Людина перехворіла на COVID-19. А далі з нею що буває?
За даними Worldometer, у світі коронавірусну інфекцію побороли майже 9 мільйонів людей. Частина з них іще тривалий час після одужання може відчувати проблеми із здоров’ям, проте які саме – науковці поки не готові дати обґрунтовану відповідь на це питання. Адже дослідження довгострокових наслідків COVID-19 тільки розпочинаються і можуть зайняти близько року часу. Але не чекаючи на них, Укрінформ відшукав кілька історій людей, які одужали після інфекції, аби мати хоча б побіжне уявлення про те, яку небезпеку в часі несе за собою хвороба. Як виявилося, ті, хто знаходився у лікарні, але не потребував реанімаційних заходів, тепер почуваються абсолютно по-різному – хтось цілком здоровим, а хтось має задишку чи не відчуває запахів.
Чотири історії про COVID-19, дві з яких з повним хеппі-ендом
Про перенесену хворобу наважуються розповідати одиниці, що в принципі не дивує, адже реакція людей, що поруч, може бути непередбачуваною і навіть загрозливою, як показав досвід Нових Санжар. Тому спілкуються з журналістами переважно лікарі, які хворіли коронавірусною інфекцією, аби сформувати правильне ставлення до хвороби: когось заспокоїти, а у когось мобілізувати відповідальність за своє здоров’я.
Головний епідеміолог Буковини Юрій Падурару захворів на COVID-19 на початку квітня. Йому діагностували пневмонію, лікувати яку довелося чотирма видами антибіотиків. У цілому він хворів 39 днів, 20 з яких провів у лікарні. Але в коментарі Укрінформу розповідає, що зараз почувається здоровим.
“Результати лабораторних досліджень, які я проводив, свідчать про те, що змін у роботі судин не відбулося. Планую ще зробити УЗД серця і кардіограму, але моє загальне самопочуття суттєво не змінилося. Десь місяць після хвороби я відчував загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, але зараз з кожним днем такі загальні наслідки хвороби відчуваються все менше. У цілому я почуваюся щасливо, оскільки вижив, не маю важких ускладнень хвороби як от інвалідизація і маю наразі імунітет, тож розумію, що найближчим часом не інфікуюся. Тому загалом на позитивних емоціях”, – розповідає Юрій Падурару.
А от краща сімейна лікарка України 2019 року Ірина Гнатів зі Львова, яка захворіла на COVID-19 наприкінці квітня, досі відчуває на собі наслідки інфекції.
Повернувшись з лікарні, вона ще місяць була на амбулаторному лікуванні.
Місцевому телеканалу НТА вона розповіла, що наразі не може віддатися роботі так, як це було раніше. “Слабкість дуже страшна до сьогодні утримується. Сили тієї немає, яка була раніше. До сьогодні у мене є задишка, приймаю препарати – проходжу антитромболітичну терапію, досі на інгаляторі і не маю нюху. Це важко. Ніколи не думала, що без нюху так важко жити. Просто хочеться відчути запах своїх дітей, запах кави, яку я люблю і мушу зранку випити. Добре, що повернувся смак, але все одно ще частково. Я здавала аналіз на антитіла, і щаслива, що імунітет у мене ще утримується”, – сказала Ірина Гнатів.
Один із друзів авторки цих рядків погодився поділитися власним досвідом. Василь Мегель захворів на запалення легенів наприкінці березня. Каже, що поки не відчув хворобу на собі, скептично ставився до неї. У перші дні хвороби температуру мав невисоку, але потім, коли термометр показав 39,5, зрозумів, що треба відправитися до лікарні, де провів 8 днів. Хоча його ПЛР-тест виявився негативним, але, за словами лікарів, це не означало, що у нього не було коронавірусу. “Тим паче, у палаті я жив із чоловіком, у якого тест показав позитивний результат, тож думаю, мене не оминула хвороба. У моєму випадку все пройшло легко, зараз немає задишки, серце не турбує, хоча ніяких аналізів не робив. Коли мене виписували, лікарі лиш дали рекомендації, щоб зо два тижні берігся, не переохолоджувався і приймав вітаміни”, – говорить Василь Мегель.
А от іще одна історія з уст лікарки – з Лондона. Дженні Голдблат, лікарка-інфекціоністка із Королівської вільної лікарні каже, що хоча захворіла на COVID-19 ще у березні, але досі відчуває раптову втому, біль у грудях та має проблему з диханням. У лікарні вона провела лише кілька днів у березні, де дихала киснем, але коли повернулася додому, відчула серйозні проблеми. «Кожні 10 днів або близько того я почала почуватися трохи краще і почала ходити на довші прогулянки, – каже вона. – Але тоді приходив такий стан, що я не могла встати з ліжка протягом тижня». Через місяць після хвороби їй вперше вдалося дійти до кінця наміченого маршруту та назад. Колись завзята велосипедистка, нині вона мріє об’їхати на велосипеді власний квартал: «Я не уявляю, коли зможу знову, як треба, проїхатися на велосипеді, і коли я про це подумаю, мене це пригнічує ще більше».
У Європі почали відстежувати довготривалі наслідки коронавірусу
У країнах Європи, де пік пандемії корона вірусу, ніби, пройдено тільки зараз піднімають питання щодо довгострокових наслідків інфекції. Як пише CNN, особливо гостро ця проблема стоїть в Італії та Великій Британії, які постраждали від спалаху пандемії найбільше.
Наразі ці країни розпочинають програми реабілітації для тих, хто перехворів на коронавірус і отримав ускладнення. Такі програми мають бути широкими, бо у багатьох пацієнтів, які одужали від інфекції, спостерігають погіршення стану нирок, печінки, серця, мозку та нервової системи, шкіри, системи травлення тощо, іноді – проблеми з когнітивними функціями та втрату концентрації. Як це відбувається?
Доктор П’єро Клаваріо, з Генуї, говорить, що його команда почала контактувати з кількома сотнями пацієнтів, що одужали, яких лікували в травні. Із них наразі спеціалісти відвідали уже більше 50 пацієнтів. За словами Клаваріо, з 55 людей, лише 8 не мали ускладнень і не потребували підтримки. «50% мають психологічні проблеми, 15% ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)».
Також виявилося, що ускладнення мають навіть ті пацієнти, які перехворіли в легкій формі та пробули в лікарні всього кілька днів. За відсутності уражень внутрішніх органів у багатьох з них спостерігалося загальне ослаблення організму та відсутність фізичних сил. Але таким пацієнтам допомагає спорт – після регулярних занять вони відновлюють свою фізичну форму.
У Великобританії міністр охорони здоров’я Метт Генкок, який теж хворів на коронавірус, визнав, що такі пацієнти потребують державної підтримки після одужання. “Все більше доказів того, що все ж таки меншість колишніх хворих – проте їх чимало – переживають довготривалі наслідки… Дуже важливо підтримувати людей у такій ситуації, проводити дослідження та розуміти, що можна для них зробити», – каже міністр. Тож британське МОЗ оголосило масштабне дослідження щодо довготривалих наслідків для здоров’я пацієнтів, які одужали після коронавірусу.
В Україні за тими, хто поборов хворобу, наразі стежать сімейні лікарі
В Україні про подібні державні програми наразі не йдеться. Але це не означає, що пацієнти, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, кинуті напризволяще. Відстежувати їхній стан мають лікарі первинної ланки. Запорукою того, що за вашим станом спостерігатимуть, є декларації з сімейним лікарем, говорить в коментарі Укрінформу Ігор Заставний, сімейний лікар та співзасновник ГО “Академія сімейної медицини України”.
“Ми маємо в первинній медичній допомозі класифікацію ICPC, за допомогою якої сімейний лікар (і електронна система охорони здоров’я) може аналізувати ускладнення від перенесеної коронавірусної інфекції. Описуючи перебіг COVID-19, ми вносимо туди абсолютно всі симптоми, включно з психологічним станом. Тому інформація про стан пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію, накопичується в електронній системі і її можна проаналізувати. Відстежувати наслідки хвороби – як часто ті чи ті ускладнення виникають, скільки триває період реабілітації, мають науковці”, – говорить Ігор Заставний.
А поки таких досліджень в Україні на офіційному рівні не провели, просимо лікаря поділитися власними спостереженнями щодо стану пацієнтів, які побороли COVID-19. Він говорить, що переважно спостерігалася загальна слабкість та певні психологічні проблеми. “Ми помітили, що найбільше на важкість протікання захворювання і важкість реабілітації впливає вік людини. Після одужання у багатьох настає тривалий період реабілітації, під час якого упродовж кількох місяців може спостерігатися слабкість, знижена працездатність тощо. Також пацієнти можуть звертатися з психологічними проблемами”, – каже сімейний лікар. Але додає, що за статистикою, близько 30% людей, які виходять з реанімації з будь-яких причин, не лише після коронавірусної інфекції, страждають на ПТСР – посттравматичний синдром. Адже перебування у реанімації – це в принципі, коли людина опиняється на межі життя і смерті. “На амбулаторному етапі прояви ПТСР менш виражені, але люди відчувають страх за своє життя, а також за життя і здоров’я своїх рідних. Навіть після негативних результатів ПЛР-тестів, вони все одно бояться когось заразити, інколи навіть не запрошують нікого додому.
На запитання про те, чи не спостерігалися інші можливі ускладнення інфекції, як-от проблеми із серцем чи нирками, лікар відповідає, що усіляке вірусне захворювання, не лише COVID-19, може призвести до подібних проблем, зокрема міокардиту (запалення серцевого м’яза). “Але у своїй практиці мені не доводилося спостерігати частих ускладнень. Хвороба позначається переважно на легенях. Були пацієнти, які після одужання зверталися зі скаргами на пришвидшене серцебиття. Але після обстеження ми бачили, що все гаразд і дійшли висновку, що причиною цього прояву може бути панічна атака. Звісно, якщо захворювання проходило важко, то ускладнення на інші органи більш імовірне. Але в амбулаторній практиці такого не спостерігалося”, – каже Ігор Заставний.
Детально про те, як може вплинути на організм перенесення коронавірусної інфекції, Укрінформ писав у попередньому матеріалі. Лиш коротко нагадаємо, що дослідження іноземних фахівців показали, що окрім порушення функцій легенів, хвороба може потягнути за собою стенокардію, аритмію, збільшення ризиків серцевого нападу. А ще – позначитися на функціонуванні нирок, нервової системи. Але такі наслідки швидше індивідуальні, ніж масові. Тож усім нам слід усвідомлювати, схильність до яких хвороб ми маємо, аби оцінити усі ризики поведінки під час епідемії.
Юлія Горбань, Київ
