Брак інформації про Україну небезпечніший навіть за дезінформацію – експерт
Про це говорили учасники публічної дискусії на тему «Сучасна Україна в європейському інфопросторі. Як медіакультура будує імідж України за кордоном», що відбулася в неділю, 8 серпня, в Маріїнському парку Києва, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Останні дослідження показують, що треба перезавантажувати бачення українців самих себе і те, які символи ми вважаємо українськими. Український інститут майбутнього провів невелике дослідження і з’ясував, що українці вибирають для репрезентації себе такі символи, як прапор, гімн, герб, мова, українські пісні, національна кухня, вишиванка, природа і визначні постаті - як Тарас Шевченко, Леся Українка, Андрій Шевченко… І у нас немає таких символів, які би показували нашу сучасність або наше майбутнє», - зазначила, зокрема, менеджерка Національного проєкту з медіаграмотності при МКІП Валерія Ковтун.
Своєю чергою заступниця генерального директора та креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська зауважила, що брак інформації про Україну є більш небезпечним навіть за дезінформацію. Крім того, ми маємо бути свідомими, що, відповідно до дослідження сприйняття України в країнах ЄС, яке кілька днів тому презентували на «Форумі 30», понад 80% опитаних взагалі нічого не знали про Україну. Тільки третина мала якісь знання, і ці знання були позитивні.
«Багато респондентів визнавали, що їм бракує довіри до того образу, який транслюється через медіа і через офіційні канали, наприклад, нашими посадовцями, офіційними представниками держави. І дуже потрібна неформальна комунікація – безпосередня комунікація людей. Чим більше до України буде приїздити людей – з туристичною чи бізнесовою метою, тим краще і швидше буде формуватися позитивне відношення і позитивний образ України. Потрібні позитивні, альтернативні наративи про Україну – і найкраще це потрібно втілювати через культурну дипломатію, коли ми розповідаємо про те, якою багатогранною є історія і культура України, її спадщина, сучасна культура, коли ми говоримо про напрацювання і здобутки України як частини європейського простору», - вважає Філевська.
Участь у дискусії взяв спеціально запрошений гість граф Грегор Розумовський - нащадок останнього гетьмана Кирила Розумовського, засновник громадської організації Reality Bites Initiative у Відні, що займається питаннями дезінформації та просуванням українських наративів в Австрії.
«Я дуже ретельно вивчав ЗМІ Німеччини, Франції, Австрії, і мені знайомі ті упередження, які там виникають щодо України. Ви будете здивовані, та імідж України та українців у цих ЗМІ є хорошим, особливо щодо українців… Цікаво, що Україну як незалежну країну, як націю вже визнали в цих медіа з 2014 року. І так вона там сприймається. І, як не прикро говорити, це відбулося завдяки конфлікту та воєнним діям на сході України. Це було позитивним наслідком цих подій», - сказав Розумовський.
Водночас він навів приклад щодо нових підходів у комунікації з Європою.
«У мене є четверо доньок. І дві з них приїхали до України. Не тому, що тут чудовий Маріїнський палац чи якісь прекрасні екскурсії. А тому що Київ – це центр андеграунду і техносцени, і їх це цікавить. Це якраз засвідчує розвиток культури і допомагає побудувати зв’язки між молодими українцями та молодими австрійцями», - констатував Розумовський.
Гість також додав, що впродовж останніх 10 років досліджував застосування багаторівневої пропаганди в соціальних медіа. І дуже важливо користувачам соціальних медіа грамотно пояснювати, де саме відбувається впровадження неправди.
«Саме цим займається наша громадська ініціатива Reality Bites Initiative - пошуком таких фактів дезінформації, які присутні в соціальних медіа. На жаль, ми бачимо, що ці факти дуже часто стосуються саме України», - зауважив Розумовський.
Захід відбувся просто неба - у Літньому театрі Маріїнського парку під супровід творів австрійського та українського композиторів Моцарта і Бортнянського у виконанні національного ансамблю солістів «Київська камерата».
Організатори заходу - Міністерство культури та інформаційної політики, Фільтр - Національний проєкт з медіаграмотності при МКІП за підтримки міжнародної організації IREX та Посольства Великої Британії.
Як повідомляв Укрінформ, 3 серпня Міністерство культури та інформаційної політики презентувало національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр”, який об’єднує зусилля громадського сектора і держави в напрямку медіаграмотності і має посприяти тому, щоб тема медіаграмотності стала центральною як для органів державної влади, так і для медіа.
