабної війни Україна отримала близько 175 мільярдів доларів міжнародної допомоги. І хоча в окремих європейських країнах дедалі частіше виникають дискусії щодо масштабів підтримки Києва, більшість західних урядів розуміють: ці кошти є не лише допомогою Україні, а й інвестицією у власну безпеку.

Для Європейського Союзу поразка України означала б значно більші економічні втрати в майбутньому. Нові хвилі біженців, загроза розширення війни, дестабілізація кордонів, руйнування торговельних маршрутів і постійна військова напруга коштували б ЄС у рази дорожче.

Саме тому підтримка України дедалі більше інтегрується в довгострокову економічну стратегію Європи. У Брюсселі вже обговорюються масштабні програми післявоєнного відновлення України, які можуть стати найбільшим інвестиційним проєктом у Європі з часів повоєнної реконструкції Західної Європи.

Ідеться не лише про відбудову зруйнованих міст та інфраструктури. Фактично Україна може стати платформою для формування нової економічної моделі Східної Європи — із сучасною логістикою, енергетикою, цифровими технологіями та новою промисловою базою.

Реформи під час війни: український парадокс

Одним із ключових аспектів виступу Сергія Марченка стала тема реформ. Попри воєнний стан Україна продовжує виконувати умови співпраці з міжнародними фінансовими партнерами — Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз і Світовий банк.

Це видається парадоксальним: країна, яка щодня стикається з ракетними ударами та колосальними військовими витратами, одночасно проводить цифровізацію державних послуг, реформує фінансову систему та впроваджує антикорупційні механізми.

Саме це стало однією з причин, чому міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну. Для Заходу критично важливо бачити, що надані кошти використовують прозоро, а держава не відмовляється від курсу на модернізацію.

Крім того, війна прискорила процеси, які роками залишалися заблокованими. Зокрема, цифровізація державних послуг стала не лише питанням комфорту, а й елементом національної стійкості. Україна змушена швидко адаптувати державні інституції до умов постійної загрози, і цей досвід уже викликає інтерес у міжнародних партнерів.

Чому мир став головною економічною умовою

Ключова теза виступу Сергія Марченка полягає в тому, що без справедливого і тривалого миру неможлива повноцінна економічна трансформація ні України, ні всієї Східної Європи.

Інвестори не працюють у зоні постійної військової загрози. Великі міжнародні компанії не вкладатимуть мільярдів доларів у регіон, де зберігається ризик нової ескалації. Банки не надаватимуть довгострокові кредити в умовах нестабільності. Саме тому мир сьогодні став не лише політичним, а й економічним поняттям.

Для України завершення війни означатиме можливість перейти від моделі виживання до моделі розвитку. Для Європи — шанс стабілізувати східний регіон і створити новий економічний центр зростання.

Водночас поняття “справедливого миру”, про яке говорить українська влада, має принципове значення. Ідеться не лише про припинення бойових дій, а й про створення умов, за яких війна не повториться через кілька років. Без реальних гарантій безпеки жодна економічна стратегія не буде ефективною в довгостроковій перспективі.

Україна як центр майбутнього економічного відновлення

Сьогодні дедалі більше аналітиків порівнюють майбутню відбудову України з планом Маршалла після Другої світової війни. Масштаб необхідних інвестицій уже оцінено в сотні мільярдів доларів.

Проте йдеться не лише про відновлення зруйнованого. Україна має шанс створити сучасну економіку нового типу — з акцентом на цифрових технологіях, оборонній промисловості, “зеленій” енергетиці та інтеграціі до європейського ринку.

Країни ЄС також зацікавлені в цьому процесі. Для них Україна — це великий ринок, транзитний потенціал, людський капітал і стратегічне розташування між Європою і Чорноморським регіоном.

Саме тому питання українського миру дедалі більше перетворюється на питання економічного майбутнього всієї Європи.

Виступ Сергія Марченка у Вільнюсі став значно ширшим, ніж звичайна промова міністра фінансів. Фактично Україна формує новий підхід до розуміння взаємозв’язку війни та економіки: безпека і фінансова стабільність більше не існують окремо одна від одної.

Східна Європа сьогодні переживає період глибокої трансформації. Країни регіону переосмислюють власні економічні моделі, збільшують оборонні бюджети та шукають нові механізми співпраці. І в центрі цього процесу перебуває саме Україна.

Тому слова про “справедливий і тривалий мир” сьогодні звучать не як політичне гасло, а як ключова умова майбутнього розвитку всього регіону. Адже від того, чим завершиться війна в Україні, залежить не лише безпека європейських кордонів, а й те, якою буде економіка Європи найближчими десятиліттями.

Діана Горбачук, Київ