Авіаудар по базі відпочинку: «Виліз з-під завалів, дивлюся - чоловік лежить, жінка лежить»

Розтрощені господарські приміщення, побиті будиночки, в яких жили люди, згорілі автомобілі, тіла двох загиблих. Такий жах залишився після ворожої атаки по Канівському. Поблизу басейна, де ще вчора ввечері купалися діти, в момент нашого приїзду сидів чоловік. Це – власник бази відпочинку, він мовчазний, у стані шоку. Говорити під запис не захотів, ми не наполягали. В неофіційній розмові сказав, що досі не може зрозуміти, як можна було скинути бомби просто на цивільних людей. Адже поблизу – жодного натяку на військову інфраструктуру, жодних «бойовиків НАТО», чи як там звикли розповідати в окупаційних пабліках. 

НЕ ВСТИГЛИ ВИЇХАТИ

База розташована на березі річки, довкола – сосновий ліс. За офіційними даними, ворог скинув щонайменше чотири ФАБи. Люди, які були на місці, кажуть, що ударів було сім або ж вісім.

Нам удалося поговорити з паном Віталієм. Він – один із тих, хто приїхав до Канівського на відпочинок. Сам є мешканцем Запоріжжя, тут із дружиною та друзями.

- Ми заїхали в суботу. Сьогодні об 11-й мали виїхати. У мене був день народження, ми в понеділок відсвяткували. Нас було шестеро, всі у відпустці й в один день мали повертатися додому, – говорить.

Віталія ми зустріли поруч із пошкодженим автомобілем. Це авто його друга, дружина якого – одна із загиблих. Її тіло лежало за кілька метрів від автівки. 

- Ймовірно, вона бігла до машини, щоб виїхати. Вони бачили, що я сідав до машини. Я виїхав на дорогу, викликав швидку, пожежників і поліцію, показав куди їхати, – розповідає пан Віталій.

Він говорить, що вибухи були дуже сильними. Після першого чоловік упав за ліжко. Потім зрозумів, що треба бігти кудись ховатися.

- У нас було приміщення для господарчих потреб і ми побігли туди, прилетіло ще два, мабуть, то КАБи, – говорить.

За його словами, на базі відпочинку перебувало близько 20 людей.

“НІКОЛИ Б НЕ МІГ ПОДУМАТИ, ЩО ТАКЕ МОЖЕ СТАТИСЯ”

Один із постраждалих – 62-річний Олександр. Він працював охоронцем на базі. Чоловік сидить біля воріт і нервово палить. Проте не відмовився розповісти, як усе відбувалося.

- Було близько шостої ранку. Я перебував у сторожці й почув три «прильоти». Мене присипало трошки. Люди почали бігти до своїх машин. Чую – гуде, і кричу їм: «Ховайтеся!». Я побіг в одну сторону, хтось – в іншу. Чую, кричать люди: «Допоможіть!». Я додзвонився до своїх рідних, попросив, щоби швидку викликали, бо у нас є постраждалі. Не було зв’язку. Поки виліз із-під завалів, дивлюся – машина горить, бачу – чоловік лежить, жінка лежить, – розповідає він.

Чоловік нарахував сім вибухів. Говорить, що їх могло бути й більше, просто він був у стані, коли важко щось зрозуміти. Між вибухами пан Олександр відкрив ворота, бо розумів, що от-от мають приїхати рятувальники. Потім знову почув, що летить щось, і знову вибух. Каже, накрив голову… Із життям прощався не раз.

- Слава Богу, живий… Діти, слава Богу, живі, що тут були. Тут відпочивали цивільні люди з родинами. Ніколи б не міг подумати, що таке може статися, – каже.

Пан Олександр – переселенець. У 2022 році разом із родиною виїхав із Гуляйполя. Удома вже давно все розбито. Говорить, на пенсію прожити важко, тому влаштувався охоронцем. Працює на базі відпочинку другий рік. Додає, що після цього страшного ранку навряд чи залишиться тут і поки не знає, що робитиме далі.

Йому пощастило: має лише кілька подряпин на нозі та руці. Вже наприкінці розмови чоловік не стримався, і сльози потекли по його обличчю.

В офіційних зведеннях зазначається, що ворог завдав ударів  по Канівському із 05:55 по 06:10. Попередньо, загинуло двоє людей, поранено 12, серед них – щонайменше дві дитини. Ушпиталили дев'ятьох постраждалих.

Ольга Звонарьова

Фото Дмитра Смольєнка