Кримському мосту можна завдати серйозної шкоди, але не так, щоб «склався» - експерт

Про це в коментарі Укрінформу розповів інженер-проєктувальник Дмитро Макогон.

«В принципі, за певної потужності можна заподіяти серйозну шкоду. Але аж так, щоб міст склався, – це дуже і дуже важко», – заявив він.

За словами фахівця, у жовтні 2022 року, коли стався підрив фури на мосту, йшлося про 21 тонну вибухівки, а для підводного підриву її потрібно менше, щоб досягти руйнівного ефекту. «На мосту підрив – як на долоні, основна енергія пішла вгору, а у воді вона розподіляється інакше. Вода не дозволяє вибуховій хвилі розходитися далеко, і більше енергії спрямовується саме на конструкції», – пояснив він.

Зруйнувати опору зовні дуже складно, визнав інженер. Товщина опори становить кілька метрів. Для контрольованого вибуху проводять точні розрахунки і закладають вибухівку в певні точки, щоб руйнування відбулося напевне. «Подібні мости мають величезний запас міцності. Згадаймо, скільки часу били по Антонівському мосту і повністю так і не зруйнували його. А Керченський міст новіший, кращі, сучасніші матеріали залучені», – зазначив Макогон.

На думку експерта, сила підводного вибуху була значною, судячи з видимих на фото і відео стану мосту наслідків. «Як видно з нечисленних відео і фото наслідків атаки, вибуховою хвилею було пошкоджено навіть дорожнє полотно і огорожу, які знаходяться доволі високо від води, тож сила вибуху була серйозна. Вода додасть руйнівного ефекту, але – за роки, не за кілька днів чи тижнів», – заявив він.

За словами інженера-проєктувальника, доки опора мосту під дією води зруйнується остаточно, росіяни можуть встигнути відновити її, хоч ремонт і буде тривалим. «Потрібні місяці роботи водолазів, або можна встановити спеціальний шпунт навколо опори, огородити її, ніби створюючи котлован. Відкачати воду звідти і отримати доступ до звичних ремонтних робіт», – описав процес Макогон.

Як розповів військовий експерт Павло Нарожний, такі конструкції зводяться з урахуванням можливих ризиків і значних навантажень. «Умовно кажучи, щоб корабель чи крига врізалися в опору, а вона витримувала. Навіть якщо ядерний вибух станеться поряд, але не буде спрямований – він її не зруйнує», – пояснив він.

Своєю чергою військовий експерт Олексій Гетьман висловив думку, що операція могла бути пробною і матиме продовження. «Головне – вдалося підійти до мосту, використовуючи підводні дрони (як обережно натякала СБУ), а значить – вдасться підійти і вдруге і тоді закласти вибухівки вже більше. Я так розумію – це продовження «Павутини». Рано чи пізно цей міст буде зруйнований», – заявив Гетьман.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня Служба безпеки України провела унікальну спецоперацію, атакувавши підводну частину Кримського мосту. Операцію готували кілька місяців. Агенти СБУ замінували опори мосту, і 3 червня о 4:44 перший вибуховий пристрій був активований. Підводні конструкції опор зазнали значних пошкоджень на рівні морського дна внаслідок детонації 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. Близько 6-ї ранку за київським часом в Телеграм-каналі, який відстежує оперативну ситуацію на Кримському мосту, з’явилося перше повідомлення про тимчасове перекриття руху. Згодом рух відновили і припинили вдруге близько 15-ї. Російські Телеграм-канали повідомляли, що вдень в районі моста відбивали атаку українських морських дронів.

Удари по окупованому Криму відбуваються регулярно, зокрема неподалік мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією. Влада РФ звинувачує у вибухах Україну, яка офіційно підтверджує свою причетність до деяких атак. Зокрема, тодішній секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов підтвердив причетність Служби безпеки країни до ударів по Кримському мосту в жовтні 2022-го і в липні 2023 років.

Україна розглядає Кримський міст як незаконний об’єкт на своїй території та, відповідно, свою законну ціль.