Незалежності – 30: фотомиттєвості науки і техніки

Незалежності – 30: фотомиттєвості науки і техніки

Укрінформ
Попри складні умови для розвитку вітчизняної науки впродовж років незалежності українські вчені стали авторами багатьох розробок і відкриттів, визнаних інноваційними в усьому світі.

Пропонуємо переглянути деякі яскраві миті науково-технічної історії незалежної України – на світлинах Укрінформу.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Український транспортний літак Ан-225 «Мрія» під час повернення зі свого першого комерційного рейсу до Австралії. 2016 рік.

Україна – домівка найбільшого та найпотужнішого у світі транспортного літака.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Гелікоптер "Надія" на аеродромі "Мокре". 2017 рік.

Запуск першого вітчизняного гелікоптера відбувся у Запорожжі 2018 року. "Надiя" призначена для патрулювання доріг, моніторингу трубопроводів і газопроводів, для використання підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій, санавіації, Держприкордонслужби і для інших оборонних цілей. Гвинтокрил на 70% побудований з композитного матеріалу, що робить його більш легким. Максимальна висота, на якій гвинтокрил може здійснювати польоти, становить 5 тисяч кілометрів, дальність польоту – 720 кілометрів. 

Фото: Микола М'якшиков
Фото: Микола М'якшиков

Ракетоносії, які вже вивели супутники на орбіту, в Дніпропетровську на держпідприємстві "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова". 2008 рік.

28 березня 1999 року з плавучої платформи «Одісей», яка перебувала на екваторі в Тихому океані, відбувся перший пуск ракети-носія «Зеніт-3SL», розробленої КБ «Південне» та виробленої ВО «Південний машинобудівний завод».

Колективу фахівців космічної галузі за створення ракети-носія «Зеніт-3SL» було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер та Леонід Каденюк на церемонії нагородження переможців стипендіальної програми "Завтра.UA" у Києві. 2007.

Леонід Каденюк за своє життя був льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом та письменником, а в історію увійшов як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності.

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер – перша астронавтка NASA українського походження. Вона була другою людиною і першою жінкою, яка розгорнула український прапор на орбіті Землі.

Фото: Володимир Песляк
Фото: Володимир Песляк

Інженер дослідного заводу Львівського фізико-механічного інституту імені Г. Карпенка Людмила Ващенко з електричним зондом. Львів. 1994 рік.

До проведення міжнародного космічного експерименту "Коронас", у якому вперше взяла участь Україна як самостійна держава, безпосередньо були причетні вчені та спеціалісти Львівського фізико-механічного інституту імені Г. Карпенка. Вони виготовили бортовий телескоп, яким могла скористуватись станція "Фобос". Із його допомогою дослідили коливання спектра яскравості Сонця у трьох спекторальних діапазонах. 

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Під час випробування нової розробки іонно-плазмового двигуна для космосу у вакуумній камері. 2021 рік.

Понад два роки у Харкові вчені з Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» спільно з акціонерним товариством FED створювали іонно-плазмовий двигун, який за своїми характеристиками перевершить ті, що існують. Однак, кажуть розробники, цьому передували десятиріччя теоретичних напрацювань вишу. А наразі дослідний зразок, «серце» для супутників і космічних кораблів, випробовують у не менш унікальній для країни лабораторії.

Фото: Сергій Аніщенко
Фото: Сергій Аніщенко

Онлайн-трансляція операція з використанням електрозварювальних технологій за допомогою апарату ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" у Києві. 2012 рік.

Ідея зварювання живих тканин з'явилася серед вчених Інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона – сина винахідника різних методів електрозварювання, – були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Провідний науковий співробітник Інституту неврології психіатрії та наркології НАМН України Анатолій Малихін з пацієнткою під час демонстрування роботи приладу неінвазивної скринінгової системи діагностики АМП. 2016 рік.

Провідний науковий співробітник Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, доктор медичних наук Анатолій Малихін спільно з ТОВ НПК «Біопромінь» і його директором Анатолієм Пулавським створили (у середині 2000-х) неінвазивний аналізатор крові – апарат «Біопромінь» (АМП), який може робити аналіз крові більш ніж за 130 показниками, водночас не використовуючи ні краплі крові пацієнта. Похибка не перевищує 2%, як і у звичайному аналізі крові. Прилад без забору крові видає дані упродовж 180-720 секунд. Він не має аналогів у світі.

Фото: Сергій Аніщенко
Фото: Сергій Аніщенко

Медперсонал під час видалення великої пухлини серця з використанням відеоторакоскопії в операційній ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України" у Києві. 2015 рік.

У Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова першими на теренах СНД започаткували проведення малотравматичних ендоскопічних операцій на серці з мінімальним розрізом. Йдеться про виконання мініінвазивних пластичних втручань на клапанах серця з використанням відеоторакоскопії.

Фото: Микола Лазаренко
Фото: Микола Лазаренко

Наймолодший доктор фізико-математичних наук в Україні Ольга Броварець. 2017 рік.

Ольга Броварець, науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, вирахувала закономірність, з якою пари хромосом з мутацією вбудовуються в ДНК людини, в результаті чого виникають небезпечні і смертельні хвороби, зокрема рак.

Це відкриття у майбутньому дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.

Вчена (разом з доктором біологічних наук Дмитром Говоруном) стала лауреаткою Міжнародної премії Scopus Awards Ukraine 2016 року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій».

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Вчені з Харкова розробили кишеньковий пристрій, що перетворює воду на антисептик.

Санітайзер, за допомогою якого можна вбити 99,9% шкідливих мікроорганізмів – бактерій, грибків, вірусів, – створили в харківському Інституті мікробіології й імунології імені І.І. Мечникова. Маленький пристрій за секунди перетворює воду на антисептик і знезаражує посуд, продукти, поверхні.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Лікар демонструє магнітну насадку, поєднану з гнучким зондом, під час презентації комплекту магнітного інструменту для вилучення осколків у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону у Харкові. 2016 рік.

Над комплектами магнітних інструментів для витягання осколків снарядів з тіл поранених вчені Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України почали працювати з початку АТО. Устаткування виготовлене з титану. Магніт має дві насадки різного діаметру, а також гнучкий інструмент, що дає змогу витягувати осколок з будь-якої рани. За допомогою цієї розробки лікарі можуть швидко знаходити осколки в тілі поранених, а також максимально безболісно й ефективно видаляти їх навіть в польових умовах.

Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак

Демонстрація роботи нового мобільного цифрового рентгенодіагностичного кабінету в Ужгороді. 2021 року.

Два сучасні рентген-кабінети розробили в Харкові спеціально для області з гірськими територіями. Діагностичні мобільні центри виготовлені на базі автомобіля Mercedes Sprinter, що додає їм маневреності, дає змогу добиратися до найвіддаленіших куточків.

Серед показових особливостей – те, що пацієнт під час діагностики отримує мінімальну дозу опромінення, за годину апарат може продіагностувати до 50 осіб, він перезавантажується за 30 секунд. За допомогою вмонтованого 4G-зв'язку, рентген-станція цілодобово може передавати знімки лікарю. Завдяки технологіям, лікар отримує знімок вже відкоригований програмою, деталізований, лікар може бачити всі волокна на легенях.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Танк «Оплот» в цеху ДП «Завод імені В.О. Малишева» у Харкові. 2017 рік.

Зіштовхнувшись із необхідністю боронити свою Незалежність зі зброєю в руках, Україна останніми роками зробила потужний ривок у розробленні озброєння. Війна спонукала до розвитку оборонно-промислового комплексу, створення декількох новинок, які оцінили й у світі.

Український танк «Оплот» вважають одним із найкращих зразків сучасного танкобудування.

Він призначений для ураження вогнем усіх видів наземних (надводних) і низколетючих на малих швидкостях повітряних цілей в умовах вогневої протидії супротивника.

Реалізація широкого кола бойових завдань можлива у різних кліматичних, метеорологічних і дорожніх умовах в діапазоні температури довкілля від мінус 40 °C до плюс 55 °C, відносній вологості повітря до 98 % за температури плюс 25 °C, висоті до 3000 м над рівнем моря і запиленості повітря, що зустрічається під час реального  експлуатування.

Він створений на базі Т-84 – першого українського танка часів Незалежності.

Фото: Микола Лазаренко
Фото: Микола Лазаренко

Ракетний комплекс "Вільха" на полігоні під час вогневих випробувань на Херсонщині. 2018 рік.

Фото: Олег Петрасюк
Фото: Олег Петрасюк

Учасники випробувань бронежилетів Корсар М3м і Корсар М3мк науково-виробничого підприємства "ТЕМП-3000" бойовою зброєю у стрілецькому тирі у Києві. 2015 рік.

Фото: Андрій Кравченко
Фото: Андрій Кравченко

Броньовані машини "Дозор-Б" під час військового параду з нагоди 25-ї річниці Незалежності України на Хрещатику.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

БТР-4МВ1 «Буцефал» під час XV Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2018» у Києві.

Фото: Олег Петрасюк
Фото: Олег Петрасюк

Багатоцільовий броньований автомобіль "Козак", що розробили у конструкторському бюро ЗАТ НВО "Практика". 2016 рік.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

У 2020 році КБ «Луч» представило макет розвідувально-ударного БПЛА «Сокіл-300». Комплекс призначений для ведення розвідки та завдавання ударів на оперативну та тактичну глибину противника. Корисне навантаження, яке може нести БПЛА, становить 300 кг. Тобто це еквівалент чотирьох протитанкових ракет типу «Бар’єр», які розробили та виготовляють на підприємстві. Максимальна злітна маса «Сокола» становить 1130 кг, максимальна швидкість — 210 км/год, тривалість польоту — 26 годин, а його максимальна дальність — 3300 км; озброєний чотирма крилатими керованими ракетами з дальністю ураження до 10 км.

Фото: Олена Худякова
Фото: Олена Худякова

АН-БК-1 «Горлиця» – багатофункціональний безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення повітряної розвідки вдень та вночі; ураження цілей бортовим озброєнням. 2017 рік.

Фото: Юлій Зозуля
Фото: Юлій Зозуля

Державне підприємство “Одеський авіаційний завод” розробило та виготовило дослідний зразок мобільної лабораторії технічного діагностування авіаційної техніки для Повітряних сил ЗСУ. Призначення лабораторії – дослідження технічного стану літаків та вертольотів, їхніх двигунів та складників у авіаційних підрозділах ПС та на авіаційних ремонтних заводах для визначення можливості продовження їхнього життєвого циклу.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Чоловіку налаштовують протез, укомплектований унікальними колінними вузлами вітчизняного виробництва, у Києві. 2016 рік.

Через війну ще для однієї галузі – протезно-ортопедичної – гостро постало питання вітчизняних комплектуючих і розробок. Так, зокрема, Україна вперше за роки незалежності була представлена як виробник колінних вузлів та комплектуючих виробів до протезів нижніх кінцівок вітчизняним виробником ТОВ «Парашар Індастріз» на «Міжнародній спеціалізованій виставці ортопедичної та реабілітаційної техніки OTWORLD 2016».

Фото: Іван Тихий
Фото: Іван Тихий

Учасники 12-ї Української антарктичної експедиції під час церемонії проводів на станцію "Академік Вернадський". 2007 рік.

25 років тому для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей із появою української антарктичної станції "Академік Вернадський". Окрім престижу України на світовій арені, це також можливість для наших науковців долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, “озонову діру”, динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов тощо. У 2018 році почалася модернізація станції, як сподіваються у МОН, це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. 

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко на місці знайденого непограбованого поховання скіфського воїна, вік якого близько 2500 років, на острові Хортиця у Запоріжжі. 2020 рік.

Українським археологам за роки незалежності вдалося зробити велику кількість відкриттів. А знайдені під час розкопок артефакти «розповіли» вченим досі невідомі таємниці української землі.

Фото: Сергій Пустовіт
Фото: Сергій Пустовіт

Свині на експериментальній базі Полтавського інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. 2015 рік.

Полтавський інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН – єдина в Україні спеціалізована науково-дослідна установа, яка комплексно займається розробленням проблем теорії та практики ведення свинарства. Тутешні науковці вивели численні високопродуктивні генотипи свиней, яких нині з успіхом розводять у більшості господарств України.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Мала академія наук України у 2020 році відкрила перший Музей науки. Тут можна познайомитися із науковими відкриттями, дослідженнями та новими технологіями, що пов’язані з повсякденним життям. Музей розташовано в павільйоні №23 “Наука” на території ВДНГ у Києві. 

За матеріалами Укрінформу та інших ЗМІ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-