Президент вручив нагороди героям-ліквідаторам та працівникам ЧАЕС
Церемонія нагородження відбулася під час робочої поїздки глави держави на АЕС, повідомляє прес-служба Президента.
"Глава держави відзначив нагородами за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу", - йдеться в повідомленні.
Орденом "За мужність" ІІІ ступеня нагороджено старшого інженера-механіка реакторного цеху державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" у 1983- 1989 роках Олексія Ананенка, старшого інженера турбінного цеху станції у 1986 році Валерія Беспалова та начальника зміни ЧАЕС у 1976-2005 роках Бориса Баранова (посмертно).
Глава держави особисто вручив нагороду Олексію Ананенку, присутньому на церемонії.
Порошенко також розповів про подвиг цих трьох героїв-ліквідаторів.
"На п’ятий день після аварії виникла загроза так званого парового вибуху. Активна зона реактора могла проплавити нижню захисну плиту конструкції реактора та бетонне перекриття і потрапити в заповнений холодною водою басейн-барботер. Важко навіть уявити, що б сталося, якби розплавлене ядро реактора торкнулося води", - сказав Президент.
За його словами, тоді було прийнято відповідальне рішення спорожнити басейн.
"Три людини, добровольці, зголосилися на цей мужній вчинок, хай би він і став останнім в житті кожного з трьох героїв. Попри колосальні ризики, попри екстремальні умови, операція пройшла успішно – життя тисяч людей було врятовано", - зауважив Порошенко та додав, що "людський поголос одразу й поховав усіх трьох героїв в "щільно запаяних цинкових трунахм.
Глава держави підкреслив, що двоє з цих трьох сміливців - живі.
Як відомо, 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.
Фото: president.gov.ua
