Понад 55% українців вважають демократію найбільш бажаним типом державного устрою

Такі результати дослідження презентував заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Хоча після початку повномасштабної війни порівняно з довоєнним періодом зросла частка громадян, які вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України (з 54% у червні 2021 р. до 66% у вересні 2025 р.), однак у листопаді 2025 р. цей показник став приблизно таким же (55,5%), як і в 2021 р.", - сказав Міщенко.

За його словами, переважає частка тих, хто вважає, що демократична політична система є хорошою для України - 86,5% у 2017 р. і 87% у листопаді 2025 р.

Частка тих, хто вважає хорошою систему, де є сильний лідер, не залежний від парламенту і виборів, зменшилася з 80% у 2017 році до 60% у 2025 році.

Натомість зросла частка громадян, які вважають хорошою систему, де правлять військові або військовий режим - з 12% у 2017 році до 40% у 2025 році. З них 83% вважають хорошою і демократичну систему. За словами соціолога, в умовах війни «влада військових» в Україні переважно сприймається як засіб захистити демократичний устрій, а не альтернатива йому.

Так само серед тих, хто вважає хорошою систему з сильним лідером, не залежний від парламенту і виборів, 83% вважають хорошою демократичну політичну систему.

За даними дослідження, 49% опитаних у 2025 році вважають, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд зможуть забезпечити порядок. У березні 2024 року такої думки дотримувалися 42% опитаних.

Дещо зросла частка тих, хто вважає за доцільне поєднати окремі демократичні процедури із політикою «сильної руки» - з 23% у 2024 році до 27% у 2025 році.

Водночас зменшилася з 19% у 2024 році до 15,5% у 2025-му частка тих, хто вважає, що усю владу та відповідальність має взяти на себе сильний політичний лідер і його політична сила.

Вибираючи між свободою та матеріальним достатком, 47% респондентів віддають перевагу свободі, 30% — матеріальному достатку. У 2010 р. ці показники становили відповідно 32% і 30%, у 2021 р. — відповідно 43% і 31%.

Водночас, вибираючи між свободою та безпекою, респонденти дещо частіше надають пріоритет безпеці: 39% готові в обмiн на безпеку поступитися державi часткою своїх прав та громадянських свобод. 33% вибирають свободу.

При цьому, як відзначив Міщенко, чим нижчим є рівень добробуту респондентів, тим частіше вони віддають перевагу безпеці перед свободою. Так, серед тих, хто «ледве зводить кінці з кінцями», ці пріоритети співвідносяться як 39% і 27%, а серед тих, хто «живе забезпечено», — відповідно 32% і 38%.

Респонденти, які були учасниками бойових дій, значно частіше віддають перевагу свободі (47,5%) перед безпекою (31%). Також учасники бойових дій частіше віддають перевагу свободі (60%) перед добробутом (26%).

Соціологічне опитування проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 11 по 18 листопада 2025 року в межах проєкту «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Опитування методом face-to-face проводилося у на всій підконтрольній уряду території України,  за винятком територій, де ведуться активні бойові дії. Було опитано 2008 респондентів віком від 18 років.

Як повідомлялося, експерти вважають, що проведення виборів або референдумів в умовах воєнного стану, а також одразу після його завершення несе серйозні ризики для легітимності, конституційного ладу та суспільної єдності.

Фото: pixabay