Потреби ромів у громадах: в Україні провели дослідження

Потреби ромів у громадах: в Україні провели дослідження

Фото
Укрінформ
Дослідницька компанія Vox Populi Agency на замовлення Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» провела дослідження потреб представників ромських громад.

Дослідження в Укрінформі представила Міжнародна благодійна організація «Ромський жіночий фонд «Чіріклі».

Дослідження проводилося методами кількісного онлайнового опитування представників громадських організацій та активних громадян ромської етнічності. Метою дослідження є вивчення ситуації та потреб ромів у заданих громадах для планування активностей проєкту Фонду «Чіріклі» на 2021 – 2022 рр.

Дослідження поглядів ромів та їхніх потреб у громадах / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

Географія дослідження: Одеська, Харківська, Донецька та Луганська області.

Так, згідно з дослідженням, ведення домашнього господарства є найбільш розповсюдженим основним родом занять ромів (26%), 23% мають нестабільний заробіток/тимчасові підробітки, 15% - самозайняті, 13% - безробітні, 10,5% - різні заняття (робітники, службовці, спеціалісти тощо).

Фінансовий стан абсолютної більшості респондентів (89,5%) не дозволяє робити заощаджень (40% вистачає на їжу і можуть дозволити собі оновлення гардеробу, але нічого не залишають для заощаджень, 37% - ледь вистачає грошей на їжу і зрідка купують одяг, 12% - не вистачає грошей навіть на основні потреби). Тільки 9% учасників опитування зазначили, що мають певні заощадження.

Більше ніж у половини респондентів (51,5%) ближнє коло включає рівною мірою з представників ромської спільноти та людей поза її межами, у 38% ближнє коло складається переважно з представників ромської спільноти, а також кількох людей поза її межами. Тільки 8% респондентів мають ближнє коло, до якого входять лише роми.

Читайте також: За вимоги виселити ромів на Харківщині відкрили справу про порушення рівноправності

Більшість респондентів (69%) стверджує, що місцева влада не враховує інтереси ромської спільноти у громаді. Протилежної думки дотримуються 26% опитаних. Респонденти, які робили що-небудь для вирішення проблем ромської спільноти у громаді, оцінюють більш позитивно врахування інтересів ромів владою, ніж ті, хто не був дотичний до такої діяльності (37% та 16%, відповідно).

Більшість респондентів (61%) вважає, що не може впливати на стан речей щодо проблем ромської спільноти у громаді. Протилежної думки дотримується 34% опитаних.

Більшості респондентів (54%) не доводилося робити що-небудь для вирішення проблем ромської спільноти у громаді. У той самий час 38% респондентів вказали, що мають досвід відповідної діяльності.

Читайте також: В гостях у ромів: Сукні на вагу золота

Серед перешкод, які можуть заважати вирішенню проблем ромської спільноти у громаді, респонденти найчастіше називали відсутність необхідних знань та навичок (54%), небажання місцевої влади співпрацювати з ромами (46%), відсутність необхідного бюджету для вирішення проблем (44%) та відсутність досвіду взаємодії з владою для вирішення проблем ромів (43%).

На думку учасників дослідження, вирішення наступних проблем є найбільш актуальним для ромської спільноти: створення можливостей для рівного працевлаштування (54%), відсутність представництва інтересів ромів у місцевій владі (43%), зменшення дискримінації з боку місцевих мешканців (39%), сприяння розвитку ромського підприємництва (37%).

У висновках і рекомендаціях також йдеться, що місцева влада, представники медіа та неромських громадських організацій наполягають, що без участі та ініціативи ромів не бачать доцільності у тому, щоб провадити спеціальну діяльність для ромів у своїх громадах – формально, влада виконує свої обов’язки та не виділяє ромські потреби як специфічні. Тож в межах окремої діяльності необхідна робота із надання інформації та інструментів участі представників ромських громад у процесах ухвалення рішень на рівні своїх громад.

Дослідження, з яким повністю можна ознайомитися тут, проводилось у рамках проєкту «Посилення громадської участі», який реалізується в Україні Міжнародною благодійною організацією «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» за підтримки Гельсінського інституту Діаконія та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Проєкт реалізується у Харківській, Одеській, Луганській та Донецькій областях, на підконтрольній Україні території.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-