«Це не я», або Як на Одещині викинули в лиман уламки знищеного російською ракетою ліцею

У Білгороді-Дністровському 23 червня росіяни знищили ракетою ліцей №1. Унаслідок цього загинули троє вчителів, ще 12 людей поранено. Будівля повністю зруйнована. Після цього на причалі Дністровського лиману діти знайшли під ногами уламки свого ліцею. Факт засмічення охоронної зони зафіксувала Держекоінспекція Південно-Західного округу, до якої звернулася одна з мам школярів. Кореспонденти Укрінформу разом із екоінспекторами з´ясовували, хто і навіщо вирішив у такий спосіб утилізувати відходи зруйнованої будівлі.

ВІДХОДИ РОЗКИДАЛИ НА УЗБЕРЕЖЖІ ПІД ВИГЛЯДОМ БЕРЕГОУКРІПЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ

- Надійшов дзвінок від місцевої мешканки, – розповідають в екоінспекції. – Жінка плакала і розповідала, що ходить із дітьми по причалу, й вони бачать під ногами уламки своєї школи, підручники, за якими вчилися. Вона казала, що не знає, як це пояснити дітям, – у них нещодавно загинула вчителька. Узбережжя лиману в Білгород-Дністровському – рекреаційна зона, там гуляє все місто. І на цих горах можна було розбити голову – діти лазили, щось шукали.

У Держекоінспекції Південно-Західного округу зазначають, що причал №1 перебуває на балансі міського центру «Благоустрій». І ті вивезли на узбережжя лиману уламки зруйнованого російським ударом Білгород-Дністровського ліцею… під виглядом берегоукріплювальних робіт.

- Однак берегоукріплення на землях водного фонду – дуже серйозний захід. Необхідне проєктування, оцінка впливу на довкілля, дозвільні документи тощо. Під час таких робіт не використовують відходи, а лише матеріали, передбачені проєктом та екологічними нормами. Тобто мав бути дозвіл на проведення будівельних робіт, екологічна експертиза, міністерський дозвіл, – розповідають в екоінспекції.

Там додають, що за день до виявлення цих уламків райдержадміністрація зверталася до міської влади з проханням визначити для громади тимчасове місце для зберігання відходів від руйнувань.

- У нас дуже часто прильоти, і це рішення мали ухвалити ще три роки тому. Міська влада зверталася за консультацією до Держекоінспекції. Також ми виїжджали на місця, які можуть слугувати тимчасовими ділянками для зберігання таких відходів, – пояснюють екоінспектори.

Що ж загалом робити з уламками після російських атак? Зазначимо, що 27 вересня 2022 року Кабмін прийняв постанову №1073, якою затвердив Порядок поводження з відходами, що утворилися внаслідок пошкодження (руйнування) будівель та споруд у результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій або ліквідації їхніх наслідків.

Там ідеться, що, на відміну від відходів будівництва та демонтажу, відходи від руйнувань утворюються безконтрольно. У їхньому складі можуть бути цегла, залізобетон, кераміка, бітум, смола, ізоляційні та азбестовмісні матеріали, ґрунт, деревина, скло, пластмаси, папір, текстиль, побутові відходи, фрагменти ракетного озброєння, залишки ракетного пального та інші небезпечні речовини.

Як зазначається в постанові, порядок поводження з такими відходами має бути особливим. До остаточної переробки їх необхідно або зберігати на місці руйнування, попередньо відсортувавши компоненти, або вивозити на спеціально відведені та облаштовані ділянки. Згідно з постановою, ці території мають бути не ближче 2 км від водних об'єктів та не менше 500 м від житлової, громадської забудови та об’єктів соціальної інфраструктури.

КІНЦІ У ВОДУ

За словами екоінспекторів, виявивши уламки на причалі, вони звернулися до керівництва громади та до МЦ «Благоустрій», аби ті пояснили, що відбувається і хто за це відповідає.

- Ми викликали представників влади та комунальників. Вони пообіцяли все прибрати. Начебто за ніч відходи вивезли і прозвітували про це. Це було 3 липня, у четвер. Ми знову виїхали з перевіркою, але побачили, що відходи просто відсунули від берега – в лиман. 4 липня на місце приїхав в.о. мера Олександр Скалозуб і знову пообіцяв виправити ситуацію. Вони сказали, хто безпосередньо вивозив відходи зі школи й скидав їх у лиман. Ми склали на цих людей протоколи. Наразі обчислюємо шкоду, завдану природним ресурсам. Якщо вона буде значною, закриємо цю адмінсправу та передамо її до обласної прокуратури для відкриття кримінального провадження. Але очевидно, що, окрім робітників, у цьому злочині брали участь і посадові особи. Адже це – не лише злочин проти довкілля, а й також аморальний вчинок з боку місцевої влади, – зазначили в екоінспекції.

За даними інспекторів, до лиману було вивезено близько 50 кубометрів відходів від руйнувань.

Тож ми вирішили завітати до міськради та дізнатися, що ж із уламками школи, які були на узбережжі.

- Так, був випадок на першому причалі, але на сьогодні питання з вивезенням відходів закрите. Залишки зараз не вивозяться, вони перебувають на самому об’єкті, – сказав заступник міського голови Андрій Криштопов.

На питання, чому для вивезення відходів обрали саме причал, посадовець відповів, що «це місце не обирали».

- Не було такого. Ні розпорядження про вивезення, ні про складування. Як відходи там з’явилися – питання до МЦ «Благоустрій». Саме це підприємство займалося розбором уламків й ухвалило рішення щодо вивезення, – зазначив Криштопов.

Після цього посадовець вийшов із кабінету й повернувся з виконувачем обов’язків міського голови Олександром Скалозубом. Він попросив викласти всі питання та зауваження в офіційному листі, але зрештою погодився прокоментувати.

- Немає жодного документа, який би регламентував вивезення відходів саме туди. Це людський фактор – працівники «Благоустрою» зробили це на власний розсуд, – сказав Скалозуб.

На запитання, кому підпорядковується МЦ «Благоустрій», відповів:

- Міській раді. Але ми не знали. Ніхто не знав. Ми провели службове розслідування, аби визначити коло осіб, причетних до ситуації. Не встановили, хто надав таку вказівку, – додав посадовець.

Він зазначив, що раніше громада не мала досвіду поводження з відходами від руйнувань.

- Вибухи були, але на закритих територіях. Це сміття й досі там, – сказав Скалозуб.

Він додав, що міськрада наразі визначає ділянки, де зберігатимуться відходи від руйнувань, триває робота з документами.

Запитую, куди вивезли відходи від руйнувань, виявлені біля лиману.

- Їх повернули на територію школи. Постанова каже, якщо немає спеціально визначеної ділянки для зберігання, відходи мають зберігатися на місці руйнації. Коли дізналися, що відходи вивезли на узбережжя, викликали «Благоустрій», вони все зібрали та повернули назад, – відповів Олександр Скалозуб.

На повторне запитання, хто дав указівку вивезти відходи на територію першого причалу, виконувач обов’язків мера знову повторив, що «такої вказівки не було».

- Є водій, який привіз. Ніхто з керівництва не давав такої вказівки. Немає такої людини. Ні я, ні Андрій Криштопов, ні керівник МЦ «Благоустрій», який підпорядковується департаменту ЖКГ, такої вказівки не давали, – сказав Скалозуб.

СМІТТЯ Є, АЛЕ НЕ ТЕ

Далі ми разом з екоінспекторами вирушили до зруйнованої школи, щоб перевірити, чи дійсно комунальники повернули туди відходи. До нас на вимогу екоінспекторів долучився директор Департаменту ЖКГ Володимир Распоровський.

Біля головного входу до ліцею сміття ми не побачили.

Запитую посадовця, де вивезені з лиману відходи.

- Я не знаю. Це до «Благоустрою». Їм дали розпорядження, – сказав Распоровський.

За його словами, очолюваний ним департамент ЖКГ «не надає прямих розпоряджень «Благоустрою», на відміну від заступника мера».

Невелике скупчення відходів від руйнувань ми помітили обабіч школи, біля підвалу. За попередніми підрахунками інспекторів, там – близько 25 кубометрів відходів. Це, щонайменше, вдвічі менше за обсяг сміття, виявленого на лимані.

- Ось блоки, сюди й вивезли з лиману, найімовірніше, – сказав директор Департаменту ЖКГ.

Проте в екоінспекції переконані, що ці уламки нікуди не вивозили, а на узбережжі лежали зовсім інші.

- Представник органу місцевого самоврядування стверджує, що відходи, які незаконно скинули на території водоохоронної зони Дністровського лиману, повернули на місце руйнації. Але, як видно, це інші відходи. З лиману – мали б ознаки потрапляння води, а тут ми такого не спостерігаємо. Приміром, папір абсолютно сухий. При навантаженні та вивантаженні папір мав би бути забруднений пилом, але ми бачимо його чистим. Також немає слідів в’їзду техніки чи перемішування відходів, – прокоментувала виконуюча обов’язки начальника Управління промислового забруднення Держекоінспекції Південно-Західного округу Ксенія Городецька.

Знову питаємо Володимира Распоровського, куди ж поділися відходи з лиману.

- Може, це інші відходи руйнування, я не експерт, я не знаю. Я не був присутній під час завантаження й розвантаження. Хто здійснював ліквідацію уламків з лиману і під чиїм керівництвом це відбувалося – відповісти не можу, – сказав він.

Ми вирушили до узбережжя лиману, щоб перевірити, чи не залишилося там уламків.

На в’їзді до причалу нас зустрів охоронець. Для автівки перепустка на територію коштує 30 грн, стільки ж просять за вудочку для риболовлі. Крім того, тут можна орендувати альтанку за 500 грн або навіть будиночок за 1500 грн.

На узбережжі лиману відходи дійсно прибрали, але якщо добре пошукати, можна знайти їхні залишки, зокрема фрагменти шкільних підручників та зошитів. Ми виявили в лимані шматок занавіски з вікна.

За інформацією екоінспекторів, територію причалу всього за 1 грн на місяць орендував місцевий підприємець – голова ГО «Рибацький край» Володимир Кальніченко.

- Того дня мене не було в місті, – коментує Кальніченко. – Про подію дізнався з соцмереж. Зателефонував охоронцю і той сказав, що приїхав «Благоустрій» – підсипають берег, щоб не розмивало. Бачите самі – тут сильно підмиває. Напевно, вони вирішили, щоб далеко не везти з ліцею, викинути тут. Охорона не заперечувала, бо причал перебуває на балансі «Благоустрою», – розповів Володимир Кальніченко.

ШУКАЛИ І ЗНАЙШЛИ

Зрештою екоінспектори за підказкою небайдужих громадян виявили вивезені з лиману уламки ліцею на території несанкціонованого сміттєзвалища поблизу селища Шабо. Туди ми й вирушили. Варто зазначити, що директор Департаменту ЖКГ, який до цього моменту мовчки нас супроводжував, відмовився їхати на сміттєзвалище.

Смітник на околицях Шабо видно здалеку – він тліє. Ми швидко знайшли насип завдовжки 100 і завширшки 10 метрів. Це і є «зниклі» відходи руйнувань, про що свідчать, зокрема, обгорілі протигази з кабінету ОБЖД, уривки шкільних плакатів із фотографіями вчителів, зошити, документація тощо. На папері, на відміну від того, що під школою, – чіткі сліди води.

Зафіксувавши разом із інспекторами порушення, ми вирушили до сільського голови Шабо Павла Петренка, аби дізнатися, чи відомо йому щось про це сміття.

- У мене немає такої інформації. Я подивлюся і будемо з’ясовувати з містом, як воно туди потрапило. З нами ніхто це не погоджував, – сказав Петренко.

СПІЙМАЙ МЕНЕ, ЯКЩО ЗМОЖЕШ

Після всього побаченого і почутого ми вирішили повернутися до міськради Білгорода-Дністровського й уточнити у виконувача обов’язків мера, як так сталося, що сміття з узбережжя лиману не доїхало до шкільного подвір’я, а опинилося на сміттєзвалищі за 10 км від міста.

У приймальні ні Олександра Скалозуба, ні Андрія Криштопова не було – нам повідомили, що вони зайняті, на робочій нараді. Тож довелося чекати. За пів години ніхто не вийшов. Як з’ясувалося, нарада вже завершилася, і ми застали в.о. мера у його кабінеті. На прохання прокоментувати ситуацію посадовець сказав, що не готовий до розмови зі ЗМІ, вийшов із кабінету і так само швидко лишив міськраду через другий вихід.

*  *  *

В екоінспекції наразі обчислюють шкоду, завдану довкіллю від вивезення сміття, та наголошують, що Одещині вкрай потрібен сміттєпереробний завод.

Ганна Бодрова, Одеса

Фото Ніни Ляшонок та надані Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу