В Україні досі немає консенсусу щодо кількості жертв Голодомору
На цьому наголосила Леся Гасиджак - в.о. генерального директора Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - під час презентації збірника "Голодомор 1932-1933 років: втрати української нації", що містить наукові матеріали однойменної Міжнародної науково-практичної конференції, яка відбулася 4 жовтня 2016 року.
"Ця конференція назрівала довгий час в Україні, тому що немає логічної наукової, фахової крапки в питанні демографічних втрат української нації в роки Голодомору-Геноциду", - сказала Гасиджак.
Вона зазначила: одним із рішень конференції було організувати на базі Українського інституту національної пам'яті робочу групу науковців, в першу чергу демографів та істориків, для того, щоб дійти консенсусу щодо кількості цих втрат. І перше, установче засідання цієї групи відбулося в листопаді 2016 року.
"Наступна зустріч була призначена на лютий 2017 року, були визначені спікери, які мали представити свою методику - це представники Інституту демографії і провідні дослідники-історики, які мають протилежну думку від тої, яку обстоює сучасне керівництво Інституту демографії. Але зустріч так і не відбулася, постійно відкладалася, і до цього часу робота не почалася. Це свідчить про те, що в українському суспільстві не всі готові чесно, прозоро, відкрито, перш за все з наукової точки зору говорити про втрати українців, які були в роки Голодомору", - зазначила керівник Національного музею.
Гасиджак уточнила, що є дві різні цифри, які обстоюють сьогодні науковці. В резолюції наукової конференції, збірник документів якої сьогодні презентовано, наголошується на демографічних втратах понад 7 млн. Дані, якими оперує частина співробітників Інституту демографії і яких підтримує частина українських істориків, - 3,9 млн.
"Тобто цифри кардинально різні. На думку істориків, ця різниця полягає в тому, що демографи користуються застарілими даними і даними сфальсифікованих переписів в СРСР у 1937 і 1939 роках, і друге - це хибна відправна цифра кількості жителів України, яка на мільйон завищена. Ці хиби і складаються в ту різницю, яку ми маємо на сьогодні", - сказала вона.
Водночас Гасиджак підкреслила, що крапку в цьому питанні не поставлено, і дослідження триватимуть. На листопад 2017 року заплановано проведення наступної Міжнародної наукової конференції, яка знову буде зосереджена на темах наслідків втрат голодомору.
Як зазначалося, збірник містить доповіді 33 науковців, які взяли участь у конференції. Видання буде корисним у першу чергу науковцям, викладачам, учителям та бібліотекарям.
