Загадковий корабель на дніпровському дні

Загадковий корабель на дніпровському дні

Музейний експонат
Укрінформ
Це був би гарний експонат для музею судноплавства, про будівництво якого говорять вже пів століття

Біля Запоріжжя на дні Дніпра зберігаються десятки унікальних кораблів, які затонули сотні років тому. Деякі з них досліджені, підняті і відреставровані співробітниками Національного заповідника "Хортиця". Левова частка затонулих суден може назавжди залишитися "експонатами підводного музею", побачити які матимуть можливість лише рибалки-підводники, дайвери і наукові співробітники.

Причиною цього є відсутність музею судноплавства. Запоріжчани заговорили про нього вперше у 60-х роках минулого століття. Приблизно в той же час подібна ідея виникла і у польському місті Гданськ. Минуло пів століття - музей у Гданську збудований і відкритий для туристів, а запоріжчани все ще говорять про музей, маючи при цьому унікальні експонати світового значення.

ІСТОРІЯ ОДНОГО КОРАБЛЯ

Одним із таких "підводних" експонатів є судно, яке знайшли неподалік від міста (точні координати нас попросили не називати археологи).

"Історія цього судна почалася дуже давно - восени 1738 року. Сильна епідемія чуми охопила спочатку Італію, перекинулася на територію нинішньої Молдови, а потім і на південь України. Тоді фортеця Очаків була захоплена російською армією під командуванням генерал-фельдмаршала Бурхарда Мініха. Але у жовтні 1738 року солдати спалили фортецю і половину своїх кораблів, а на іншій частині флотилії почали підніматися вгору по Дніпру, залишивши, таким чином, заражену територію. Частина кораблів перевозила хворих, частина везла вантажі", - розповідає завідувач відділу охорони пам'яток Національного заповідника "Хортиця", кандидат наук Дмитро Кобалія.

Дмитрий Кобалия
Дмитро Кобалія

У 1905 році з'явилася інформація, що під час чистки Дніпра спеціальна техніка несподівано натрапила на судно. З нього тоді витягли три гармати.

У 2011 році Дмитро Кобалія організував експедицію. Під водою гідроархеологи працювали близько тижня, за цей час їм вдалося обстежити територію площею не менше 5 квадратних кілометрів.

"Знайшли близько 30 або навіть більше аномалій і перевірили їх: на жаль, жодна з них не виявилася судном", – згадує Кобалія.

Здавалося б, на цьому в історії із загадковим кораблем, який затонув у Дніпрі, можна поставити крапку, але у 2018 році любителі підводного полювання виявили на дні старовинний остов. Археологи заповідника оглянули пам'ятку.

"Цей об'єкт треба досліджувати. Наразі можу сказати, що судно велике – 20 метрів виступає з піску і йде далі. Воно більше за всіх, які були підняті до цього. Його ширина - понад 5 метрів. Судно палубне, і воно майже повністю засипане піском", - каже Кобалія.

"Першим судно виявив секретар Запорізької обласної федерації підводного полювання Євген Самсонов. Це було роки 2-3 тому. Ми показали цей корабель дайверу Юрію Батаєву, той зняв його на відео, ну, а далі ви знаєте. Корабель добре видно", - розповів Укрінформу член обласної федерації підводного полювання Олексій Заславець.

Він упевнений, що ця знахідка могла би стати яскравим експонатом у музеї судноплавства.

ПІДНЯТИ НЕ МОЖНА ЗБЕРЕГТИ

Про підняття корабля сьогодні не може бути й мови. Археологи кажуть, що знайти цікавий об'єкт не складно, інша справа – його зберегти і реставрувати.

Знайдений корабель, за яким "полювали" стільки часу, спочатку треба дослідити. Експедиція повинна проходити в кілька етапів і займе не менше двох років.

"Потрібен відкритий лист від Інституту археології та дозвіл від Міністерства культури. Якщо роботи з дослідження можна проводити хоч зараз, то для фотозйомки треба чекати доброї води (прозорість води добра взимку). До робіт можна залучити студентів із Запоріжжя та Харкова, групу дітей з гуртка Юрія Батаєва. Це буде цікава експедиція Національного заповідника "Хортиця" і для підводників одеського клубу "Наварекс", і для дослідників з центру підводної археології Київського університету ім. Шевченка. Є як музейний, так і науковий інтерес. Нам треба вивчити корпус - це велике судно. Його треба розкопати, замалювати, сфотографувати – і знову закопати", – розповідає Кобалія.

Але дослідження - штука не дешева, а культура останніми роками з різних причин фінансується за залишковим принципом. Саме тому археологи часто працюють коштом спонсорсів або пишуть гранти.

"Підводні дослідження потребують серйозних вкладень. За моїми підрахунками, щоб одягнути одного підводника, потрібно понад 1000 доларів (сухий костюм, заправка балонів, маски, шоломи, рукавички, ножі – цей список можна продовжувати ще довго). Але вкрай важливо знайдені пам'ятники досліджувати, адже їх під водою помічають не лише наукові співробітники, а й "чорні археологи", хоча називати цих грабіжників "археологами" абсолютно неправильно. Нам треба регулярно проводити дослідження, моніторити, щоб ми розуміли, що відбувається з тим чи іншим кораблем під водою", – каже завідувач інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

Вячеслав Зайцев
В'ячеслав Зайцев

Якщо питання з фінансуванням буде вирішено, в ході археологічних розкопок корабель часів війни з Туреччиною після дослідження накриють спеціальною дерев'яною конструкцією – зроблять щось на зразок саркофага. Якщо цього не зробити, його зруйнують течія і рибальські сітки.

Археологи кажуть, що за останні 10 років на території Запорізької області подібні підводні роботи не проводилися.

ТИМЧАСОВИЙ АНГАР СТАВ МУЗЕЄМ

Підводні дослідження запоріжчани проводять з 1969 року. За цей час з дна Дніпра було піднято безліч цікавих предметів, серед яких є і кораблі.

Наприклад, у 1999 році археологи підняли козацький човен. Його реставрували просто на вулиці. У 2000-му році на Хортиці з'явився великий металевий ангар, який мав стати умовною реставраційною базою. Через п'ять років запоріжчани підняли бригантину, ще через 6 - з'явилися дубель-шлюпка і байдак – унікальні човни. Роботи з реставрації дубель-шлюпки і байдака вже завершилися, їх вдалося виконати завдяки гранту, отриманому від Посольського фонду США. Національний заповідник "Хортиця" виграв грант у 2014 році і отримав тоді майже 70 тисяч доларів. Реставрація тривала 2 роки.

"Бригантину", про яку згадувалося вище, піднімали у 2004 році. Тоді в роботах брав участь лідер групи "Машина времени" Андрій Макаревич. Минуло 16 років. Робота над бригантиною ще попереду.

Андрей Макаревич
Андрій Макаревич

І справа навіть не в тому, що в ангарі закінчилося місце і ставити знайдені об'єкти більше нікуди. Ангар просто не придатний для збереження таких унікальних знахідок: влітку він нагрівається, а взимку температура повітря в ньому мало чим відрізняється від вуличної.

"Називати його музеєм не можна. Складно сказати, скільки підняті і відновлені нами човни можуть знаходитися в таких умовах. Але лежати під водою вони теж більше не могли. Через малу глибину їх би точно зруйнували", - коментує археолог Дмитро Кобалія.

Офіційно ангар належить кінному театру "Запорізькі козаки". Його власник - ексдепутат облради, а нині радник голови області Юрій Ружин. Він каже, що здає ангар заповіднику в оренду за символічну 1 грн.

"Ми всі чекаємо великого будівництва на острові Хортиця і сподіваємося, що музей судноплавства у нас все-таки буде. Упевнений, він стане яскравою перлиною. Я був у Норвегії, Данії і бачив там музеї, але можу точно сказати, що наші кораблі кращі", – запевняє Ружин.

У тому, що запорізький музей судноплавства міг би сміливо конкурувати з музеями Європи, впевнені і запорізькі археологи. Вони в один голос кажуть, що у Запоріжжі вже є унікальні експонати. Місце для музею визначено давно - в районі споруджуваних мостів на новому Дніпрі. Туди зручно добиратися громадським транспортом.

"Можна зробити шикарний музей. Експонати у нас вже є, плюс є колекція підводних пам'яток, ось тільки немає музею", - каже Кобалія.

На початку березня цього року в Офісі президента заявили, що в рамках програми "Велике будівництво" запускається проєкт "Велика реставрація". "Хортиця" увійшла до списку "туристичних магнітів".

У рамках Всеукраїнського форуму "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм" заступник керівника Офісу президента, куратор програми "Велике будівництво" Кирило Тимошенко уточнив, що, зокрема, йдеться про відновлення музею на острові Хортиця і створення повноцінного музею судноплавства і суднобудування.

Кирило Тимошенко
Кирило Тимошенко

"Я сам дізнався не так давно, і впевнений, що мало хто знає про те, що біля острова Хортиця на дні річки є ще дві або три козацькі чайки, яким кілька сотень років! Ми зараз хочемо відновити музей саме для таких човнів, які вже підняли, а також будемо піднімати нові", - прокоментував Кирило Тимошенко.

Про необхідність будівництва музею археологи та історики говорять вже майже пів століття, і ось зараз про це дізналися чиновники і з'явилася чергова надія на те, що такий туристичний об'єкт у Запоріжжі все-таки з'явиться.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-