Україна хоче внести «Бортництво Полісся» до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО
Про це сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко під час пресконференції в Укрінформі за підсумками реалізації проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», повідомляє кореспондент агентства.
«Якщо говорити про Перелік елементів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, якраз у цьому році розглядатиметься транскордонна номінація, яка була подана Білоруссю і Польщею. На багатьох політичних майданчиках ми неодноразово порушували питання, що якось дивно виглядає це досьє без участі України, без участі українського Полісся. Навіть за мапуванням можна побачити, що ця традиція є з тієї сторони – а тут якась біла пляма, лакуна, ніби її ніколи не існувало. Це я про політичний вплив на збереження нематеріальної культурної спадщини», - зазначила Фоменко.
Водночас заступниця міністра пообіцяла, що міністерство надасть «всіляку підтримку щодо формування досьє для того, щоб приєднатися до цієї транскордонної номінації і щоб ми стали повноцінними учасниками цього процесу».
В Україні створили віртуальний музей бортництва / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Фоменко зазначила, що команда Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», який проводився впродовж чотирьох з половиною місяців у трьох областях: Київській, Житомирській та Рівненській, здійснила масштабну, різнобічну роботу для цього.
«Мені дуже сподобались багатосекторність і багаторівневість проєкту… Це дуже кропітка польова робота, це носії, традиції, документація, архівні пошуки. І це неможливо зробити лише завдяки ентузіазму. Має бути багато союзників, які роблять цю справу. Важливо, щоб цей проєкт мав освітню, просвітницьку функцію, яку ми й побачили через конкурси, через віртуальну реальність, через залучення молоді для того, щоб ця традиція розвивалась. У нас задача, як у міністерства, у держави, - не просто зафіксувати традиції і промисли, які ми зберігаємо, які ми мали протягом тисячі чи ста років, нам важливо, щоб ці промисли і традиції передавалися наступним поколінням, далі зберігалися, щоб ми відчували свою ідентичність, ними пишалися», - наголосила заступниця міністра.
Своєю чергою кураторка проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко розповіла, що проєкт синтезував великий масив знань про бортництво і, можливо, вперше представив великий, єдиний фотомасив щодо фіксації бортництва.
«Ці фотографії є у Віртуальному музеї бортництва, увійшли в іміджевий фотоальбом «Бортництво Полісся», який вміщує 16 наукових статей, а також світлини. Під час дослідницьких експедицій на Житомирщині ми знайшли велику кількість бортних промислів. І ключовий висновок, який зроблено, що ця традиція жива, загрози зникнення її немає. Цілі села ведуть бортний промисел, для яких це спосіб життя, які виготовляють велику кількість сувенірної продукції, видобувають бортний мед і передають нащадкам основи цих ремесел», - сказала Литовченко.
Вона додала, що проєкт здійснювався у співпраці з Державною архівною службою, до нього долучилися галузеві, обласні архіви. І завдяки цьому проєкт набув іншого значення - було долучено світлини, які репрезентують пасічництво і бортництво ще з початку ХХ століття. Вони є у віртуальному музеї, а також серед листівок, які вийшли в межах проєкту, що характеризують стан бортництва в Україні на сьогодні.
Також Литовченко розповіла про дві активності, націлені на дітей і молодь.
«Це онлайн-урок з бортництва, онлайн-конкурс дитячого малюнка, які залучили велику аудиторію. Було отримано понад тисячу дитячих малюнків з трьох областей України, онлайн-урок проведений учителями в рамках шкільної програми - вже 2 тисячі переглядів на YouTube-каналі. Проєкт має гарну основу, гарну реалізацію, і для довгострокових цілей, які ми переслідували - щоб ці знання, ця інформація стали основою досьє для номінування традиції «Бортництво Полісся» до репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО», - зауважила Литовченко.
