В'ятрович: Політика національної пам'яті на державному рівні — це тимчасові ліки

В'ятрович: Політика національної пам'яті на державному рівні — це тимчасові ліки

Укрінформ
Питання історії та національної пам'яті не повинні бути визначальними на політичному порядку денному, як це нині відбувається, приміром, у Польщі.

Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович на міжнародній конференції "Як домовитись з минулим" у понеділок у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Яскравим прикладом того, коли політики національної пам'яті на державному рівні є забагато, є Польща. Польща, яку я особисто завжди вважав хорошим прикладом для наслідування в питаннях політики національної пам'яті, принаймні до 2015 року, тому що там справді було створено такий потужний інститут національної пам'яті, реалізовано безліч цікавих проектів, відкрито архіви комуністичних спецслужб", — зазначив В'ятрович.

На його думку, "те, що зараз, діється в Польщі, коли питання історії, коли питання національної пам'яті є мало не визначальними на політичному порядку денному, і речниками з цих питань стали здебільшого політики — це приклад того, як не треба так далеко заходити саме в державній політиці національної пам'яті".

За словами В'ятровича, якщо подивитися на те, де існують інститути національної пам'яті, стає зрозуміло, "що потреба в такій політиці виникає саме в тих країнах, де проводилася якась попередня політика, спрямована на ліквідацію того, що ми називаємо національною пам'яттю, тому в першу чергу мова йде про посткомуністичні країни".

Він додав, що немає інститутів національної пам'яті, наприклад, у Великій Британії чи Франції, оскільки в цьому немає потреби.

При цьому В'ятрович висловив переконання, що державна політика національної пам'яті потрібна не завжди. "Я вважаю, що політика національної пам'яті на державному рівні — це тимчасові ліки, які потрібні суспільствам для відновлення цієї національної пам'яті", — сказав він. За його словами, у цьому напрямі "у нормальних суспільствах достатньо буде роботи окремих істориків, історичних асоціацій, громадських організацій, університетів".

"І тут єдине, що держава має забезпечити, — це нормальні рівні умови для всіх, хто має бажання опрацьовувати своє минуле. Переконаний, якщо надто довго держава намагається контролювати процес якимось чином і діяти в цьому полі, то тут можливі теж певні перепрацювання", — підкреслив очільник УІНП.

Читайте також: У Будапешті відбувся концерт-реквієм пам’яті жертв Голодомору

Як повідомлялося, українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам'ятник воякам УПА. Одразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам'яті.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-