Тотального стеження не буде: у МВС роз'яснили, що фіксуватиме система відеокамер у публічних місцях

Тотального стеження не буде: у МВС роз'яснили, що фіксуватиме система відеокамер у публічних місцях

Укрінформ
Законопроєкт “Про Єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки”, який був нещодавно зареєстрований у Верховній Раді, по своїй суті не стосується тотального стеження за усіма громадянами, у тому числі за журналістами і активістами.

Про це у відеоподкасті МВС на тему “Система відеомоніторингу”, який транслювався у Фейсбуці відомства, заявив заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, передає кореспондент Укрінформу.

“Якщо ми говоримо про камери відеоспостереження, які знаходяться у місцях загального користування, то це (питання — ред.) буде передбачено саме цим законом - і норми використання, і норми встановлення, і порядок, і обмін інформацією тощо. І у цьому випадку некоректно говорити про те, що цей законопроєкт дозволить тотально слідкувати за всіма - за активістами, журналістами. Це трошки ситуація, яка непоєднана”, - пояснив він.

Читайте також: У КМДА - про «нагляд з Китаю»: Система відеоспостереження столиці застосовує власну закриту мережу

Відповідаючи на питання про історію щодо стеження за журналістами Bihus.Info, заступник міністра зазначив, що у цьому розслідуванні йшлося про камери відеоспостереження, які знаходяться у закритих приміщеннях. За його словами, це питання не підлягає під дію цього законопроєкту.

Тимченко зазначив, що доступ до цих камер відеоспостереження матимуть виключно визначені посадовці.

Відповідаючи на питання, якими будуть функції у цих співробітників і як контролюватиметься їхня робота, він заявив, що отримання будь-якої інформації з цієї системи логується, і її можна переглянути.

“Якщо ви бачите, що певна інформація з'являється у ЗМІ, то можна перевірити, звідки (пішло — ред.) джерело цієї інформації, і хто отримував доступ і, відповідно, притягнути цього співробітника до відповідальності. Сьогодні технічні спроможності для того, щоб відслідкувати це, є”, - розповів заступник міністра.

Представник МВС підтвердив, що людям із відповідним доступом не вдасться погратися у приватних детективів.

Читайте також: Майже 40 тисяч камер: у поліції розповіли, як працює зараз система відеоспостереження

Відповідаючи на питання, чи буде реалізовано можливість за допомогою камер фіксувати порушення щодо переходу дороги пішоходами у нестановленому місці і надсилати їм штрафи за ці порушення, заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов сказав, що ці відео можуть використовуватися і у разі (перевірки щодо — ред.) порушень ПДР та скоєння будь-яких адміністративних чи кримінальних правопорушень.

“І у тому числі — щодо притягнення до відповідальності пішоходів. Але я вимушений визнати: ресурсів НПУ не вистачить, щоб кожному пішоходу додому присилати відповідний адмінштраф. Ні, звичайно, якщо це буде тягнути за собою якісь наслідки, наприклад, якусь ДТП, то це відео будуть детально вивчати слідчі, і відповідні підрозділи превенції будуть давати йому оцінку”, - заявив Нєбитов.

Відповідаючи на питання, чи будуть відеозаписи транслюватися у мережу в режимі реального часу, Тимченко запевнив, що це — неможливо.

Читайте також: В Україні торік зросла ефективність розкриття тяжких злочинів - Нєбитов

“Якщо у наших громадян є побоювання щодо того, що інформація буде розповсюджуватися, то сьогодні дійсно можна перевірити у Інтернеті — є велика кількість відкритих доступів, і це не ті камери відеоспостереження, які відносяться до системи МВС або до критичної інфраструктури тим більше, або до інших правоохоронних відомств. Тобто, це можуть бути приватні підприємства, певні установи, яким зручно, щоб їхня інформація транслювалася”, - розповів заступник міністра внутрішніх справ України.

За його словами, якщо на відеонагляд, який ці приватні структури здійснюють, наприклад, може потрапляти інформація про об'єкти критичної інфраструктури, то такі камери блокуються, і вони не мають права транслювати інформацію онлайн тощо.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня були опубліковані дані прихованої зйомки, де видно, що нібито співробітники проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info вживають заборонені речовини.

Того ж дня керівник Bihus.Info Денис Бігус записав заяву щодо оприлюднення в мережі провокативного відео про вживання його співробітниками заборонених речовин та заявив про незаконне стеження і прослуховування. Також він повідомив про кадрові зміни.

Служба безпеки України відкрила провадження за фактом незаконного прослуховування і відеозйомки представників Bihus.Info.

5 лютого журналісти Bihus.Info заявили, що за ними стежила СБУ.

СБУ зреагувала на заяви журналістів Bihus.Info про стеження та ухвалила кадрові рішення щодо Департаменту захисту національної державності. Зокрема, звільнила його керівника Романа Семенченка.

Верховна Рада вирішила викликати голову СБУ Василя Малюка для заслуховування справи щодо тиску на працівників проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info.

Офіс генпрокурора доручив ДБР вести досудове розслідування у справі про стеження за журналістами Bihus.infо.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-