«Місце несвободи». Стигматизована психіатрія – совкове мислення чи необізнаність чиновників?

«Місце несвободи». Стигматизована психіатрія – совкове мислення чи необізнаність чиновників?

1334
Ukrinform
Здавалося б, епоха навішування ярликів радянського зразка залишилася у далекому минулому.

Здавалося б, епоха навішування ярликів радянського зразка залишилася у далекому минулому. А насправді, все не так райдужно, як того хотілося б – совок і досі міцно сидить у свідомості значної кількості громадян. Особливо прикро, коли ці громадяни наділені владою – чиновники або ті, хто формує суспільну думку.

На жаль, щодо психіатрії у нас, пострадянських громадян, ще й досі стійке спотворене уявлення – «каральна», «жахлива», «застаріла», «до психіатра краще не звертатися»... Закарбований у підсвідомості стереотип сприйняття медичної науки про людську душу надзвичайно складно змінити. Тож і не дивно, що до всіх тих, хто хоч раз звертався по допомогу з приводу душевних проблем, виникає підозра – а чи адекватна така людина?

Утім, світова практика свідчить протилежне. Значна більшість людей, які звертаються до лікаря-психіатра – цілком адекватні громадяни (розлади сну, частий головний біль, тривожний стан, депресивний настрій, складно зосередитись тощо). І це нормально, коли людина з психічним розладом звертається саме до лікаря, а не ховає проблему в собі.

Але Україна чомусь іде своїм  шляхом. І тільки в нашій країні вживають термін «місце несвободи» по відношенню до психіатричного закладу ЗАГАЛЬНОГО профілю. Бездумне використання цього терміну особами, уповноваженими на виконання функцій держави, суперечить проголошеним в Україні демократичним принципам та призводить до дискримінації, а також породження стигматизації та принизливого ставлення суспільства до користувачів психіатричної допомоги.

Чому так сталося? Чому термін «місця несвободи» почали використовувати по відношенню до психіатричних закладів загального профілю? У 2012 році в рамках реалізації проекту «Інвентаризація місць тримання під вартою в Україні як необхідна передумова створення національного превентивного механізму попередження катувань» однією із наукових установ України вперше для «швидкого виокремлення» місць позбавлення волі, моніторинг яких має проводитись у рамках НПМ, було запропоновано використовувати термін «місце несвободи». Тоді ж, у рамках зазначеного проекту до переліку місць несвободи було включено психіатричні лікарні. При цьому, одним із головних факторів віднесення психіатричних закладів до вже оновленого і розширеного переліку «місць несвободи» стало те, що на думку авторів, психіатричні заклади, як і заклади тримання під вартою, є місцями куди особи «поміщаються» та «утримуються» проти волі.

Очевидно, що вищезазначене не відповідає дійсності! На сьогодні надання психіатричної допомоги є, напевне, однією із найурегульованіших сфер надання медичної допомоги, у тому числі в частині захисту прав хворих. Так, окрім загального законодавства, надання психіатричної допомоги регулюється, як відомо, спеціальним нормативним актом – ЗУ «Про психіатричну допомогу», що постійно вдосконалюється.

Останні зміни до ЗУ «Про психіатричну допомогу» суттєво розширюють права хворих, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, осіб до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Внесення змін є черговим кроком до приведення української психіатричної служби у відповідність до міжнародних протоколів. Надання медичної допомоги нічим не відрізняється від надання допомоги непсихіатричного профілю.

Крім того, використання терміну «місце несвободи» по відношенню до психіатричних закладів ЗАГАЛЬНОГО профілю, не відповідає законодавству України, а також порушує права та принижує гідність користувачів психіатричної допомоги. Таке бездумне використання терміну («місце несвободи») по відношенню до психіатричних закладів загального профілю фактично призводить до порушення статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність конституційних прав і свобод громадян та недопущення дискримінації за будь-якими ознаками. Врешті-решт, це значною мірою дискредитує всю українську психіатричну допомогу загалом і повертає її до застарілого радянського уявлення про психіатрію в цілому.

Олександр Козловський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-