Кадровий голод vs молодь

Після того, як на Закарпаття релокувалися сотні підприємств із прифронтових регіонів, область зіткнулась із серйозним дефіцитом кадрів. Прогалини намагаються заповнити різними способами, один із них – подружити бізнес із молоддю, яка саме обирає професію. Аби "заматчити" роботодавців із майбутніми працівниками, час від часу проводять ярмарки професій.

Днями в Ужгороді пройшов масштабний фестиваль кар’єри, де на одному майданчику зібралися представники 42 підприємств і закладів профтехнічної та вищої освіти – щоб показати школярам та студентам, що на Закарпатті нині можна знайти роботу із непоганою зарплатою й не варто виїжджати за кордон.

П'ЯТЬ ТИСЯЧ ВАКАНСІЙ

Організаторами заходу виступили Закарпатська ОВА та Ужгородський нацуніверситет. Як зазначив начальник ОВА Мирослав Білецький, у регіоні нині діє 407 релокованих підприємств.

- На таких подіях знайомимо роботодавців, навчальні заклади й молодь. Тут освітні заклади можуть знайти перспективних студентів, бізнес – фахівців на виробництво, хтось може розпочати свою кар’єру. Наразі в області є близько 5 тисяч вільних вакансій. Я переконаний, що більшість із них має заповнити саме наша молодь, – каже Мирослав Білецький.

Як повідомили в ОВА, в день відкриття фестиваль відвідали понад 500 учнів із Ужгородського району.

НАВЧАННЯ З ГАРАНТОВАНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ

На фестивалі презентували найбільш затребувані та подекуди унікальні спеціальності, які зараз можна здобути в закарпатських профтехколеджах та вишах.

Так, на біологічному факультеті УжНУ нині є попит на генетиків-криміналістів.

- Сьогодні ці фахівці критично необхідні Україні для ідентифікації загиблих воїнів, тож випускники працевлаштовуються майже миттєво, – каже доцентка кафедри плодоовочівництва та виноградарства Маргарита Глюцик Шемота.

Крім того, розповідає вона, у рамках співпраці університет запускає пілотний проєкт із релокованим на Закарпаття заводом "Біофарма". Студентів залучатимуть до навчання безпосередньо на базі підприємства, яке зараз будується в області, з подальшим гарантованим робочим місцем.

Така співпраця бізнесу та закладів професійної й вищої освіти діє в регіоні понад рік. Так, представники виробництв напряму співпрацюють із коледжами, де на їхнє замовлення готують спеціалістів із подальшим працевлаштуванням на виробництві. Як повідомляють у профільному департаменті ОВА, торік такі документи підписали 6 закладів професійно-технічної освіти та 9 субʼєктів господарювання. Сьогодні кількість учасників зросла – до 9 та 17 відповідно.

ВІД РОБОТОТЕХНІКИ – ДО ТРЕМБІТ

На фестивалі презентували свої можливості потужності закарпатські профтехколеджі – тут тобі й робототехніка, і сучасні грилі, зварювання, інженерія…

Не менш цікаві напрямки пропонує в регіоні й традиційна профтехосвіта. Так, Міжгірський професійний коледж презентував проєкт із відродження народних інструментів та ремесел.

- Ми навчаємо майбутніх виробників художніх виробів із дерева. Одна з наших фішок – виготовлення трембіт із «громового дерева», в яке влучила блискавка. Шукати таку деревину допомагають наші ж студенти-лісники разом із єгерями, – розповідає майстер-викладач коледжу Василь Фурдь.

За його словами, закарпатські трембіти сьогодні популярні не лише як інструменти, а й як елементи інтер’єру для готелів та ресторанів. Нещодавно замовлення надійшло навіть від столичної студії звукозапису.

ЖІНКИ НА «ЧОЛОВІЧИХ» ПОСАДАХ

Попри велику кількість пропозицій, кадровий розрив залишається відчутним. Як зазначає консультантка Ужгородського центру зайнятості Ірина Перевалова, найбільше бракує представників робітничих професій: слюсарів, електромеханіків, водіїв. І, що цікаво – бухгалтерів.

- Зараз такий час, що ми намагаємося перевчати жінок на традиційно «чоловічі» професії, бо в цих сферах катастрофічно бракує людей, – каже Перевалова.

За її даними, зарплати в цих секторах стартують від 20 тисяч гривень.

Так, найбільше наразі пропонують на релокованому в Перечин заводі «Френдлі Віндтехнолоджі» – в межах 35-40 тисяч гривень. Цікаво також, що виходять на фестиваль кар’єри, аби захантити молодь представники заводу Flex. На наше питання, чи вже відновилися після ракетного удару росіян, відповідають, що так, запускають виробництво та шукають працівників.

Проблему відсутності кадрів відчуває й великий інвестор. Завод МДФ, який готується до запуску виробництва у Батівській громаді на Закарпатті, планує створити до 400 робочих місць.

- Ми ще не запустилися – триває активний набір персоналу. У нас працюватиме до 400 осіб. Дуже важко набрати людей на роботу, бо спеціалістів немає. Маємо ще одне підприємство у Коростені – тож на початках плануємо до виробництва залучати робітників звідти, вони більш досвідчені та навчатимуть місцевих. Бо є певна специфіка виробництва, нове обладнання, – пояснює головний інженер Коростенського заводу МДФ Максим Юдін.

На підприємстві обіцяють зарплату від 25 тисяч гривень та позмінний графік роботи.

Отож, як доводять події на кшталт фестивалю кар’єри в Ужгороді, бізнес готовий інвестувати в навчання новачків. Головне питання зараз – чи готова молодь приймати ці виклики та опановувати професії, які диктує час. Утім, прямий контакт між студентами та представниками виробництва знімає головний страх молоді – бути непотрібними на ринку праці без досвіду. Тож тепер м’яч на полі молодих фахівців, адже п'ять тисяч вакансій – це п'ять тисяч шансів змінити своє життя, не купуючи квиток в один бік до кордону.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото Ігоря Ткаченка