Українські науковці розробили спосіб спрогнозувати перебіг COVID-19

Українські науковці розробили спосіб спрогнозувати перебіг COVID-19

Укрінформ
Науковці Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАНУ розробили спосіб прогнозувати важкість перебігу COVID-19.

Як передає Укрінформ, з посиланням на Національну академію наук України, про це розповів завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, доктор медичних наук, професор Віктор Досенко.

“Скажімо, опиняються в лікарні двоє пацієнтів – на перший вигляд, в абсолютно однаковому стані, – які належать до однієї групи ризику (наприклад, обоє мають похилий вік, цукровий діабет, надмірну вагу, підвищений артеріальний тиск тощо). Жоден лікар у світі не може передбачити, як це захворювання розвиватиметься далі. А розвивається воно дуже по-різному: один пацієнт за 7-10 днів одужає і повернеться додому, інший – може потрапити в залежність від кисню, до реанімації і не виживе. Тому всім лікарям украй потрібен якийсь прогностичний критерій. ... Ми припустили, що рівень позаклітинної ДНК і є прогностичним критерієм (що вищий він, то гірший прогноз), і довели це (до речі, першими у світі)”, - розповів Досенко.

Читайте також: Симптоми COVID-19 минають через пів року після одужання

Він пояснив, що такі лейкоцити крові, як нейтрофільні гранулоцити (або ж нейтрофіли), можуть вибухати і викидати своє ядро (тобто ДНК) у позаклітинний простір. Невдовзі після початку пандемії з’явилися дані про викид ДНК у хворих на COVID-19. І вчені вирішили з'ясувати, як можуть бути пов’язані ці два процеси.

Читайте також: Рубці на серці після ковіду: чому вони виникають і що робити?

Так, на етапі надходження до лікарні пацієнтів, які перебували у стані звичайної, середньої важкості, але мали найвищий ризик важкого перебігу захворювання, науковці брали кров для визначення рівня позаклітинної ДНК. Загалом було зібрано 80 проб. Остаточні результати науковці отримали наприкінці лютого.

За словами Досенка, для того, щоб передбачити наскільки важким буде перебіг хвороби, визначитися з тим, які препарати приймати, необхідно здати кров на визначення рівня позаклітинної ДНК.

“Це цілком реально, потрібні тільки набір реактивів (до слова, не дуже дорогий) і спектрофлюориметр, принаймні один на лікарню чи бодай один на територіальне медичне об’єднання”, - наголосив науковець.

Читайте також: Летальність COVID-хворих, які перебували на штучній вентиляції, становить 89% - НАНУ

Зараз дослідження науковців тривають. Зокрема, як повідомив Досенко, у межах гранту від Національного фонду досліджень України та у співпраці з грантоотримувачем, йде пошук нової молекули для контролю за нейтрофілами, щоб мати можливість заблокувати їхню активність, якщо вони загрожуватимуть організму людини.

“Це дало б змогу зменшити рівень позаклітинного ДНК і зумовлене ним ушкодження клітин легень. Важливо пам’ятати, що вірус SARS-CoV-2 слугує просто спусковим гачком, який запускає процес аутоагресивності і, як наслідок, аутодекструції (саморуйнування) в людському організмі», - розповів науковець.

Як повідомлялося, в Україні за минулу добу, 4 березня, зафіксували 10 155 нових випадків COVID-19, померли 172 людини.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-