«Остап Бендер теж давав такі поради»: Кремінь - про заклики обходити мовний закон

«Остап Бендер теж давав такі поради»: Кремінь - про заклики обходити мовний закон

Укрінформ
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є надзвичайно демократичним, а ті, хто закликає його порушувати, займаються звичайними провокаціями та спекуляціями.

Як передає Укрінформ, про це сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, повідомляє пресслужба Уповноваженого.

«Остап Бендер також давав поради, як обходити чинне законодавство. Думаю, що це – «совок», який залишився далеко в минулому. Здається, пропагандисти читають по «темниках», надісланих із сусідніх країн, але це не більш ніж провокації та спекуляції. Наш мовний закон надзвичайно демократичний, імплементується поволі, а не одразу, тому кожна зі сфер, якої він стосується, мала відповідний час, аби підготуватися», – сказав Кремінь.

Він зазначив, що мовний закон не має на меті когось залякувати. За його словами, якщо клієнт хоче спілкуватись якоюсь популярною в конкретному регіоні мовою – чи то буде російська, чи то болгарська, чи то румунська, чи то польська, чи то угорська, то, звичайно, персонал може відповідати зручною і йому мовою.

Читайте також: Сервіс українською: у Креміня вже отримали сотні скарг на порушення

"Але перше слово за корпоративною етикою завжди має бути за персоналом, який має звернутися до клієнта, – привітатися і зрозуміти, якою мовою тому зручніше спілкуватися», – додав Кремінь.

Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до неї, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Читайте також: Мовний омбудсмен сказав, що робити, коли відмовляють обслуговувати українською

Ця вимога стосується також освітніх послуг (у тому числі гуртків і секцій), медобслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-