Якість води у Дніпрі погіршується — що знайшли та від чого гине риба
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, повідомляє Рахункова палата.
"Показники якості води в річці погіршуються. Останні проведені дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються у парфумерії, – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті", - ідеться у повідомленні.
Крім того, цвітіння Дніпра є однією з основних причин масового мору риби.
"Ситуація також погіршується обмілінням річки, яке відбувається внаслідок відсутності днопоглиблювальних робіт, які здійснювались при використанні річки як транспортної артерії. Таким чином, екологічний стан басейну Дніпра фактично катастрофічний", - заявили в Рахунковій палаті.
На екологічне оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в рамках реалізації програми протягом 4 років спрямували 4,2 млн грн. За ці кошти провели моніторинг стану навколишнього природного середовища в басейні річки та забезпечення розвитку інформаційних систем екологічного менеджменту, і це при тому, що використання басейну річки розрахунково за 2017–2020 роки принесло понад 100 млрд грн до держбюджету. Щорічний обсяг водозабору з басейну річки складає 7,4 млрд кубометрів або 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України.
"Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, вода і надалі забруднюватиметься. Виникне необхідність її повного очищення, що призведе до значних навантажень на державний бюджет. Витрати можуть бути у понад 2 тисячі разів більші за передбачені видатки з бюджету на виконання заходів програми за цим напрямом", - наголосили в Рахунковій палаті.
Загалом протягом 2013-2020 років на екологічне оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води коштом усіх джерел фінансування побудували та реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% планових обсягів; збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% планових обсягів; 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%; створені системи чистішого виробництва тільки на 3-х зі 162 підприємств, ідеться в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у Рахунковій палаті заявляють, що забезпечення поливу всієї площі зрошувальних земель дозволило б збільшити обсяги виробництва сільгосппродукції та ВВП країни більш як на 0,2%, або майже 8,8 млрд грн.
