Гриневич про освітній закон: На думку держави-агресора зважати не можна

Гриневич про освітній закон: На думку держави-агресора зважати не можна

927
Ukrinform
Україна не орієнтуватиметься на позицію країни-агресора у вирішенні своїх внутрішніх питань.

Про це міністр освіти та науки Лілія Гриневич сказала під час брифінгу за результатами зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар'яном Попом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Російська Федерація має взагалі абсолютно дивні реакції і позиції щодо того, як розвивається держава Україна. Ми не можемо орієнтуватися на позицію держави-агресора. Для нас найголовніше - захист інтересів українських громадян незалежно від національного походження", - наголосила Гриневич.

Вона уточнила, що це стосується, зокрема, питання розширення доступу дітей з національних меншин до вищої освіти

Міністр також поінформувала, що 6 жовтня відбудеться її зустріч із генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, на якій обговорюватиметься український закон про освіту.

"Нам важливо донести свою позицію до Європейського Союзу, чому саме така редакція статті (що врегульовує питання використання державної мови у сфері освіти - ред.). І донести, що ми не порушуємо міжнародних зобов’язань", - наголосила Гриневич.

Читайте також: Закон про освіту: Гриневич назвала дату переговорів із Угорщиною

Вона ще раз підкреслила, що за результатами експертизи закону про освіту, яку проведе Венеційська комісія, зміни до законодавства не вноситимуться, натомість будуть уточнення в підзаконних актах, наприклад, щодо співвідношення предметів, які викладаються державною і мовами нацменшин.

Як повідомлялося, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон «Про освіту», який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін.

Водночас у ряді країн, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей нацменшин українською мовою.

Україна направила на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту.

27 вересня цей закон опублікований у парламентському виданні "Голос України". 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>