Сьогодні четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Як передає Укрінформ, за чотири роки повномасштабної війни Україна завдала чималих втрат Росії як у живій силі, так і в озброєнні та ворожій техніці.

Так, за даними Генштабу, загальні бойові втрати російських військ в Україні з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2026 року становлять близько 1 261 420 осіб.

Також Сили оборони знищили 11 698 танків, бойових броньованих машин - 24 086, артилерійських систем - 37 560, РСЗВ - 1 654, засобів ППО - 1 305, літаків - 435, гелікоптерів - 348, БПЛА оперативно-тактичного рівня - 145 571, крилатих ракет - 4 347, кораблів / катерів - 29, підводних човнів - 2, автомобільної техніки та автоцистерн - 79 826, спеціальної техніки - 4 074.

За інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, з кінця січня цього року на Олександрівському напрямку Сили оборони відновили контроль над 400 км² території та вісьмома населеними пунктами. Раніше, 20 лютого, Президент Володимир Зеленський заявив, що Сили оборони відвоювали на півдні країни 300 км².

Сирський також навів дані, що минулий рік війни став першим для російської армії, під час якого її людські втрати в Україні перевищили рівень рекрутингу: у 2025 році вдалося мобілізувати та призвати 406 тис. осіб, тоді як загальні втрати росіян загиблими та пораненими склали приблизно 418 тис. солдатів.

Загалом Сирський вважає, що українській армії, попри труднощі на полі бою, вдалося зірвати масштабні наступальні плани ворога у 2025 році, зокрема не допустити захоплення всього Донбасу, територій в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, а також створити буферну зону в Харківській та Сумській областях. Головком також вкотре заперечив заяви верхівки російської армії про нібито переможні завоювання Куп’янська та Покровська.

Водночас, за даними Президента Зеленського, підтверджені втрати України від початку повномасштабного вторгнення Росії становлять 55 тис. загиблих військових, а також є велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти.

При цьому в російському полоні станом на 14 лютого 2026 року перебувають близько 7 тис. українських військових.

Станом на лютий 2026 року проведено 71 обмін полоненими (з 24 лютого 2024 року). Останній масштабний обмін відбувся 5 лютого, тоді повернули додому 150 військових та сімох цивільних.

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, загалом в Україну станом на лютий вдалося повернути 6 422 військових та цивільних.

Крім того, в рамках репатріаційних заходів повернули на Батьківщину 16 747 тіл загиблих (станом на січень цього року).

При цьому країна-агресор продовжує атакувати цивільне населення та інфраструктуру України. Як зазначається у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, станом на лютий 2026 року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинуло понад 15 тис. і було поранено понад 41 тис. цивільних осіб. За даними ООН, цивільні особи гинули та зазнавали поранень у 26-ти з 27-ми адміністративних регіонів України. Загальна кількість загиблих і поранених у 2025 році була на 31% вищою, ніж у 2024 році (2 088 загиблих; 9 138 поранених), і на 70% вищою, ніж у 2023 році (1 974 загиблих; 6 651 поранений). Крім регулярних обстрілів України, Росія також порушувала міжнародне право, страчуючи полонених.

За словами першої леді Олени Зеленської, в Україні за час повномасштабної війни загинули 684 дитини, понад 2 тис. дістали поранення. За попередніми даними, понад 19 тис. українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені Росією. Водночас кількість дітей, яких вдалося повернути з Росії, сягнула двох тисяч.

Як повідомили у Міністерстві культури, станом на 9 лютого 2026 року в Україні через російську агресію зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури.

Крім того, за майже чотири роки повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала або пошкодила в Україні 4358 освітніх та 2530 медичних закладів, що суперечить твердженням російського правителя Володимира Путіна про те, що Росія нібито діє «хірургічним способом» на війні.

За даними Світового банку, за чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. Зокрема, в енергетичному секторі спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.

***

У зв’язку з четвертою річницею повномасштабного вторгнення до Києва приїхали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта. Вони візьмуть участь в офіційній поминальній церемонії, присвяченій чотирьом роковинам повномасштабної війни, відвідають об'єкт енергетичної інфраструктури, пошкоджений російськими ракетними ударами, та проведуть зустріч із Президентом Володимиром Зеленським. Лідери також відвідають зустріч Коаліції охочих, яка відбудеться в Києві.

***

"Згадуючи початок вторгнення і дивлячись на сьогоднішній день, ми маємо повне право сказати: ми захистили незалежність, ми не програли державність, Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир і справедливість. Слава Україні!", - зазначив він.

***

За участі Президента Володимира Зеленського, першої леді та зарубіжних гостей у Софійському соборі відбулися заходи до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

У стінах Софії Київської прозвучала обʼєднана молитва за Україну / Фото: Офіс Президента 1 / 10

Участь у об'єднаній молитві взяли: президент Фінляндії Александр Стубб, президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон й міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.

Президент Володимир Зеленський з іноземними гостями, які прибули до Києва у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення, вшанував пам’ять полеглих героїв.

Зеленський з іноземними гостями на Майдані вшанував пам’ять полеглих героїв / Фото: Офіс Президента 1 / 17

***

Українці вже вистояли там, де інші б не витримали. Про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив у Фейсбуці з нагоди четвертих роковин від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України.

За його словами, вранці 24 лютого 2022 року ворог розраховував на швидку перемогу, "планував зламати нас за кілька днів. Знищити державу. Посіяти страх. Противник не врахував головного — українців. Сили духу. Мужності воїна. Єдності народу".

"У боях за Київ, Чернігів, Харків, Миколаїв, Херсон, Маріуполь ми довели: Україна бореться. І буде боротися. Ми вистояли. І вистоїмо", — підкреслив Сирський.

***

У четверту річницю повномасштабного вторгнення керівник Офісу Президента Кирило Буданов наголосив, що Україні вдалося зберегти державність і побудувати одну з найтехнологічніших армій світу. Про це він написав у Телеграмі.

"Ми втратили багато. Але ми зберегли головне – державність і суб’єктність. Ми нарешті стали за Україну так, як ніхто ніколи не стояв, бо ми знали: тут наш дім, тут усе наше і наше все. Нині ми маємо одну з найтехнологічніших, найбоєздатніших армій світу, ми маємо підтримку партнерів, ми маємо всі шанси здобути належне майбутнє для наших дітей", — написав він.

Буданов зауважив, що Росія розраховувала зламати Україну за кілька днів, але їй це не вдалося. Чотири роки повномасштабного вторгнення Росії, дванадцять років новітньої російсько-української війни не дали глибоко осмислення того, як війна змінила українців як націю. За словами керівника ОПУ, це було ніколи робити, адже український народ мусив битися і захищати державу.

Буданов зазначив, що ці роки стали випробуванням не лише для армії, а й для всієї країни — для економіки, інституцій, суспільства, для здатності українців залишатися єдиними в найскладніші моменти.

"А ще ми маємо пам’ять. Пам’ять про полеглих воїнів – синів і дочок нашого народу, а також тих хоробрих іноземців, які відгукнулися на заклик Києва про допомогу та загинули в боротьбі заради спільних цінностей свободи й через достойний вибір чинити опір варварству. Пам’ять – наш ресурс стійкості й мудрості в ці історичні для України та всього світу часи", — зазначив він.

Водночас Буданов застеріг від ілюзій щодо ворога, від ілюзій, що буде легко.

"Ми маємо жити в реальності, де щодня так потрібне те саме відчуття плеча. Це, мабуть, найголовніший урок російсько-української війни: наша сила в єдності. Тільки разом ми можемо бути сильною державою в боротьбі на незалежність. Пошана всім, хто пліч-о-пліч тримає Україну, хто має за честь називати себе громадянином держави, яка, попри всі похмурі прогнози в лютому 2022 року, продовжує виборювати майбутнє та захищати національні інтереси", — сказав він.

***

Україна загартована у боротьбі з ворогом протягом уже 12 років, зламати нас не вдається, і Росія обов’язково зазнає поразки.

Про це Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила у Телеграмі з нагоди четвертих роковин від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України.

«4 роки повномасштабного вторгнення. 4 роки сміливості. 4 роки нашої стійкості. Загартованої 12 роками боротьби з ворогом. Росія — це країна-терорист, яка вбиває, викрадає і катує наших людей, щоб знищити нас, бʼє ракетами по лікарнях, садочках, школах, щоб залякати нас, знищує нашу енергетику, щоб заморозити і зламати нас. Але їм не вдається і вони обовʼязково зазнають поразки», - наголосила Свириденко.

Вона подякувала Силам оборони, за те, що Україна живе і буде жити, кожному і кожній, хто захищає, допомагає, підтримує і відновлює країну.

***

Міністр оборони України Михайло Федоров назав три пріоритетні цілі оборонного відомства на час війни.

"Щодня кожен українець думає про одне: коли закінчиться війна. Ми хочемо миру більше, ніж будь-хто у світі. Президент, переговорна група, дипломати щодня працюють, щоб його наблизити", - зазначив Федоров у Фейсбуці з нагоди четвертих роковин від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України.

"Але Росія продовжує воювати, бо вірить, що може зламати нас силою та ресурсом. Тому для команди Міністерства оборони Президент поставив чітке завдання — паралельно з дипломатією посилювати оборону так, щоб змусити ворога до миру", — поінформував міністр.

Федоров наголосив: "Наш план війни — це три конкретні цілі: закрити небо; зупинити ворога на землі, у морі та кіберпросторі; позбавити Росію економічного ресурсу воювати".

Захистити цивільних та інфраструктуру, підкреслив Федоров, — це топпріоритет.

***

В Ужгороді в центрі міста відкрили вуличну виставку, присвячену 23 героям, які боронять Україну на фронті. На банерах біля фотопортретів також розміщені історії захисників.

В Ужгороді відкрили вуличну виставку про 23 героїв, які захищають країну / Фото: Юлій Зозуля. Укрінформ 1 / 8

"23 Герої, 23 історії, які захоплюють, вражають і надихають. Вони служать у лавах Нацполіції та патрульної поліції, 94 та 27 прикордонних загонів ДПСУ, працюють рятувальниками, лікарями, капеланами чи допомагають повертати в оселі українців світло та тепло", - йдеться у повідомленні Закарпатська ОВА.

***

В Івано-Франківську відкрили Алею віри і надії, де на спеціальних стендах розміщені портрети захисників, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

У Франківську відкрили Алею віри і надії на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів / Фото: Юрій Рильчук. Укрінформ 1 / 10

Нині там розміщені 96 портретів захисників, які зникли безвісти чи перебувають у полоні з 2022 року. Але навесні експозицію планують розширити, бо загалом у громаді близько 400 військових вважаються зниклими безвісти.

У Меморіальному сквері в Івано-Франківську відбулася також акція "Дзвін пам'яті". На ній вшанували полеглих у російсько-українській війні військовослужбовців . На заході рідним загиблих бійців передали державні нагороди.

У Меморіальному сквері в Івано-Франківську 24 лютого 2026 року відбулася акція "Дзвін пам'яті" / Фото: Юрій Рильчук. Укрінформ 1 / 8

***

У Кропивницькому в рамках заходу-реквієму представили тематичну інсталяцію «Життя до і після».

У Кропивницькому представили інсталяцію «Життя до і після» до річниці повномасштабного вторгнення / Фото: Кропивницька міська рада 1 / 14

Центральним елементом стала тематична інсталяція «Життя до і після» – символічний образ розколотого дзеркала, що уособлює день, який поділив життя українців на дві реальності. Банер і художнє оформлення передають контраст між мирним життям і дійсністю війни.

***

В Одесі на честь загиблих Захисників та Захисниць провели пам'ятну ходу.

Пам'ятна Хода в Одесі на честь загиблих Захисників та Захисниць/ Фото: Ніна Ляшонок. Укрінформ 1 / 7

У Вінниці на площі Тараса Шевченка відбулася спільна міжконфесійна молитва та урочисте покладання квітів до пам’ятного знаку Небесній Сотні та загиблим Героям у російсько-українській війні.

У Вінниці відбулась спільна міжконфесійна молитва за перемогу над агресором / Фото: Вінницька ОВА 1 / 7

У Харкові пролунав реквієм за загиблими захисниками міста.

У Харкові пролунав реквієм за загиблими захисниками міста / Фото: В`ячеслав Мадієвський. Укрінформ 1 / 10

У Брюсселі відбувся марш на підтримку України, організований депутаткою Європарламенту Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн та Фондом Фрідріха Науманна "За свободу".

Учасники маршу пройшли від Європейського парламенту до будівлі представництва ЄС, навпроти якого розгорнули гігантський банер з фотографіями та іменами українських військових, які перебувають у полоні.

У Брюсселі пройшли маршем до місії РФ з фотографіями полонених / Фото: Євген Матюшенко 1 / 8

Серед учасників маршу було багато членів сімей українських полонених. Активісти вигукували лозунги із закликами зупинити Росію та змусити Кремль звільнити бранців.

У четверті роковини початку повномасштабної агресії РФ проти України архітектурний символ Берліна – Бранденбурзькі ворота – підсвітили синім і жовтим кольорами на знак солідарності з українським народом.

Бранденбурзькі ворота у Берліні підсвітили кольорами українського прапора / Фото: Василь Короткий. Укрінформ 1 / 7

У столиці Туреччини на мітингу до четвертих роковин початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну розгорнули 170-метровий прапор України із зображеннями облич захисників, які перебувають у російському полоні або зникли безвісти.

В Анкарі розгорнули 170-метровий прапор України з портретами полонених і зниклих безвісти військових / Фото: Ольга Будник, Укрінформ 1 / 30

У заході в Українському парку в Анкарі взяли участь представники понад двохсот родин полонених або зниклих безвісти бійців, української та кримськотатарської громад, українські дипломати, друзі України з інших країн.

У посольстві України в Туреччині до четвертих роковин від початку широкомасштабної війни провели комеморативний захід за участю іноземних дипломатів та відкрили виставку фотографій, що символізують незламність українського народу в опорі російській агресії.

В Анкарі відкрилася фотовиставка про опір України російській агресії / Фото: Ольга Будник, Укрінформ 1 / 28

Українці, які проживають у Республіці Корея, провели в центрі Сеула мирну акцію протесту та ходу, приурочену до четвертих роковин повномасштабного російського військового вторгнення в Україну.

Учасники акції пройшлися центральними вулицями корейської столиці, розгорнувши 20-метровий Державний прапор України. У такий спосіб активісти вшанували пам'ять жертв російської агресії та вкотре нагадали міжнародній спільноті про незламну боротьбу українського народу за свою свободу, суверенітет і незалежність.

У самому серці Єрусалима – біля Стіни Плачу – уже вчетверте відбулася спільна Молитва за Україну, приурочена до четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення.

За ініціативи українського диппредставництва дипломати разом із громадою, українськими євреями та друзями України розгорнули біля святині тридцятиметровий державний прапор – символ єдності та стійкості нації.

У найбільших містах Нової Зеландії – Веллінгтоні, Окленді та Крайстчерчі – відбулися багатолюдні акції на підтримку України, приурочені до четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення.

Заходи об'єднали українську громаду, новозеландських політиків і представників міжнародного дипломатичного корпусу. Особливу увагу привернув мітинг в Окленді, де виступив віцепрем’єр-міністр Нової Зеландії Девід Сеймур. Також до акцій долучилися представники делегації Європейського Союзу й іноземних посольств.

Посольство України в Китаї провело для дипломатичних представництв іноземних держав у Пекіні захід із вшанування четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення. 

У столиці Ірландії відбувся марш миру та мітинг, присвячений четвертій річниці повномасштабного вторгнення Росії, який об'єднав сотні людей у солідарності з українським народом.

Акція зібрала українців, які наразі проживають в Ірландії, представників ірландського політикуму та членів іноземного дипломатичного корпусу.

У центрі італійської столиці на площі Есквіліно відбулася масштабна маніфестація та хода на підтримку України, приурочена до четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення.

Перше фото: Окрема мотопіхотна Маріупольська бригада