Чому новий «рекорд» смертності від ковіду в Україні – не останній

Чому новий «рекорд» смертності від ковіду в Україні – не останній

Укрінформ
Головний чинник сумної статистики – це, звісно, поширення небезпечнішого штаму «британця». Хоча не слід відкидати й інші

В Україні новий сумний рекорд – минулої доби було зафіксовано найбільше смертей від коронавірусної інфекції, 333. Це вперше за весь час епідемії кількість смертельних випадків перейшла позначку 300. І це вже вдруге побито рекорд минулого року, коли 11 грудня було зафіксовано 285 смертей. Вперше – за добу 16 березня.

Останні тижні і медики, і аналітики, які відстежують ситуацію, тільки й б’ють на сполох з приводу того, наскільки критичною зараз є ситуація в Україні із поширенням інфекції. Нинішні цифри вкотре нагадують нам усім – потрібно готуватися до найгіршого розвитку подій і максимально берегти себе та своїх близьких. Тим паче, що головна експертка ВООЗ з реагування на COVID-19 Марія Ван Керкхове повідомила про зростання тижневих показників смертності від COVID-19 по всьому світу вперше за останні півтора місяці.

Мутований «британський» штам сам мутував в Україні

Про значне зростання смертності від ковіду раніше повідомляли аналітики з Національної академії наук. При цьому вони зазначили, що осінні максимуми по добовій смертності включали в себе давніші випадки – бо дані вносили із запізненням, інколи на кілька тижнів. І насправді середньотижневе число зареєстрованих смертельних випадків ніколи не перевищувало 205 нових смертей на день. Але ж нинішні цифри вже відображаються без затримок, що вказує на вищий рівень смертності весняної хвилі.

Таку ситуацію насамперед пов’язують із «британським» штамом, який поширився вже по всій території України, розповів Максим Степанов під час брифінгу. Раніше дослідники з Ексетерського університету (Англія) на основі спостереження за 55 тисячами пацієнтів з ковідом встановили, що цей штам є не лише більш заразним, а й більш смертоносним – на 64%. Навіть більше – експерти Інституту молекулярної біології та генетики повідомили, що на території України «британський» штам теж змінився. Це встановили на основі секвенування (виділення) 19 зразків, відібраних у хворих з Івано-Франківська, з початком там спалаху, і Києва.

«Модифікований "британець" відрізняється від попередника, вперше виявленого у Лондоні в грудні 2020 року, критичними змінами у ділянках вірусу, що відповідають за швидкість розмноження вірусу в клітині та реактивність імунної системи людини», – повідомили учені. Вони припускають, що якраз комбінація модифікованих штамів «британця» спричинила нинішню хвилю епідемії і є поясненням дедалі частішого виявлення випадків повторного інфікування людей. З висновками науковців щодо нової хвилі захворюваності, яка спричинена новим для України штамом коронавірусу та характеризується більш важкими клінічними проявами, погодилися і представники ВООЗ, які відвідали інститут.

Ковід не «помолодшав»? У МОЗ стверджують, що вікова структура захворюваності майже не змінилася

Хто ж нині частіше хворіє на ковід та частіше помирає від нього – наразі оцінити складно, адже з різних джерел надходить різна інформація. Приміром, міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що зараз зростає кількість госпіталізацій людей 30-40+ років. Частина лікарів теж повідомляє, що ковід, за їхніми спостереженнями, помолодшав. А от головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко спростував таку інформацію. «Останнім часом було багато інформації про те, що на коронавірус стали більше хворіти молоді люди, на відміну від 2020 року, коли хворіли переважно люди віком 60+. Ми проаналізували помісячно вікову частку хворих із серпня 2020 року до березня 2021 року. Такий самий аналіз зробили і щодо вікової частки померлих із діагнозом "коронавірусна хвороба". І побачили, що в Україні структура захворюваності за віком майже не змінилася», – повідомив Ляшко.

Головний санітарний лікар спростовує думку про
Головний санітарний лікар спростовує думку про "помолодшення" захворюваності ковідом

Але те, що хворих побільшало, а лікарі фіксують важче протікання коронавірусної хвороби, беззаперечний факт. Чи не однією з перших на початку березня про це повідомляла інфекціоністка Ольга Голубовська. Тепер же ситуація критична у дев’яти регіонах, які увійшли до «червоної» зони карантину із найсуворішими обмеженнями. Це Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Чернівецька, Сумська, Одеська, Львівська області та Київ.

Заввідділенням анастезіології та інтенсивної терапії Львівського центру легеневого здоров’я В’ячеслав Бондар розповідає, що наразі всі хворі, які прибувають у заклад, є кисневозалежними і важче піддаються лікуванню. «Ситуація є важкою, тому що навіть у першу хвилю коронавірусу не було такої завантаженості відділення. Практично, два дні тому, на 20 ліжок – 20 хворих. Всі кисневозалежні. Ті, хто у реанімації, стан критично важкий. Після чергової доби лікування успіх те, що стан не погіршується», – каже В’ячеслав Бондар.

Тим часом у Харкові вже готуються до повного колапсу – там оголосили про набір людей з медичною освітою до ковід-відділень в лікарнях. Заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан повідомила, що у березні навантаження на ковідні бригади збільшилося в півтора рази у порівнянні з січнем-лютим.

«У березні кількість хворих почала різко підвищуватися, але ми не можемо створити нові бригади, поки не здамо березневий звіт в НСЗУ і вони не побачать, що бригади працювали з перевантаженням. Але в квітні ми зіткнемося з проблемою, що у нас фізично не буде людей, яких ми могли б включити до складу бригад. Тому я змушена звернутися до всіх, хто має медичну освіту», – сказала віце-мер.

Що ще впливає на смертність?

На жаль, доводиться констатувати, що нинішній рекордний показник по смертності, швидше за все знову буде перевищений незабаром. У НАН прогнозують, що загалом в Україні пікових значень іще не досягнуто, тож зростання смертності слід очікувати щонайменше до початку квітня. На це, окрім агресивнішого штаму впливають і інші чинники. Приміром той, що Україні пізно почала вакцинацію, і на час найактивнішого поширення вірусу найуразливіша група у плані смертності – літні люди і пацієнти з хронічними захворюваннями, залишаються незахищеними. Про те, що дає вакцинація там, де з нею не зволікають Укрінформ щойно писав.

 З іншого боку, досі немає суттєвих змін у протоколі лікуванні ковіду, клінічна картина якого змінилася. Досвідчені клініцисти радять колегам критично оцінювати ситуацію і застосовувати клінічне мислення, проте без офіційних настанов в таких складних умовах епідемії важко обійтися. Але це тема для наступної публікації, яку Укрінформ обіцяє підготувати незабаром.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-