Терни на шляху до власної пенсії

У січні чимало громадян України, які виїхали з тимчасово окупованих територій та проживають на підконтрольній території, не отримали пенсії. Виплати припинилися без жодних пояснень, тож немолоді люди були змушені – по морозу й ожеледиці – добиратися до сервісних центрів ПФУ. Екстриму додавали відключення електроенергії та повітряні тривоги, через які громадяни годинами стояли в чергах.

Чому склалася така ситуація, кого вона стосується і як діяти людям, позбавленим пенсії, – розбирався Укрінформ. Тим більше що серед наших працівників є ті, хто пережив це на собі, зокрема, власкор і переселенець з Луганщини Михайло Бублик, зареєстрований на Черкащині.

Для повноти картини журналісти агенції ознайомилися також із роботою пенсійних установ Тернополя.

ЧЕРКАСИ: ДОВЕДИ, ЩО ТИ ІСНУЄШ

Розповідає власний кореспондент агентства Михайло Бублик.

«Коли пенсію затримали на два дні, трохи здивувався. Коли з’ясував, що дехто зі знайомих також нічого ще не отримали, – попрямував до найближчого відділення «Ощадбанку».

Клеркиня, загадково посміхаючись, без зайвих слів послала мене… до Сервісного центру ПФУ в Черкаській області. Трохи згодом, змилостивившись, повідала, що за день до того приходила клієнтка, заради якої вона таки зателефонувала пенсійникам, і ті коротко відповіли: «Направляйте її до нас». Отже, довелось і мені їхати за вказаною адресою.

Дивно, але знайомства з обслуговуючим персоналом не довелося чекати довго. Тітонька у прозорій кабінці, якій я поскаржився на затримку пенсії, відразу запитала:

- Ви проходили індифікацію?

- Звичайно. В грудні.

Подивившись у мої документи і поклацавши клавіатурою, вона заперечила:

- Неправда, індифікацію ви не проходили.

На моє зауваження, що я як дисциплінований одержувач державних коштів спеціально приходив до «Ощадбанку» і здійснював усі потрібні банківські операції, моя візаві, починаючи дратуватися, відрізала:

- А мали приходити до нас! Тут знаєте, які черги були в листопаді-грудні?

- Звідки мені було те знати?

Тут, мабуть, слід пояснити, що пенсію я почав отримувати в «Ощадбанку» Сіверськодонецька ще до його окупації, і, як внутрішньо переміщена особа, двічі на рік проходив ідентифікацію. А саме: підходив до спеціально виділеного для такої процедури віконця і пред’являв документи. Касирка фотографувала моє обличчя з притуленим до щоки відкритим паспортом. Якщо не було черги (а черг практично ніколи й не бувало), вся операція проходила за пару хвилин (одного разу навіть довелося проходити її у селищі Верховина Івано-Франківської області).

У Черкаси ми перебрались у квітні 2022-го. Тут теж вимагали паспорт, але без фотографування. Три роки ніяких проблем не виникало – і ось…

- Чому ж ви про ці зміни не повідомили?

- Ми повідомляли! – розлютилася співрозмовниця. – В інтернеті треба було дивитись!

- Де саме? На якому ресурсі?

На таке просте запитання жінка не відповіла. Максимум, що вдалося з неї вичавити, що діяли пенсійники згідно з лютневою Постановою Кабміну. Ні номера документу, ані точної дати його опублікування вона не знала (може, хоч тепер сама ознайомиться).

Похід до заступниці начальниці Сервісного центру (сама начальниця була у відпустці) теж не прояснив ситуацію. Довелося звертатися до працівників ПФУ, знайомих ще по Сіверськодонецьку. І – о, диво! – мені одразу повідомили, що дана Постанова за №299 вийшла за підписом тодішнього прем’єра Дениса Шмигаля 11 лютого 2025 року.

У документі багато пунктів, та основний, як на мене – запобігти практиці отримання українськими громадянами, окрім рідної української, ще й ворожої російської пенсії (про що й мені довелося вписувати власноруч у готовий бланк ПФУ: мовляв, ніяких відносин з фінансовими інституціями Московії собі не дозволяю). Саме заради цього рядка тисячі літніх і не вельми здорових людей, які втратили свої домівки, мають тягтися іноді за десятки кілометрів від місць тимчасового (чи це вже назавжди?) проживання. Тим більше, що не в усіх населених пунктах є відповідні установи.

Я вирішив більш детально вивчити нові вимоги для пенсіонерів-переселенців. І ось які нюанси там знайшов.

По-перше, в Постанові дійсно сказано про необхідність ідентифікації пенсіонерів-ВПО, які виїхали з окупованих територій. От тільки «фізична ідентифікація… здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію» («Порядок виплати пенсій…», п. 6 другий абзац). Так я ж ідентифікувався саме в уповноваженому банку. Які до мене претензії?

По-друге, документ приписує цілій низці держустанов вищого рівня «забезпечити надання Пенсійному фонду України інформації про одержувачів пенсій, необхідної для здійснення їх щорічної фізичної ідентифікації». Однією з установ названо Міністерство цифрової трансформації. Уже його-то фахівці могли б запропонувати спосіб надіслати відповідне повідомлення (бодай SMS-кою). Як це роблять оператори мобільного зв’язку, наприклад. Так у них клієнтська база набагато ширша, ніж ВПО з пенсійними книжками.

Ну, і найсмішніше. ПФУ 18 серпня оприлюднив «Способи проходження фізичної ідентифікації пенсіонерів та отримувачів страхових виплат». Так от Фонд задає сам собі запитання: «Кому потрібно проходити фізичну ідентифікацію?» – і дає вичерпну відповідь: «Особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях; тимчасово перебувають за межами України». Тих, хто виїхав на підконтрольну територію, Пенсійний фонд України не згадав.

То що, місцеві управління вирішили проявити ініціативу? Ретельно вирахували кожного, хто не з’явився до них на довге сидіння в чергах, – але повідомити цим людям про небезпеку залишитися без засобів для існування активності вже не вистачило?

* * *

До речі, про засоби для існування – це написано не заради якогось стилістичного ефекту. У п. 8 «Порядку виплати пенсій…» дається таке невимушене пояснення: «Поновлення виплати пенсії… здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України: після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати». Рік без пенсії на законній підставі?!

Мені було обіцяне поновлення в лютому. Якщо внесуть моє прізвище в якийсь додатковий список...»

ТЕРНОПІЛЬ: ПО СНІГОВИХ ЗАМЕТАХ, З ДВОМА ПАЛИЧКАМИ

У сервісному центрі Пенсійного фонду на вулиці Лисенка доволі людно. Своєї черги очікують близько 30 людей – усі вони мають талончики і чекають, поки на табло засвітиться їхній номер. Серед відвідувачів є пенсіонери, які не отримали пенсію в січні і прийшли на ідентифікацію. Одна з них – Наталя Нелюбіна, яка переїхала у Тернопіль з Каховки на Херсонщині.

- У січні вперше з часу повномасштабної війни я не отримала пенсію. Я провела п'ять місяців в окупації, але такого ще не було, – розповідає жінка.

За словами пані Наталі, ці кошти потрібні їй на оплату оренди та на ліки, які постійно мусить приймати.

- У серпні я проходила ідентифікацію, коли змінювала банк, де отримую пенсію. І також писала заяву про те, що не отримую пенсію в РФ. Зараз чекаю у черзі і сподіваюся, що все з'ясую й отримаю кошти, – каже Наталя Нелюбіна.

У черзі знайомлюся з пані Марією, яка приїхала у Тернопіль з Мелітопольського району Запорізької області. Вона очікувала пенсію 17 січня. Коли кошти не прийшли, то попросила доньку дізнатися, що трапилося.

- Я чекаю лише півгодини, черга швидко рухається. Сподіваюся, вдасться все залагодити і гроші прийдуть, – каже жінка.

До нашої розмови приєднуються Ольга і Світлана, які переїхали з Харкова. Вони отримали пенсію в січні, але від знайомих почули, що потрібно пройти ідентифікацію, і вирішили теж прийти.

73-річна письменниця з Кремінної на Луганщині Ганна Гайворонська теж не отримала пенсію у січні.

- На початку великомасштабної війни місяць була під обстрілами. Саме тоді я вперше дізналася, як це – сидіти в квартирі без світла, без тепла і без всяких коштів для існування. Пенсію пересилали на картку, але зняти її було неможливо. Банкомати були розгромлені, банки не працювали. Їсти доводилось усе, що тільки було їстівним. Коли окупанти впритул підійшли до Кремінної, я евакуювалася в Тернопіль. Пам'ятаю, яка я була голодна. Місяць "відʼїдалася", бо давно не бачила ні масла, ні молока, ні овочів. Оформила довідку і стала внутрішньо переміщеною особою на законних засадах. У Тернополі мешкаю вже четвертий рік, і ніколи не було затримок з видачею пенсії. Як правило, мені вона надходила 6 числа кожного місяця. А на початку 2026 року мене чекав неприємний сюрприз, і ні пенсії, ні жодних попереджень чи пояснень я не отримала, – розповідає жінка.

Пані Ганна 8 січня пройшла ідентифікацію в банку, де отримує пенсію, а після цього – у Сервісному центрі Пенсійного фонду.

- У 18-градусний мороз по снігових заметах, з двома паличками я прийшла у Пенсійний фонд, щоб особисто підписати всі необхідні папери. Вже не знаю, коли чекати на пенсію, яку я отримувала востаннє 6 грудня 2025 року. В Тернополі я живу одна, знімаю кімнатку. І я просто не уявляю, як може вижити переселенка поважного віку в чужому місті без всяких засобів для існування. Це просто якесь знущання над людьми похилого віку! Добре, що дочка надіслала кошти, люди допомогли з продуктами. Але як бути тим самотнім стареньким, які не можуть самостійно пересуватися? Щось із нашою людяністю сталося. Було б нормально, аби була в Пенсійному фонді особа, яка хоча б попереджала і роз'яснювала, чого ПФУ хоче від клієнта. А просто так взяти і заблокувати пенсію – це просто жорстоко, – вважає жінка.

Між іншим, у січні пенсії не отримали не лише переселенці, які не пройшли фізичну ідентифікацію у Пенсійному фонді та не написали заяву про те, що не отримують пенсії від РФ. В таких умовах опинилися пенсіонери, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, та ті, хто виїхав за кордон.

Як пояснює юристка ГО "Донбас SOS" Наталія Юрлова, відповідно до постанови Кабміну №299 від 11 лютого 2025 року, усі три категорії пенсіонерів для продовження отримання пенсій раз на рік, до 31 грудня, повинні пройти фізичну ідентифікацію у Пенсійному фонді. Також один раз, до 31 грудня 2025 року, потрібно було написати заяву про те, що вони не отримують пенсії у РФ. Ця вимога діє для усіх пенсіонерів, незалежно від того, є вони ВПО чи ні.

- Варто зазначити, що у випадку з пенсіонерами, які проживають на підконтрольній Україні території, проходження фізичної ідентифікації не є обов'язком самих пенсіонерів. Це повинен був зробити Пенсійний фонд, адже якщо людина проживає в Україні, вона залишає слід, користуючись банківськими послугами чи отримуючи пенсію на Укрпошті, – розповідає Наталія Юрлова.

За її словами, ситуація, яка сьогодні склалася, свідчить, що не всі пенсіонери були поінформовані про ці вимоги законодавства. Протягом року на сторінках Пенсійного фонду було кілька повідомлень, але не всі пенсіонери з ними ознайомилися. Можливо, потрібно було провести адресне інформування за допомогою смс чи дзвінків, зазначає Юрлова.

Варто зауважити, що через зміни у законодавстві не отримали грошей у січні не лише ті ВПО, які отримували пенсії до переміщення з ТОТ, а й особи, які оформили виплати вже на новому місці проживання і не мали жодних можливостей оформити пенсію від РФ.

- Наша організація зараз фіксує звернення від різних категорій пенсіонерів, в тому числі і від учасників бойових дій, які були звільнені з військової служби через поранення й отримують пенсію в зв'язку з інвалідністю. Виходить, що вони також мали пройти ідентифікацію та подати заяву про неотримання пенсії від РФ. Хоча ця людина, яка до нас звернулася, вийшла на пенсію вже після того, як перемістилася із тимчасово окупованих територій. Багато таких випадків і серед звичайних пенсіонерів, які вийшли на пенсію вже після переміщення, але повинні доводити, що не отримують виплат у РФ, – зазначає Наталія Юрлова.

За її словами, на "гарячу лінію" ГО "Донбас SOS" приходять також повідомлення про випадки, коли в столиці пенсію не отримали люди, які проходили ідентифікацію у вересні.

ПРАВОЗАХИСНИКИ: ПФУ ПЕРЕКЛАВ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЛАСНІ ЗБОЇ НА ПЕНСІОНЕРІВ

Тим часом представники майже 50-ти правозахисних, громадських організацій і благодійних фондів вважають неправомірним припинення пенсійних виплат громадянам України в січні 2026-го. Вони звертаються із закликом терміново вжити заходів для їх відновлення.

«Ситуація, що склалася, має катастрофічний характер. Пенсіонери, зокрема особи старшого віку та особи з інвалідністю, в тому числі які мають статус учасника бойових дій, без будь-якого попередження залишилися без єдиного джерела доходу. До цих категорій відносяться також діти загиблих військових, які отримують пенсію по втраті годувальника», – йдеться у зверненні.

У ньому наголошується, що люди змушені особисто звертатися до органів Пенсійного фонду України, годинами чекати в чергах біля сервісних центрів ПФУ, що створює реальні загрози життю і здоров’ю та унеможливлює належну реалізацію права на пенсійне забезпечення та соціальний захист.

У заяві зазначається, що органи ПФУ в обґрунтування своїх дій посилаються на постанову Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №299 “Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Разом із тим, відповідно до пункту 5 Постанови, саме на органи ПФУ, а не на пенсіонерів, покладено обов’язок до 31 грудня 2025 року забезпечити проведення заходів щодо підтвердження інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Однак із численних звернень та скарг громадян випливає, що ПФУ не вжив необхідних заходів та фактично переклав відповідальність за власні організаційні й технічні збої на пенсіонерів, які перебувають у вкрай уразливому становищі.

В заяві, зокрема, зазначається, що пенсіонери не змогли пройти ідентифікацію в грудні 2025 року через технічні несправності порталу ПФУ.

Правозахисники звертають увагу на відсутність механізму подання заяви для маломобільних осіб, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду та/або допомоги в самообслуговуванні і пересуванні.

Вони також наголошують на відсутності належного інформування. Припинення виплат відбулося без попередження та без пояснення шляхів відновлення, що прямо суперечить вимогам Постанови №299. Більше того, є випадки, коли пенсіонерам припинили виплату пенсії, незважаючи на те, що вони особисто проходили фізичну ідентифікацію в ПФУ.

З грудня 2025 року правозахисники звертали увагу ПФУ на високий ризик масового припинення виплат. Не отримавши належної відповіді, направили до Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України 22 січня 2026 року колективне звернення з описом ситуації та проханням негайно вирішити проблему припинення виплат пенсіонерам.

З огляду на відсутність дій з боку ПФУ та Міністерства, підписанти закликають Уряд України невідкладно забезпечити автоматичне поновлення виплати пенсій, усунути технічні та організаційні збої в роботі ПФУ й забезпечити чіткі, доступні та недискримінаційні механізми підтвердження інформації без покладання надмірного тягаря на пенсіонерів.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до уряду з вимогою спростити процедуру ідентифікації пенсіонерів-ВПО та продовжити строки підтвердження, що вони не отримують пенсію від органів РФ.

За його словами, пенсіонери ВПО, яких на обліку понад 1,3 мільйона, масово залишилися без пенсій у січні.

У Міністерстві соціальної політики, сімʼї та єдності заявили, що станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів.

У відомстві зазначили, що від початку 2026 року частині з них пенсії поновили і виплатили вже у січні, а ще понад 48 тисяч осіб отримають поновлені пенсії у лютому.

Михайло Бублик, Юлія Томчишин, Ольга Коростельова