Треба не боятися назвати Росію джерелом проблем для Європи --- Золотухін
Таку думку в кулуарах форуму “Європа-Україна” у польському Ряшеві в коментарі власному кореспондентові Укрінформу висловив заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін.
“Добре, що Марія Габріель (Комісар ЄС із цифрової економіки та суспільства - ред.) очолила роботу з підготовки документа, і що такий документ з'явиться, адже він вказуватиме на певні дороговкази й аспекти подальшої політики ЄС щодо платформ Google i Facebook. Однак, на превеликий жаль, для людини, яка представляє країну, що перебуває у стані цифрової та інформаційної війни, цього, на жаль, недостатньо, оскільки жодних законодавчих засобів, норм чи адміністративних важелів не буде застосовано”,- підкреслив Золотухін.
Він зазначив, що єврокомісар Габріель неодноразово повторювала, що це буде політика рекомендаційного характеру, на яку всі орієнтуватимуться. “Але Росію, на жаль, це не зупинить”,- констатував заступник міністра інформаційної політики.
За його словами, по-перше, проблемою є те, що соцмережі, зокрема Facebook, ранжують контент, що є нічим іншим як цензурою цифрової платформи, яка застосовується до користувачів.
“Тобто користувач може якийсь контент бачити, а якийсь ні, на підставі того, яке рішення прийняли розробники алгоритму ранжування матеріалів у Facebook. Я вважаю це цензурою, оскільки порушено їхнє право на свободу слова”,- констатував Золотухін.
У цьому контексті він зазначив, що на свободу слова не потрібно дивитися як на якийсь “фетиш”, а сприймати її як об'єктивну реальність, яка вимагає рішень, що враховуватимуть наявну ситуацію, створять якийсь новий суспільний договір.
Другою проблемою заступник міністра інформаційної політики назвав сприйняття фейкових новин як чогось ефемерного, які “невідомо звідки беруться і як вони поширюються”.
“Давайте говорити про те, що є джерелом, хто це інспірує. Дійсно, дуже правильно постійно наголошується на тому, що Путін не може бути у всьому винен, і ми також несемо відповідальність за те, що відбувається в нашому інформаційному полі. Але не було проблеми фейкових новин до 2014 року. Тільки коли почалася інформаційна і реальна агресія проти України, ця проблема стала загальносвітовою”,- наголосив Золотухін.
На його переконання, “потрібно нарешті перестати політкоректно боятися говорити, що джерелом проблем для ЄС є медіа, які або спонсоруються, або належать державі Російська Федерація”.
Він зауважив, що є конкретні документи Європарламенту, в яких сказано, що RT і “Спутнік” є псевдоновинними агенціями. Саме на підставі цього Естонія, яка головувала в ЄС, не акредитувала представників “Спутніка”, за що її потім критикували за порушення свободи слова.
“Я вважаю, що ми, європейські країни та ЄС, маємо підтримувати такі ініціативи (Естонії - ред.), адже вони не тільки виконують резолюцію Європарламенту, але й дійсно оздоровлюють ставлення до проблеми, яке руйнує демократичне суспільство в Європі”,- резюмував Золотухін.
Як інформувало агентство, у Євросоюзі пропонують запровадити кодекс принципів, який би регламентував діяльність онлайн-платформ та соціальних мереж, спрямовану на уникнення поширення фейкових новин та дезінформації. Експерти пропонують розвиток обізнаності громадян щодо функціонування онлайн-медіа; запровадження засобів для журналістів і користувачів, через які вони могли б протидіяти дезінформації; а також продовження досліджень про вплив дезінформації в Європі. Відповідну доповідь щодо стратегії протидії фейкам і дезінформації Єврокомісія планує представити навесні.
