Як будувати міста активних людей?

Як будувати міста активних людей?

Блоги
Укрінформ
Від такої взаємодії, коли кожен на своєму місці бере участь у розбудові свого простору, виграють зрештою усі

Бізнес, громада та місцева влада не конкуренти, а частини єдиного організму. Лише у тісній взаємодії вони можуть впроваджувати системні зміни та формуватимуть активну громаду, а не пасивну більшість.

Нещодавно в Україні відбувся перший у Європі форум громадянського суспільства в ігровому форматі “На кордонах”, в якому я мав нагоду брати участь – зокрема, у дискусійній панелі “Ідентичність громад”. Під час заходу ми не тільки розкривали проблематику функціонування громадянського суспільства, але й ділилися з учасниками практичними інструментами, завдяки яким і самі “розкачували” громади та стимулювали їх ефективність. Такі дискусії – це завжди розмови не лише про теорію та ідеї, а й про реальні приклади реальних змін, які втілювали реальні люди.

СИСТЕМНІ ЗМІНИ ВАЖЛИВІ

Зараз бачимо, що деякі міські ради перебувають у пострадянській парадигмі: місцева влада часто не хоче взаємодіяти з громадянським суспільством і делегувати йому повноваження, діючи в системі “давайте ми це вирішимо за вас – тихо і без шуму”. Радянське минуле залишило по собі чимало неякісних пережитків та парадигм. Але системні зміни рано чи пізно таки мають відбутися – без них ефективна активна громада неможлива. Грубо кажучи, здорова система має створювати умови для активного мешканця міста. Але і створення такої системи неможливе без активних свідомих людей.

Потрібно змінювати шаблони поведінки в містах: як людей, так і інституцій та установ. Маємо впроваджувати у громадах ті інструменти, які піднімають відповідальність самих людей за простір, у якому вони живуть. Йдеться про загальнонаціональні процеси повернення власності людям та водночас формування кооперативної/спільної. Це і створення ОСББ, й реалізація освітніх проєктів, які піднімають відповідальність людей, їхню культуру. Також міські ради мають бути зацікавлені у тому, аби зміцнювати інститут громадянина, адже від цього залежить ефективність їх взаємодії як з громадянським суспільством, так і з бізнесом. Як це зробити? Інвестувати, зокрема, в інформування населення про те, що відбувається в місті, залучати його мешканців (різного віку) до процесу розробки політик. Одним із дієвих інструментів у цьому є бюджет участі, коли громадяни отримують можливість розробити ідею і втілити її як реальний проєкт. Це створює умови, які формують системні зміни та виховують відповідального громадянина.

ЯК РОЗВИВАТИ ЕФЕКТИВНІ ГРОМАДИ?

У цьому питанні є два підходи – системний і активістський. Вони обидва важливі. Так, до прикладу, без впровадження останнього не буде системи – на неї просто не буде запиту. Все починається з певної групи людей, які демонструють не парадигму “я очікую від міста”, а “що саме я можу зробити для покращення його життя”. Йдеться про усвідомлення того, що місцева влада і громадяни – це партнери, котрі разом вирішують проблеми.

Активістський підхід – це коли в місті з’являється група людей, які не готові жити в старій парадигмі залежності від закритої влади. Вони організовуються, будують майданчики, спонукають будувати дороги, прибирають, освітлюють простір тощо. У такому середовищі зростають кандидати у депутати, депутати і лобісти важливих змін, які потім відкривають закриту за традицією міську владу для громади, починають впливати і впроваджувати вже системні зміни.

До речі, коли я говорю про актив, маю на увазі не тільки громадський активізм – це дуже умовне ділення, бо людина може бути і громадським діячем, і бізнесменом, і політиком в одній особі. Був такий період, коли громадськість та бізнес між собою майже не взаємодіяли. Це було особливо відчутно у тих регіонах, де культивувалася монополія на владу. У таких умовах бізнес не хоче ризикувати та взаємодіяти з громадськістю. Але ми поступово відходимо від такого ділення – все приходить до багатогранності.

Важливий і системний підхід – тобто умови, які формують активність людей, заможні громади, тощо. Йдеться про подальший рух на децентралізацію, коли центральна влада перестає втручатися у виконавчі процеси на місцевому рівні – делегує повноваження, а з нею й відповідальність за ті чи інші рішення. Досвід магдебурзького права у Європі (право обирати своїх депутатів, голів) сформував чимало свідомих міст.

Також варто враховувати, що програми міської ради мають виконуватися не тільки і не скільки чиновниками, а саме бізнесом та місцевими громадськими організаціями. Люди об’єднуються у спільноти, створюють організації – так з’являється сталість громади, що не дозволяє монополізувати владу. І чим більше активних спільнот, то сильнішою є і демократія. Покращується й якість надання послуг, коли ті самі соціальні програми втілюють саме ГО, а не чиновницькі підрозділи.

Свобода ухвалення рішень та усвідомлення відповідальності за них є фундаментом суб’єктності та культивування свідомої громади. Наразі ми бачимо позитивну динаміку їх зростання. Ось, до прикладу, в Сумській області делегується вирішення питань ветеранів АТО громадським організаціям, адже вони вмотивовані, ефективніше використовують ті ресурси, які мають – влаштовують, зокрема, реабілітаційні поїздки в Карпати. Тобто, влада є розпорядником коштів, вона формує бюджет, але на конкурсній основі передає їх профільним організаціям, які найкраще розуміються у тому чи іншому питанні. І від такої взаємодії, коли кожен на своєму місці – чи у чиновницькому кабінеті, чи у кріслі підприємця, чи у стінах громадської організації, чи й просто у своєму під’їзді – бере участь у розбудові свого простору, виграють зрештою усі.

Валентин Краснопьоров, голова правління ГО “Сильні Громади”

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-