Чорноморськ без прикрас: у місто повернулися туристи, але пляж - не для всіх

Чорноморськ – невелике містечко за 30 км від Одеси, населення – близько 60 тисяч. Засноване у 1952 році, але, попри молодий вік, може похизуватися чималою кількістю цікавих історій.

Доїхати до Чорноморська з Одеси автівкою можна за пів години. По обидва боки від траси розкинулися поля пшениці та ріпаку. Навесні жовті квіти разом із небесною блакиттю створюють привабливий краєвид, що відволікає від дороги, – милуватися ним справді приємно. Далі починаються виноградники – на відомому Таїровському заводі виготовляють вина на будь-який смак. У серпні смачні, великі виноградні грона продають просто обабіч траси. Про те, як нині живе Чорноморськ, – у репортажі Укрінформу.

БАГАТОСТРАЖДАЛЬНИЙ МІСТ ЗА ВСІ ГРОШІ СВІТУ

По дорозі до міста проїжджаємо переправу через Сухий лиман. Ще у 2016 році тут почали будувати міст. Проте віз і нині там – він майже 10 років стоїть недобудований. У народі цей міст отримав назву «золотий», бо на його зведення вже витратили понад 100 млн грн.

У вересні 2019 року переправу закрили на два місяці – як пояснювали, «в межах реалізації проєкту з будівництва мосту». Через це люди виходили на протести, активізувались і місцеві «винахідники». Власники гумових човнів почали перевозити людей з одного берега на другий, квиток на такий трансфер коштував 10 грн. А відчайдухи, котрі хотіли зекономити не лише час, а й гроші, просто перелазили через недобудовані конструкції мосту.

ЧОРНОМОРСЬК МІГ БУТИ «ПОРТО-ФРАНКО» І НАВІТЬ «САУС ПАРКОМ»

Минувши переправу, проїжджаємо через Малодолинське та Олександрівку – селища, що дуже постраждали від російських атак. Поруч – порт і суднобудівний завод.

В’їжджаємо у Чорноморськ. Його почали розбудовувати у 1950 році, після рішення про зведення суднобудівного заводу. У серпні 1952 року селище, де проживало 3 000 людей, отримало статус селища міського типу й назву «Іллічівськ». Першою вулицею стала Корабельна. Нині тут з обох боків від стареньких двоповерхівок простяглися величезні платани, під якими прохолодно навіть у спеку.

У 1957 році поруч почали зводити торговельний порт. У місті з'явились п’ятиповерхові «хрущовки», дев’ятиповерхові «чешки», а згодом – і кілька 16-поверхівок. Сьогодні найвищий будинок у Чорноморську має 20 поверхів і розташований на вулиці Парусній. Донедавна місцеві називали його «будинком-примарою», адже він стояв більше ніж 13 років без під'єднаних комунікацій.

Місто називали «Іллічівськом» до 2016 року. Серед варіантів, альтернативних «Чорноморську», тоді розглядалися «Сонцеморськ», «Добромир», «Буговоморськ», «Порто-Франко» та навіть «Саус Парк». Нові найменування отримали й деякі вулиці та провулки, назви яких були пов’язані з радянським минулим. Наприклад, вулицю Героїв Сталінграда перейменували на Парусну, центральну вулицю Леніна – на проспект Миру, а вулицю Гайдара – на Спортивну.

У Чорноморську є вулиця Віталія Шума, і це – перший топонім у місті на честь героя, який загинув під час російсько-української війни. Пам’ятна табличка на його честь встановлена на меморіалі загиблим захисникам у Приморському парку.

ДО ЧОРНОМОРСЬКА ЇДУТЬ КИЯНИ, ДНІПРЯНИ, МИКОЛАЇВЦІ Й ГОСТІ З МОЛДОВИ

На в’їзді в місто видно Ранковий ринок – тут найнижчі ціни та багато бабусь-продавчинь, які пропонують свій товар із кошиків, просто із землі та залюбки торгуються. Ринок працює до обіду. У місті також є Жовтий базар – такого кольору тут павільйони, – Вечірній і Курортний ринки. Останній – поруч із базою відпочинку «Сокіл» і приватним сектором Бугово, де минулого літа зупинялася більшість відпочивальників.

До повномасштабної війни чимало місцевих здавали житло в оренду під час курортного сезону. Потім у місті туризм завмер – пляжі були закриті. Їх відкрили лише влітку 2024 року, і люди одразу повернулися. Приїжджих у місті багато – за номерами автівок можна впізнати киян, дніпрян, миколаївців і навіть гостей із Молдови. Ціни на оренду житла досягли довоєнного рівня – за однокімнатну квартиру рієлтори просять від 800 грн за добу. На доріжках до моря вже видно пляжну «амуніцію» – гумові матраци, круги, маски, ласти тощо.

- Я здаю свою квартиру туристам із 2008 року, – каже житель Чорноморська Олег. – А мій товариш раніше взагалі на літо переїжджав у Маяки, жив у наметі, рибалив, а квартиру здавав у найм. Ми з друзями жартували, що поставимо там табличку «Острів імені Філі». Зараз рієлтор запропонувала мені 900 грн за добу. Раніше такі ціни були тільки в пік сезону – у серпні. Минулого року мені телефонували лише тричі, а цьогоріч – уже три дзвінки було до середини червня. Тобто попит є. Торік пляж був заповнений на дві третини, цього року має бути ще більше людей.

ПЛЯЖ ІЗ ТЕТРАПОДАМИ, УКРИТТЯ – НА ВІДСТАНІ

У місті один пляж – муніципальний. Виглядає трохи тривожно. Уздовж берегової лінії – величезні тетраподи. Ці оборонні споруди привезли на початку повномасштабної війни, але за рік вони вкрилися піском, і спеціалістам довелося їх викопувати та перевстановлювати. Зараз відпочивальники розкладають на тетраподах речі або ховаються біля них у затінку від спеки.

- Ми дуже раді, що знову можемо відпочивати на нашому морі, бо у 2022–2023 роках на пляжі були лише огорожі та бур’яни, – ділиться жителька Чорноморська Єлизавета. – Із дитиною в спеку ходили до приватних басейнів і лише здалеку дивилися на море. Це здавалося несправедливим, адже в Одесі на той час уже відкрили кілька пляжів, навіть натягували сітки. Улітку 2024-го комунальники в Чорноморську розчистили пляж від «їжаків», дроту та сміття. Офіційного дозволу купатися не давали, але наш терпець увірвався – містяни масово рушили до моря з дітьми, а згодом підтягнулися й туристи. Почали активно відкриватися МАФи та кафешки. Але періодично приїжджала поліція й через гучномовець нагадувала, що купання заборонене.

У Чорноморську водолази обстежили дно та встановили буйки. Проте, як зауважують місцеві мешканці, є проблеми з укриттями на пляжі.

- Ми ходимо на море великою компанією з дітьми майже щодня. За басейнами не сумуємо. Бачу дуже багато туристів, які також ризикнули приїхати на відпочинок у наше місто. Лякають обстріли. Коли ти на морі і читаєш у моніторингових чатах: «Чорноморськ: на вас "шахеди"», – стає дуже страшно. Така ситуація була в нас буквально вчора. На пляжі немає укриттів, – каже Єлизавета.

Додає, що найближче від пляжу укриття розташоване у багатоповерхівці, до якої треба піднятися з пляжу та пройти через увесь Приморський парк.

Ми звернулися за коментарем щодо безпекових заходів на узбережжі до мера Чорноморська Василя Гуляєва.

- Усі безпекові заходи, яких вимагає закон, були вжиті: обстеження водолазами та інше. Інакше ми б не відкрили пляж. Звісно, укриття є, але на відстані. Зараз плануємо встановити ще мобільні – за кошти Німеччини, які нам надали як допомогу, – сказав мер.

ІНКЛЮЗИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, НА ЯКЕ МИ НЕ ЗАСЛУЖИЛИ

Питання виникають і до пляжної зони для людей з інвалідністю. Минулого року інклюзивного пляжу тут не було. Цього ж сезону, в травні, комунальники відзвітували, що облаштували спеціальний спуск до моря. Проте тривалий час ці рейки вели просто у пісок. Лише нещодавно зробили дерев’яний настил.

- Інклюзивний пляж у нас є, запустили його чотири дні тому. Вода була дуже холодна, тому людей не було. Маємо два спеціальних крісла, які дають змогу спускати людей у воду. За цим наглядає працівник пляжу. Для нашого міста поки що цього достатньо. Також на пляжі є спеціальні безкоштовні лежаки з парасольками, – сказав мер.

Про облаштування інклюзивного середовища у Чорноморську Укрінформу розповіла місцева мешканка Вікторія. Її чоловік отримав важкі поранення на фронті. Лікарі довго боролися за його життя – він втратив обидві ноги до рівня стегон. Захисник проходить складний шлях протезування.

- Вони все роблять для показухи. Учора тут колясок ще не було. Сьогодні – одна. На інклюзивному пляжі чомусь поставили батути. Ключ до вбиральні потрібно брати у рятувальника, який десь чергує. Як людина у візку буде це робити – незрозуміло. І сама вбиральня, як і роздягальня, не обладнані під потреби людей з інвалідністю. Якщо ти у кріслі, то до роздягальні не дістанешся, адже вона стоїть у піску. Мій чоловік після ампутації пересувається на руках, по гарячому піску йому боляче це робити. Дерев’яний настил не дістає до вбиральні. І цей настил – із вибоїнами та нерівностями, він непридатний для переміщення на колісному кріслі. Хочеться запропонувати меру спробувати самому проїхатися по цьому «чудо-створінню» на кріслі, – каже Вікторія.

За її словами, Чорноморськ узагалі погано облаштований для людей з інвалідністю.

- У нас майже ніде немає пандусів, навіть у відділенні Укрпошти. На скарги влада не реагує – відповідають, що не вистачає коштів. Нещодавно зробили пандус біля Будинку культури, але всередині умов немає – люди з інвалідністю не можуть навіть скористатися вбиральнею. Спеціального міського транспорту взагалі нема. Неможливо дістатися до Одеси. Мені довелося навчитися водити авто, щоб возити чоловіка, – додає жінка.

Ситуацію Укрінформу прокоментував Василь Гуляєв.

- Ми запустили три ліфти для людей з інвалідністю. Працюємо в цьому напрямку. Також працюємо над адаптацією вулиць, але це дуже дорого, тому робимо це точково. Щодо транспорту – у нас є автобус для перевезення дітей з інвалідністю, його ми отримали від німців. Наступного тижня скликаємо нараду – хочемо перейняти досвід Одеси і запустити два таксі для людей з інвалідністю. Є велика потреба у сполученні з Одесою та Овідіополем, – сказав він.

Вікторія каже, що від міськради заходів із реабілітації захисників у Чорноморську немає – задля цього їм доводиться їздити до Одеси.

- У нас є спорткомплекс «Юність» із басейном та тренажерним залом. Але для поранених захисників навіть не зробили безкоштовного входу. Це єдине місце, куди можна заїхати на візку – зал розташований на першому поверсі. Проте немає жодних програм реабілітації, можна займатися лише платно, як усім. Враховуючи інші витрати, не кожен зараз може таке собі дозволити. З одного боку, ми бачимо бездіяльність влади, з іншого – згуртованість містян. У нас був чоловік, який сам організував стрільбу з лука для ветеранів. Є ще барбер, який безкоштовно обслуговує захисників. І більшість цього не афішує, навпаки – просять, щоб у дописах у соцмережах їх не відмічали, – розповіла Вікторія.

Проте мер Чорноморська запевняє: реабілітація для захисників у Чорноморську є – і вона безоплатна.

- Ну звісно, у нас є реабілітація. І стрільба з лука є, взимку був хокей. Багато чого є, я навіть усього й не згадаю. У спорткомплексі «Юність» військові відвідують басейн безплатно – це програма з міського бюджету, – сказав Гуляєв.

ПАРК, ІЗ ЯКОГО СПОСТЕРІГАЛИ ЗА РОСІЙСЬКИМИ КОРАБЛЯМИ

Над центральним пляжем по вулиці Парковій розкинувся Приморський парк – одне з улюблених місць відпочинку місцевих. Тут побудували великий дитячий майданчик, встановили спортивні турніки та облаштували кілька альтанок. У центрі парку – Приморські сходи, які ведуть до моря. Нещодавно тут почав давати концерти відомий одеський вуличний піаніст Ігор Янчук.

- Коли почалася війна, в парку встановлювали оборонні споруди з мішків із піском. Навіть гармати стояли. Ми бачили на власні очі російські кораблі. Все місто згуртувалося – люди волонтерили, плели сітки, робили свічки, «коктейлі Молотова» тощо. Ми готувалися до оборони, дійсно очікували на висадку ворожого десанту, адже в Чорноморську немає хвилерізів, – розповів житель міста Юрій.

У місті часто проводять толоки для збору коштів на потреби ЗСУ. Так, нещодавно на чорноморському ярмарку встановили рекорд України з виготовлення зеленого борщу – зварили 1572 літри! Для цього використали 200 кг свинячих ребер та 100 страусиних яєць. Усі зібрані кошти передали військовим.

МІСЦЕ ЛИХА, ЯКЕ ПОВІЛЬНО ЙДЕ ПІД ВОДУ

У Чорноморську є приватний сектор «Старе Бугово», який з’їхав у море. Це елітні котеджі на площі понад 30 гектарів, збудовані біля місцевого яхт-клубу – просто на схилах. Програму з берегоукріплення тут розробляють із 2017 року, але зсуви мають системний характер. У листопаді 2021-го міськрада повідомила, що планує укріпити схил металевими опорами, облаштувати дренажну систему для відведення ґрунтових вод та побудувати 150-метровий мис із граніту. Проте війна внесла свої корективи – наразі проєкт заморожено.

Тим часом район перетворився на справжнє «місце лиха» – будинки продовжують руйнуватися, а серед руїн блукають голодні тварини.

- У нас розроблені всі документи. Цифри, які прорахували у 2021 році, тепер значно зросли. Держава нам грошей не виділяє, тому звертаємось до грантових програм. На щастя, наразі зсуви призупинилися, але питання лишається нагальним, роботи потрібно проводити. Щодо людей, чиї будинки постраждали, – знаю, що лише двом не виплатили компенсацію, тривають суди. Інші – отримали виплати, – повідомив Василь Гуляєв.

СТОЛИЦЯ РОК-МУЗИКИ

Також варто згадати, що в доковідні часи Чорноморськ називали столицею рок-музики. Річ у тім, що місцевий житель Юрій Степаніщев разом із одеситом Ігорем Євтушенком чи не щомісяця привозили до міста зірок «важкої» музики. Допомагав проводити концерти відчайдухам їхній друг Олег Тимофєєв.

- Із невдалих рок-музикантів виходять чудові рок-журналісти. Юра колись намагався грати на барабанах, я – на гітарі. Ми зрозуміли, що з нас не вийде ні Джимі Гендрікс, ні Ян Пейс, і вирішили створити телепередачу Metal Special. Перший випуск вийшов у листопаді 1994 року. Вона з перервами виходила до 2008 року. Паралельно Юра організовував невеликі локальні концерти за участю гуртів з Одеси. Потім він привіз до Чорноморська відомий на той час гурт із США. З того моменту концерти почали відбуватися майже щомісяця. Приїжджали гурти з Грузії, Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, а згодом – і з Італії. У 2011 році надійшла пропозиція запросити гурт Vader з Польщі, який, за деякими рейтингами, входить у десятку найкращих дез-метал-гуртів світу. Тоді почали шукати відповідне приміщення – Юра вийшов на клуб «Метрополіс», який був найкращим у місті, – згадує Олег Тимофєєв.

Додає, що в той час були ідеї проводити концерти в Одесі, але клуби не приймали важку музику.

- У Чорноморську двічі виступали Vader, Пол Ді’Анно – перший фронтмен легендарних Iron Maiden, німецька металева легенда Grave Digger, Удо Діркшнайдер – колишній вокаліст Accept, зірка хеві-металу Доро Пеш, клавішник Uriah Heep Кен Генслі, гурт Rage тощо. Влітку слухачів ставало менше, тож Юра з Ігорем вирішили поєднати приємне з корисним – започаткували фестиваль Black Sea Metal Festival на березі моря з місцями для кемпінгу. Сценою був «Метрополіс», а зона відпочинку – нижче, на морі. Він проходив п’ять років поспіль. На концерти у наше місто приїжджали люди з усієї України, – додає він.

У 2021 році, під час пандемії COVID-19, від пневмонії помер Юрій Степаніщев. У березні 2025 року від важкої хвороби пішов із життя Ігор Євтушенко. На цьому рок-історія Чорноморська обірвалася. Проте залишаються люди, які й досі згадують ті «гучні» часи і сподіваються, що після Перемоги тут знову лунатиме музика.

***

Наостанок хочеться поділитися особистими враженнями від Чорноморська. Я познайомилась із містом понад 20 років тому. Тут уперше вийшла заміж, звідси щодня о 7-й ранку втискалася у маршрутку, щоб доїхати до Одеси на навчання, а влітку щовечора плавала в морі. Тут, за центральним пляжем, на камінні  вчилася пірнати та полювати зі стрічкою на бичків, а з улову варила юшку на вогнищі.

Тоді, під час першого знайомства, Чорноморськ здався мені маленьким, затишним, чистим і дуже інтелігентним. Без пафосу, який є в Одесі. Незвично було і те, що доїхати в будь-яку точку міста коштувало лише дві гривні – за це Чорноморськ називали «містом таксі». Квіти, фонтани, гірлянди над більшістю доріг – усе це збереглося і нині. Так, місто розширилося, на зміну стареньким «хрущовкам» з’явилися нові райони з багатоповерхівками, а до моря тепер не так просто пройти – узбережжя щільно забудували готелями та кафе. Проте тут усе ще так само затишно, як і колись.

А у знайденому на березі панцирі рапана й досі можна слухати море…

Ганна Бодрова, Одеса
Фото: Ніна Ляшонок