У НАТО відзначили взаємну користь діалогу Альянсу з Україною у технологіях та інноваціях

У НАТО відзначили взаємну користь діалогу Альянсу з Україною у технологіях та інноваціях

Укрінформ
Російська війна проти України стала додатковим свідченням важливості поєднання сучасних технологій із «традиційною» зброєю на полі бою, тож досвід, який ЗСУ здобувають кожного дня у жорстоких боях із загарбниками, є дуже цінним для розвитку власних систем стримування й оборони НАТО.

Про це розповів помічник генерального секретаря НАТО з нових викликів з безпеки Девід ван Віль, відповідаючи на запитання Укрінформу під час презентації Діалогу високого рівня з інновацій НАТО-Україна.

Діалог було започатковано минулого тижня в брюссельській штаб-квартирі Альянсу за участі віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайла Федорова.

«Ми стоїмо поряд із вами, і не чекаємо якоїсь конкретної віддачі від кожного елементу допомоги, яку ми надаємо Україні. Але користь для НАТО у цьому є очевидною. Тому що ви зараз набуваєте новий і дуже швидкий досвід, з використання новітніх технологій, - що з них працює, а що ні. Ваші Збройні сили набувають дійсно унікальні знання, як працює ця техніка, як її краще використовувати, щоб управляти тими ж дронами. Тому що наприкінці важливими є не лише технології, як такі, але й можливість їх практичного застосування», - зауважив представник Альянсу.

Читайте також: Головною гарантією для України має стати членство у НАТО – Єрмак

«Ми говоримо про концепцію такого застосування. У цьому ми маємо дуже багато чого навчатися від України. Безумовно, це також відкриває нові можливості певним компаніям з країн-союзниць, які надають свої послуги для України, але натомість отримують важливий «інсайт», що саме вони мають покращити, щоб отримувати переваги», - додав Девід ван Віль.

Він зауважив, що агресія Кремля проти Грузії у 2008 році та проти України у 2014 році стали для НАТО «сигналом до пробудження». Союзники почали послідовно зміцнювати власні спроможності стримування й оборони, оскільки побачили екзистенційні загрози біля власних кордонів. Саме тоді була поставлена мета досягнення рівня витрат на оборону у 2% від ВВП, вперше на східному фланзі, у країнах Балтії та у Польщі, були розміщені бойові підрозділи НАТО.

Читайте також: Німеччина розгорне систему Patriot у Литві для захисту саміту НАТО

«Всі ці заходи, за визначенням, піддалися випробуванню, коли у лютому минулого року почалося вторгнення (Росії в Україну – ред.). Нам дійсно було важко уявити такого роду широкомасштабну війну в Європі. Але це відбулося. Вона не завершиться за кілька місяців, і, так, ми потребуємо всі ці матеріали, які ми нині бачимо на полі бою, з метою вистояти та оборонятися тривалий час... На додаток, союзники постачають велику кількість (зброї) для України, щоб вона могла повернути свої території. Все це дійсно вимагає переосмислити шлях, яким ми все це організовуємо», - сказав помічник керівника Альянсу.

Читайте також: НАТО і Україна поглиблюватимуть партнерство в технологіях та науці

Як вже повідомлялося, від початку російського вторгнення НАТО та країни-союзниці надають Україні суттєву політичну та військову допомогу, для забезпечення її права на самозахист від агресії, відповідно до Хартії ООН.

Повний текст бесіди з помічником Генерального секретаря НАТО з нових викликів з безпеки читайте завтра на сторінках Укрінформу.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-